У Верховній Раді вже думають про законодавче забезпечення перших післявоєнних виборів

3 Грудня 2024 12:56

Парламентському Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування нещодавно презентували дослідження, в якому оцінювались ризики та можливості використання альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні з фокусом на інтернет-голосуванні. Аналітику підготували за підтримки Council of Europe. Про це повідомила голова Комітету Олена Шуляк, інформує «Комерсант Український».

Вона вважає, що незважаючи на те, коли відбудуться перші післявоєнні вибори, законодавча база має бути підготовлена ​​заздалегідь, щоб провести їх на найвищому демократичному рівні.

Згідно з дослідженням та практичними рекомендаціями на основі досвіду країн ЄС, є різні альтернативні шляхи голосування, насамперед:

– поштове голосування – воно можливе в 19 країнах-членах ЄС,

– інтернет-голосування – застосовується у Франції та Естонії.

Згідно з результатами дослідження, до поштового голосування довіру мають лише близько 8 % громадян, інтернет-голосування також має низький рівень довіри українського суспільства.

Крім цього, констатує Олена Шуляк, для того щоб побудувати надійну систему інтернет-голосування, необхідно вирішити ряд питань, зокрема:

– як забезпечити таємницю голосування та уникнути стороннього примусу?

– як гарантувати надійну ідентифікацію виборця?

– чи маєте інтернет-голосування використовуватися тільки через персональний комп’ютер, чи також через смартфон?

– як розробити надійну державну цифрову інфраструктуру, захищену від маніпуляцій?

– як забезпечити інвестування в незалежні сервери та створення незалежних органів підрахунку голосів?

“Приклад Естонії демонструє, що їм знадобилося 25 років, щоб понад 50% виборців, які взяли участь у голосуванні, проголосували електронним способом. У цій країні кожен громадянин має ID-карту, яка містить електронний цифровий підпис. Крім того, в Естонії функціонує єдиний центр сертифікації. Своєю чергою, в Україні існує значно більше центрів сертифікації, а також безліч електронних цифрових підписів, що створює певні виклики для уніфікації систем”, – зазначає Олена Шуляк.

За її словами, перші післявоєнні вибори повинні мати абсолютну довіру до їхньої легітимності, а тому виклики щодо їх проведення потребують широкої громадської дискусії, інформаційної кампанії з роз’яснення, і, звісно ж, адаптації виборчого законодавства.

Коли саме можуть відбутись вибори

У липні 2024 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі єдиного телемарафону заявив, що проведення виборів під час війни малоймовірне. При цьому він послався на Закон України “Про правовий режим воєнного стану”, який забороняє проводити вибори під час дії воєнного стану.

Перед цим, у травні цього року, відповідаючи на запитання про існування спекуляцій щодо втрати легітимності Президента України після 20 травня, з огляду на завершення 5-річного терміну його перебування на посаді, Стефанчук наголосив, що у нього нема жодних сумнівів у тому, що Президент України Володимир Зеленський є легітимним, а також висловив переконання, що наступні вибори Президента України відбудуться протягом 60-денного періоду після скасування воєнного стану.

Наприкінці жовтня в інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зазначив, що президентські вибори в Україні відбудуться відразу після закінчення війни.

Хоча видання The Economist наприкінці вересня цього року писало, що “незважаючи на те, що минулого року всі великі політичні партії погодилися відкласти вибори до кінця війни, кажуть, що пан Зеленський розглядає можливість призначення президентських виборів наступного року, щоб зміцнити свою владу”. При цьому видання, посилаючись на дані американського Національного демократичного інституту, стверджувало, що довіра українців до Володимира Зеленського впала з 80% у травні 2023 року до 45% цього року, а довіра до влади загалом ще значно нижча.

Кого ж підтримують українці

26 листопада Центр «Соціальний моніторинг» оприлюднив результати соціологічного дослідження, як вважається – першого соцдослідження, проведеного від початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну, яке демонструє електоральні уподобання українців під час війни росії проти України.

У громадян запитали, якби найближчої неділі відбувалися вибори президента України, за кого б ви проголосували? Трійка лідерів мала такий вигляд: Валерій Залужний – 27%; Володимир Зеленський – 16%; Петро Порошенко – 7%.

Колишній головнокомандувач, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний є лідером і у інших можливих варіаціях. Приміром, громадян запитали, якби можна було вказати ще одного кандидата, кого б ви обрали? Відповідь була такою: Валерій Залужний – 15%; Кирило Буданов – 12%; Володимир Зеленський – 6%.

Відповідно загальна ситуація виглядає зараз так: Валерій Залужний – 42%; Володимир Зеленський – 22%; Кирило Буданов – 18%.

Ставлення до виборів під час воєнного стану

Як засвідчують результати дослідження того ж Центру «Соціальний моніторинг», 64 відсотки українців не підтримують ідею проведення виборів в умовах воєнного стану. 33 відсотки вважають за можливе під час дії воєнного стану такі вибори провести. При цьому дистанційне голосування однозначно та скоріше підтримують 38 відсотків опитаних, а не підтримують – однозначно чи скоріше – 57 відсотків. Підтримка і не підтримка електронного голосування для українців за кордоном розділилась навпіл – 47 відсотків на 47.

Василевич Сергій
Редактор

Читають зараз