Економіка

У населення мільярди боргів, які до них не мають жодного стосунку, — Олег Попенко

ЕКСКЛЮЗИВ

Ситуація в комунальній сфері залишає бажати кращого, адже з кожним роком послуги стають все гіршими, а їхня вартість – все вищою. Зростають борги населення, комунальники скаржаться на брак коштів навіть на дрібні ремонти та заміни труб чи обладнання – ось таке замкнене коло. Що буде далі в комунальній галузі, як населенню вибратися з боргової ями, чи варто розраховувати на допомогу держави та іноземних спонсорів, – розмова Комерсант український з головою Союзу споживачів комунальних послуг України Олегом Попенко.

Як можна охарактеризувати ситуацію в комунальній сфері країни: погано, дуже погано чи катастрофа?

Усе залежить від трактування. Ось, наприклад, немає газу. Ну, ми ж можемо його купити, але немає грошей. Гроші є, але купувати треба дорого. Що в цій ситуації для українців буде погано, дуже погано чи добре? Я б у цьому випадку розділив термін «погано» на кілька підкатегорій: технічний, фінансовий, ресурсний та управлінський стан справ. І це все потрібно аналізувати окремо. Скажімо, середньостатистичного жителя Львова не турбують проблеми жителя Кривого Рогу. Ось це особливість сприйняття українцями ситуації в ЖКГ. І, якщо в цей опалювальний сезон 150 тисяч жителів Кривого Рогу сидять без опалення, то для багатьох українців це нічого. Одна з найбільших проблем в Україні в тому, що 80% українців живуть за межею бідності, а з них близько 10% на межі біологічного виживання, тобто їм не вистачає на їжу, а не те, що заплатити вчасно за комуналку.

Через неплатоспроможне населення борги зростають з року в рік. При тому зростають величезним темпом. Знайшов дані Держстату за 2021 рік, які добре показують ситуацію. Загальна сума заборгованості за ЖКП на 31.12.2021 становила 82,4 млрд грн. Порівняно з 2020 роком, на цей самий період (31.12.2021) заборгованість зросла на 7 млрд грн. До 01.02.2022 заборгованість за ЖКП очікували на рівні 90 млрд гривень.

Реформа ЖКГ Порошенка, Яценюка, Гройсмана повністю провалилася. Ідея, що мешканці будуть власним коштом ремонтувати своє житло, а місцеві ради отримають багато грошей після збільшення тарифу, виявилася повним провалом. Далі – гірше. За 2024 рік соціологічні дані показали, що люди стали ще біднішими. Ми повинні розуміти, що чим більше тарифи, тим нижчою буде платоспроможність населення.

На жаль, це “на руку” державі. Вся політика побудована за такою моделлю: чим бідніший українець, тим ситуація краща для держави, бо бідними легше управляти. Адже вони повністю залежать від держави, від мінімальної пенсії, соціальних виплат в 3060 грн.

Чи можна приблизно підрахувати, які борги по ЖКГ на сьогодні у населення?

Ну, якщо в 2022 році вони були на рівні 81,4 млрд грн, то сьогодні вони вже цілком можуть бути 200 млрд грн. Адже вже в 2021 році платив за комуналку тільки 71% населення. Сьогодні в найкращому випадку 65-70%, але є сумніви.

За які комунальні послуги українці заборгували найбільше?

Наразі українці більше за все винні саме за газ і тепло. «Нафтогаз» показує борг населення та ТКЕ за газ в 195 млрд грн. Тобто, це по суті борг населення, і це точка неповернення, яка почалася ще в 2018 році.

А якщо ще піднімуть тарифи, що тоді нас чекає?

Будь-яке підвищення тарифів неминуче призведе до зростання заборгованості за ЖКП. Українці будуть виїжджати з депресивних територій, виїжджати з країни, шукати там роботу і намагатись платити за комуналку, щоб зберегти житло. Якщо воно ще щось коштує… Якщо зможуть, то продадуть житло. Або ж будуть залишати квартири в будинках, будуть відрізати під’їзди від тепла і води. Як у Кам’янському, колишньому Дніпродзержинську, Світловодську та інших містах, де покинуті цілі багатоквартирні будинки, де є під’їзди, відрізані від опалення та води. І це буде трендом і надалі. Зовсім погано буде в прикордонних містах з рф, в прифронтових областях, де не буде роботи, там будуть залишати будинки. В найкращому випадку переїжджатимуть в обласні центри. Малі міста будуть вимирати.

А субсидії якось рятують ситуацію з боргами?

У нас 60% населення отримують пенсію на рівні 4000 грн і мають субсидію, яка покриває частину комуналки. Але що залишиться після оплати комуналки? Як на це вижити? Але ж субсидію скорочують, зменшують, обмежують.

Держава каже, що субсидіанти повинні йти працювати і заробляти на комуналку, і їх не хвилює, як це буде робити пенсіонер, студент чи мати в декреті. І це не кажучи про інвалідів, реальних, а не прокурорів.

Тобто, виходить, що в країні кожен другий – боржник по ЖКГ. Але виникає таке питання: що робити з тими, хто втратив своє житло, чий будинок залишився на окупованих територіях і вже навіть зруйнований. Їм списуватимуть борги?

