У справі Гринкевичів обвинувачення ґрунтується на експертизі форми, яка не була поставлена МОУ, й держава за неї не платила
17 Січня 14:24
У «справі Гринкевичів» з’являються нові деталі. Після завершення досудового розслідування тепер стало відомо про матеріали слідства, на яких ґрунтується обвинувачення львівських підприємців. Про фіктивність доказів ДБР під час засідання суду, вчора, заявив сам Роман Гринкевич, передає Комерсант украінсткий з посиланням на матеріал «Главкому».
Зокрема, Гринкевич розповів, що версія слідства змінювалася кілька разів по мірі того, як попередньо висунуті йому підозри не знаходили свого підтвердження.
«Було відкрито видумане фіктивне кримінальне провадження за статтею 191 ККУ (розкрадання коштів, – ред.). Місяць часу знадобилося спеціалістам з ДБР, щоб зрозуміти, що в договорах аванс не передбачений. Після чого почали виникати абсолютно нові версії слідства (..). ДБР 12 жовтня затримало товар на митниці, й утримували його без ухвал суду впродовж двох місяців (..). Це схоже більше на рейдерство, і аж ніяк не на розслідування кримінального проадження», – заявив він.
Саме після затримання товару на митниці у ДБР виникла нова версія обвинувачення, яка теж не підтвердилася, каже Гринкевич.
«Після того, як вони затримали товар на митниці виникла нова версія – про начебто проведення безтоварних операцій. Відповідно, керівництво ДБР написало лист на МОУ про проведення комплексного аудиту на складах ЗСУ. 40 чоловік, включаючи представників ДБР, проводили комплексну ревізію в Хмельницькому, в результаті якої з більше ніж 300 тис. номенклатур – різниця виявилася всього в 60 одиниць, і навіть не вказується – чи це в плюс, чи в мінус», – прокоментував він.
Далі версія слідства змінилося вже на претензії до якості форми. Й саме провадження перекваліфікували на ст. 190 (шахрайство) і ст. 255 (діяльність злочинного угрупування) ККУ.
«Але це нонсенс, бо немає жодних трафіків від операторів зв’язку, немає жодного НСРД (негласні слідчі розшукові дії, – ред.), яке б підтверджувало факт зустрічей мене з якимись іншими підозрюваними. Натомість навпаки, в томі 4 наведено протокол огляду телефонів інших підозрюваних, в одного з них навіть немає мого номера телефону, а з іншим я спілкувався аж 51 секунду за весь 2023 рік», – заявив підозрюваний.
Щодо якості військової форми, яку його компанія постачала МОУ, Гринкевич наголосив, що вона повністю відповідала затвердженому збоку МОУ робочому зразку, згідно з ТУ (технічні умови), і від Міноборони не було отримано жодної рекламації (скарги на якість).
«Під час підписання договорів, затверджується робочий зразок товару.І навіть в експертизі КНДІСЕ сказано, що поставлений товар чітко відповідає робочому зразку, що був затверджений Міноборони. Тобто Міноборони затвердило цей зразок і визначило, що він відповідає ТУ. То які тоді до мене можуть бути питання? Крім того, Міноборони у разі виявлення якогось дефекту, згідно з договорами, мало звернутися з вимогою гарантійної заміни товару. Але жодної рекламації за рік часу не було до підприємства. Натомість на запити Командування Сил логістики, Департамент ресурсного забезпечення повідомили, а також ще низка військових частин повідомили про відсутність рекламацій на одяг.
Всі дані цього кримінального провадження слідство обґрунтовує виключно експертизою КНДІСЕ. Їх провели аж три. Першу 22 грудня на 80 сторінок, але для її підготовки знадобилося лише 10 годин», – наполягає Роман Гринкевич.
Водночас, як стало відомо з виступу підозрюваного, що посилався на матеріали самого провадження, ДБР проводило експертизу товару, який не був поставлений та оплачений збоку МОУ.
«Друге, і це зазначено в томах справи, ДБР свідомо вніс до перевірки КНДІСЕ товари, що були на митниці. Цей товар не був переданий Міноборони, не був облікований (не прийнятий замовником і не оплачений), то яким чином його можна відносити до збитків? Також хочу зазначити, що сама експертиза КНДІСЕ проводилася не по ТУ, і цей факт підтверджує Міноборони у відповіді під час аудиту Державної аудиторської служби», – наголошував Гринкевич.
Учора ДБР повідомило, що скерувало «справу Гринкевичів». до суду.
Раніше, ексміністр юстиції Денис Малюська ставив під сумнів доведеність вини Гринкевичів в інкримінованому їм злочині.
Справа Гринкевичів
Ігоря Гринкевича завинувачують нібито у спробі дати хабар одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Він начебто пропонував 500 тисяч доларів США за сприяння у поверненні арештованого майна (форми для ЗСУ), яке ДБР кілька місяців тримало на митниці без рішення суду.
Син Ігоря – Роман Гринкевич отримав підозру у справі контрактів з МОУ на забезпечення ЗСУ військовою формою. Спочатку його звинувачували у нібито розкраданні держкоштів, а потім змінили кваліфікацію на претензії до якості поставленої форми.
Міністерство оборони на тлі скандалу розірвало контракти з компанією Гринкевича. Також відомо, що МОУ не мало претензій до поставленого товару, і на момент виконання контракту не склало на нього жодного рекламаційного акту.