Війна

У Німеччині обговорюють виділення на оборону 200 млрд євро. Дещо може перепасти й Україні

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розпочав переговори із Соціал-демократичною партією щодо швидкого схвалення надзвичайних оборонних видатків у розмірі до 200 мільярдів євро. Про це з посиланням на джерело, ознайомлене з цими дискусіями, повідомив Bloomberg, передає Комерсант український.

Представники Християнсько-демократичного союзу Мерца та СДПН обговорюють шляхи обходу жорстких обмежень Німеччини щодо державних запозичень для вивільнення ресурсів на потреби занедбаної німецької армії. За словами джерел, які побажали залишитися анонімними, розглядається можливість проведення голосування щодо нового пакету допомоги через парламент, повноваження якого добігають кінця. Сума нового пакету вдвічі перевищує обсяг коштів, схвалених три роки тому.

Мерц неодноразово обіцяв збільшити інвестиції в німецьку армію для протидії російській агресії, проте його плани зіткнулися з перешкодами після того, як маргінальні партії отримали блокувальну меншість у новому парламенті. Основні партії не мають двох третин місць, необхідних для послаблення конституційних обмежень щодо державних запозичень. Однак вони могли б обійти це, провівши голосування до першого засідання нового законодавчого органу 24 березня.

Переможець недільних виборів відчуває тиск щодо швидких дій у сфері оборони, оскільки решта Європейського Союзу намагається відреагувати на рішучість Дональда Трампа форсувати швидке врегулювання війни в Україні.

Трамп уже провів розмову з Путіним і близький до досягнення угоди з Києвом щодо природних ресурсів. Представники його адміністрації заявили, що він хоче, щоб європейські країни взяли на себе відповідальність за гарантування майбутньої безпеки України.

Одна з ідей, яка обговорюється в Німеччині – створення спеціального фонду для нових військових витрат та допомоги Україні. Інші варіанти включають розширення існуючого фонду обсягом 100 мільярдів євро або адаптацію так званого “боргового гальма”, щоб дозволити додаткові витрати на оборону. Будь-який із цих варіантів потребуватиме супербільшості у дві третини голосів законодавців, що буде набагато складніше забезпечити після початку роботи нового парламенту.

“Зараз існує блокувальна меншість на крайньому лівому та крайньому правому флангах”,

– заявив Мерц журналістам у понеділок.

Мерц та лідер СДПН Ларс Клінгбайль планують провести телефонну розмову у вівторок для обговорення підтримки України та оборонних витрат. Обидва сподіваються максимально прояснити ситуацію в найближчі дні. Попередні коаліційні переговори мають розпочатися 6 березня після регіональних виборів у Гамбурзі в неділю.

Мерц заявив у неділю, що прагне укласти коаліційний пакт із СДПН до Великодня, тоді як Трамп повідомив американським чиновникам, що хоче досягти мирної угоди щодо України також до цього терміну.

Безпека України та Європи

Мюнхенська безпекова конференція 2025 стала справжнім шоком для багатьох і холодним душем для європейських політиків після того, як представники США озвучили своє бачення майбутньої безпекової моделі у Європі та світі. Зокрема промова Віцепрезидента США Джея Ді Венса зводилилася до того, що Європа більше не може покладатися на американську безпекову парасольку, оскільки США більше не гарантуватимуть їм цього. Також до європейців донесли, що безпека України після укладення перемир’я з росією теж перебуватиме на їхніх плечах, оскільки це стосується європейських справ, від яких США усуваються.

А зараз США навіть “фізично” не бачать Європу за столом перемовин із росією.

На цьому тлі Президент України Володимир Зеленський закликав до створення Збройних сил Європи. Цю ідею уже поспішили відкинути в Польщі.

Європейці були шоковані таким поворотом від США. Першим оговтався Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер, який заявив, що його держава “може і хоче” надіслати свій контингент до України в якості миротворчого у разі укладення перемир’я з росією.

17 лютого Президент Франції Еммануель Макрон терміново скликав очільників “провідних європейських держав” для формування якоїсь спільної позиції з цього питання. Однак її досягти не вдалося. Як виявилося, за надсилання миротворчих контингентів до України виступають Британія, Франція та Швеція, а проти – Німеччина, Польща, Італія та Іспанія. Пізніше й Макрон заявив, що не збирається відправляти війська до України.