Аналітика

Україна і США створюють спільний фонд розвитку надр: що це означає

РОЗБІР ВІД

У ніч з 30 квітня на 1 травня Україна та США уклали стратегічну угоду про створення Інвестиційного фонду відновлення та співпраці у галузі критично важливих корисних копалин.

Про підписання цього документа повідомила перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко. Вона поставила свій підпис під угодою разом із міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

“Разом із міністром фінансів США Скоттом Бессентом ми підписали Угоду про заснування Інвестиційного фонду відновлення США–Україна”,

— зазначила Свириденко.

Фонд створюється як спільний проєкт обох країн з рівною часткою участі — по 50%. Усі кошти з цього фонду будуть спрямовані виключно на розвиток української економіки — зокрема, на видобуток природних ресурсів, нафту і газ, а також на інфраструктурні та переробні проєкти. При цьому Україна зберігає повний суверенітет над своїми надрами й ресурсами та самостійно визначає умови їх використання.

Угода містить такі ключові положення:

• Повна власність і контроль залишаються за Україною. Надра – в українській власності, лише держава визначає, що видобувати. 
• Рівноправне партнерство. Фонд створюється 50/50, управління спільне  жодна сторона не матиме переважаючого голосу. 
• Національна власність захищена. Не буде змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями. Компанії на кшталт “Укрнафти” чи “Енергоатому” залишаються у власності держави.
• Жодних боргів. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання перед США. 
• Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс. Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. 
• Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. 
• Законодавчі зміни – лише точкові. Для роботи Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму угоду ратифікує Рада.
• США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології. 
• Угода надає податкові гарантії. Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.

Як працюватиме Інвестиційний фонд за угодою про надра 

• США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою – наприклад, системами ППО для України. 
• Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески, йдеться про співпрацю на десятиліття вперед.
• Далі Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти Україна і США визначатимуть спільно. 
• Україна очікує, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково.

“Це угода, яка відображає довіру та стратегічне партнерство між нашими країнами. США визнають внесок України у глобальну безпеку та підтверджують свою підтримку нашого відновлення й довгострокового миру”,

— заявила Свириденко.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Інвестиційний фонд відбудови: економічне вікно можливостей чи виклик для системи?

Анатолій Амелін, виконавчий директор аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, коментуючи ексклюзивно для Комерсанту українського угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови України, наголошує на необхідності повного ознайомлення з офіційними документами.

«Поки я не побачу повного тексту документа, надавати глибоку аналітику буде некоректно. Але на підставі публічної заяви першого віцепрем’єра Юлії Свириденко, ситуація виглядає набагато краще, ніж попередні варіанти подібних угод»,

– каже Амелін.

Експерт наголошує, що згідно з анонсованими параметрами, ключовим досягненням є збереження контролю над ресурсами за Україною:

«Важливо, що ресурси залишаються у власності України. Але ще важливіше — нагадати, що ці ресурси належать не лише державі, а й громадянам. Вони мають бути бенефіціарами цього процесу»,

– зазнчає експерт. 

На поточному етапі фонд лише анонсовано — його створення потребує окремої угоди та нового законодавства:

«Фонд не створено. Його буде сформовано після розробки та ухвалення окремого нормативного акту. І лише тоді можна буде говорити про його повноцінну роботу»,

– наголошує Амелін.

Без боргів — це плюс, але питання фінансування лишається відкритим

Одна з ключових переваг нового підходу — відсутність боргового навантаження, проте ключовим фактором успіху, на думку експерта, є розвиток внутрішньої переробки ресурсів

«Нам не потрібна ще одна модель “добув — експортував”. Ми повинні будувати переробну інфраструктуру, створювати кінцеву продукцію в Україні й експортувати вже додану вартість»,

– каже Анатолій Амелін. 

За його словами, це питання не лише економіки, а й робочих місць.

«Видобуток — це десятки тисяч робочих місць. Переробка — це сотні тисяч, а можливо і мільйони. У спільному дослідженні з колегами ми описали 40 національних проєктів, які можуть дати до 2,5 мільйонів нових робочих місць»,

– кажуть у аналітичному центрі.

Обсяг інвестицій — $250 млрд за 10 років

Очікуване фінансування проєктів, за оцінками аналітика, становить понад чверть трильйона доларів:

«Це більше, ніж будь-коли Україна залучала. Але на глобальному ринку — це невелика сума. США та ЄС не мають простору для зростання продуктивності, їм потрібні нові ринки. Україна — один з них»,

– зазначає Амелін. 

За словами експерта, реалізація угоди потребуватиме поетапного підходу.

Базові етапи:

1. Ухвалення нового законодавства — орієнтовно до кінця 2025 року.
2. Створення фонду — початок 2026 року.
3. Перші надходження коштів — друга половина 2026 року.
4. Інвестиції в інфраструктуру та виробництво — з 2027 року.

«Стандартний цикл від початку проєкту до запуску виробництва — 3–5 років. Тому перші серйозні ефекти для економіки Україна зможе відчути у 2029–2030 роках»,

— прогнозує експерт.

Проте можливий і швидший сценарій:

«Якщо скоротимо бюрократію, диджиталізуємо процеси й модернізуємо систему управління — перші нові робочі місця можуть з’явитися вже у 2027 році»,

– каже Анатолій Амелін.

Отже, угода може стати історичним шансом для України. Але вона не спрацює сама по собі. Без ефективної економічної політики, сприятливого інвестклімату та фокусу на переробці — ефект буде частковим. За словами експертів, з правильними умовами — ми можемо кардинально змінити структуру економіки.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко