Економіка

Україна має кілька тижнів для узгодження питань імпорту агропродукції в ЄС

Україна має ще кілька тижнів для розробки спільного з Європейською Комісією рішення щодо торговельної політики та українського експорту сільськогосподарської продукції до ЄС після 5 червня, коли завершується дія автономних торговельних заходів (АТЗ). Про це повідомив заступник міністра економіки та торговельний представник України Тарас Качка, інформує Комерсант український з посиланням на Інтерфакс-Україна.

“Юридичні рамки дають змогу зробити максимально швидко. У нас ще є в запасі кілька тижнів, щоб спокійно розмовляти. Далі, думаю, будемо мати спільне розуміння, коли точно рішення буде прийнято і в яких параметрах”,

– сказав чиновник.

Качка нагадав, що до запровадження АТЗ у 2022 році Україна вже експортувала багато товарів до ЄС у режимі вільної торгівлі, і для значної частини цих товарів немає загрози обмежень. Як приклад він навів експорт українських сирів, який залежить від відповідності ветеринарним вимогам.

“Український уряд наразі обговорює з Європейскою Комісією, яким буде після 5 червня торговельний режим для 40 товарів, щодо яких запроваджено тарифні квоти. Треба розуміти також, що принаймні 25 з цих товарів ми не експортували більше, ніж тарифні квоти були до 2022 року. Є багато товарів, про які ми не говоримо, що вони чутливі, але які експортувалися в більшому обсязі, ніж були тарифні квоти. Сподіваємося, що Європейський Союз їх не буде трактувати як чутливі товари, які ми зможемо спокійно лібералізувати”,

– зазначив він.

До чутливих товарів за визначенням Єврокомісії належать мед, кукурудза, висівки, крупи, цукор, яйця, м’ясо птиці. За словами Качки, український уряд уже напрацював рішення щодо кожного з цих товарів і сформував позицію, яка зараз обговорюється з ЄС.

Торговий представник охарактеризував застереження з боку ЄК як конструктивні та корисні для побудови інтеграції українських товарів до європейського ринку.

“Проблема – не цифри, проблема – політика. Де, як політизується Україна з фермерами чи політиками, які грають на почуттях фермерів. За жодним з товарів, за які нас звинувачують, ми не маємо якоїсь надмірної продуктивності. Якщо говоримо про кукурузу, то кукурудзи в Європейському Союзі виробляється більше, ніж в Україні. А пшениці тим більше”,

– сказав торгпред України і додав, що 27 держав-членів ЄС у сезоні-2024 виростили 135 млн тонн пшениці, що закріпляє за ЄС статус лідера з виробництва цієї зернової культури.

Качка порівняв українську переговорну сторону з рибалкою, який очікує вдалого моменту для початку переговорів, коли ситуація щодо чутливих товарів не буде надмірно політизованою.

“Всі розуміють, що це рішення має бути знайдено до 6 червня, але плюс-мінус таким чином, щоб ми не застряли в умовах торгівлі 2014 року. … Насправді параметри торгівлі чутливими товарами будуть визначатися між тими кількісними порогами, якоі визначено в регламенті АТМ, і тим максимумом, який ми постачали до Європейського Союзу в 2023 році”,

– пояснив він.

За прогнозом торгового представника, для української кукурудзи ймовірно не буде суттєвих обмежень, оскільки потреби ЄС перевищують встановлений для України ліміт у 15 млн тонн на рік. Питання щодо пшениці залишається відкритим через різний попит у країнах ЄС.

“Очевидно, що найбільш запекла дискусія буде по цукру, де ми стрибнули у виробництві, але це не означає, що ми знищили ринок Європейського Союзу. Ми насправді допомогли Європейському Союзі пройти якісь дефіцитні періоди, тому параметри торгівлі змяняться”,

– сказав торгпред України.

Важливим питанням, за словами Качки, також залишається імпорт українського м’яса птиці до ЄС, яке, на думку Єврокомісії, повинні постачати не великі агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.

Торговий представник висловив надію, що питання щодо чутливих товарів для імпорту в ЄС буде узгоджено найближчими тижнями.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Режим пільгової торгівлі і його вороги

Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.

Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.

Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.

Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.

Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:

• птиця;
• яйця;
• цукор;
• овес;
• крупа;
• кукурудза;
• мед.

Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.

Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.