Я не чув про такі пропозиції від наших владних структур. Борги на сьогодні у людей як були, так і залишилися. Тому що аудит боргів ніхто не робив і немає реальної картини боргів. З січня 2022 року жодних даних немає. При тому, що комунальні підприємства міст після їх окупації виставляли рахунки споживачам до кінця 2023 року, це Маріуполь, Сєвєродонецьк, Бердянськ і так само відбувалося в Харківській області. Більше того, я впевнений, що у населення мільярди боргів, які до них не мають жодного стосунку, але люди змушені їх платити. І ніхто ніколи ці борги не скасує, навіть не сподівайтеся. Держава і монополісти їх формували не для того, щоб списувати.

Ви маєте на увазі вигадані борги, коли люди не платять, бо, наприклад, не живуть, але їм все одно нараховують суми нібито за використані послуги? Але ж уже, попри воєнний стан, таких боржників відключають. Чи є якийсь вихід з цієї ситуації?

На жаль, якщо є борг і не важливо, як він з’явився, відключати від послуг будуть. Це питання ніхто і ніяк не контролює. І якихось змін навіть не варто очікувати, бо немає системи, яка могла б змінити ситуацію. Без ролі держави вирішити питання незаконних нарахувань, незаконних відключень неможливо. Але державою керують ті ж самі, хто це все і робить. Існує залежність між тими ж обленерго, облгазами та державою. Тому що власники компаній постачальників послуг – це донори державної системи і держава грає за їхніми правилами.

Адже вся законодавча база прописана під монополістів, а не під споживачів. Ніхто не думає, як зробити краще. Відключати від комунальних послуг за борги – це найпростіший вихід.

Сьогодні кількість виконавчих проваджень у судах зросла на 500 тисяч, всього їх близько 700 тисяч. І ніхто не знає, скільки з них тих, у кого майно залишилося на окупованій території, скільки боргів незаконно нарахованих, скільки по вині монополістів незаконних платежів. І ці суми висітимуть тягарем на українцях. А коли є виконавче провадження, вже нікуди не подінешся. Українців змуслять заплатити.

Сьогодні держава забирає у олігархів підприємства ЖКГ у власність. Це змінить ситуацію на краще?

Ну, облгази вже забрали і передали «Нафтогазу». Частково обленерго вже забрали у олігархів. Але я глибоко сумніваюся, що якщо всі обленерго стануть державними, це якось змінить ситуацію для нас з вами. Як показує практика управління державними обленерго, вона ще гірша, ніж управління приватниками. Там повна катастрофа. Тут же починаються, по-перше, незаконні нарахування електроенергії, як приклад, Волчанськ і район, коли чиновники відправляли людей у зону бойових дій знімати показання лічильників, інакше погрожували присилати платіжки по формулі, а там в два-три рази більше. По-друге, збитки підприємства. По-третє, продаж бізнесу дешевого електричного струму, який виділяється на покриття витрат для населення. По-четверте, це незаконний майнінг, який по факту ніхто не контролює і ніхто не знає його масштаби, як і те, не сидимо чи ми без електроенергії тільки для того, щоб вони працювали. Адже обладнання нікуди не зникло, і майнінг – ферми були дуже поширені в Хмельницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській областях.

Складно уявити, що буде, якщо тарифи ще будуть підіймати. А вони будуть рости?

Повторюся, будь-яке підвищення тарифів призведе до збільшення заборгованості за ЖКП. У 2024 році комунальні тарифи вже зросли в середньому на 20% і це при тому, що ціни на газ, тепло не росли. Цього року вони продовжать рости, як і борги населення. І, як результат, повністю обвалиться вся сфера ЖКГ, енергетики, адже мала платоспроможна частина населення ситуацію не врятує. Але про це мало хто сьогодні задумується. Адже навіть не зрозуміло, як буде далі з опаленням, водопостачанням, електроенергією в країні в цілому, що вціліє після обстрілів.

Хтось з чиновників прислухається до ваших порад щодо комунальної сфери?

Малоймовірно. Звертають увагу. Ось приклад Кривого Рогу. Здавалося б, вони не особливо й реагували, але їм довелося прислухатися. Тому що проблема нікуди не зникла, 150 тисяч людей залишилися без опалення взимку. І досі ця проблема не вирішена в повному обсязі. Тому що батареї ледве живі. Ось сьогодні майже середина лютого, а 600 багатоквартирних будинків у Кривому Розі досі без тепла.

Щоб все налагодити, навести порядок у ЖКГ, що потрібно зробити?

Потрібна масова модернізація ЖКГ, як у Польщі, де на це було залучено близько 150 млрд доларів за рахунок грошей ЄС та США. А в нас ситуація ще гірша, мало того, що нічого не ремонтували, модернізували, так ще й багато зруйновано. Нам потрібно ще більше, але нам ніхто таких грошей не дасть. Нам ЄС неодноразово давав на модернізацію 300 млн доларів, але тут же створювались робочі групи, наглядові ради і так далі, які ставили такі умови, блокували фактично виділення грошей, що ми ці гроші або не могли витратити, або ж могли, але на якісь плани, проекти, а не на справу.

А яку пораду ви б дали українцям сьогодні, що їм робити, позичати гроші, продавати житло і розраховуватись з боргами?

Це найскладніше питання. Я б порадив людям думати головою, кожного разу, коли вони приходять на виборчу дільницю. Вони повинні розуміти свою відповідальність за те, за кого вони проголосували, або за те, що не прийшли на вибори. Тому що, вибираючи владу, ми кожного разу прирікаємо себе на ті чи інші проблеми. Не всім обіцянкам потрібно вірити.