Дебати між кандидатами у президенти США Камалою Гарріс і Дональдом Трампом активізували старі українські побоювання “а що буде, якщо переможе Трамп?” Воно й зрозуміло – риторику експрезидента США (а особливо його оточення) важко назвати проукраїнською. До прикладу, під час дебатів на питання “чи хочете ви, щоб Україна перемогла у цій війні?” Трамп вперто відповідав “я хочу, щоб війна скінчилася”.
Водночас саме Трамп має чіткий і зрозумілий план щодо України, на відміну від демократів Байдена і Харріс, які “просто підтримують демократичну державу”. До того ж, усі пам’ятають, як під час виборів 2016 року очільники української держави чомусь вирішили відверто підтримати кандидатку від демократів Хіларі Клінтон, і програли разом із нею. Ця підтримка безумовно коштувала Україні прихильності Трампа на посаді Президента США.
Тож Комерсант український
запитав у вітчизняних політичних експертів, як слід діяти Україні, щоб не мати подібних проблем цього разу, і, знову ж таки, чи є Трамп настільки поганим варіантом, як видається на перший погляд.
Як зазначає політолог Ігор Рейтерович в ексклюзивному коментарі , на власних помилках вчиться навіть українська влада, адже цього разу критика Трампа не звучить з вуст офіційних осіб.
“Зеленський взагалі зробив правильний хід: він зв’язався з Трампом, поговорив з ним, озвучив йому якісь свої погляди-очікування. Тобто, в цьому контексті мені здається, що з офіційної точки зору претензій до України, на відміну від попередніх років, не може бути”,
– вважає експерт.
В продовження цієї політики Рейтерович пропонує конструктивний підхід:
“Якщо ми гіпотетично розглядаємо можливість його перемоги, а це може бути, нам треба підготувати такий свій план, який ми зможемо йому оперативно представити, і він йому сподобається. Це наше ключове завдання у цьому контексті”.
Політолог Володимир Цибулько додає, що Трамп лякає українців своєю непередбачуваністю.
“З одного боку, все, що він говорить про Україну – це, знову ж таки, наратив Кремля. Він в ході дебатів [з Байденом?] запустив тему, що треба просто перестати стріляти. Це дуже відомий наратив Кремля, розрахований на те, що до смерті Путіна навряд чи хтось віддасть захоплені території”,
– акцентує Цибулько.
Читайте нас в Telegram: головні новини коротко
Як доказ того, що Кремлю на посаді Президента США потрібен Трамп, експерт наводить нещодавню дещо несподівану заяву Путіна.
“Путін перед дебатами заявив, що Камала Гарріс більш зручна для Кремля. Це означає, що Путін свою токсичність переніс на Камалу. Тут же, до речі, Трамп у ході дебатів згадав, що Путін хвалив Камалу”.
Однак політолог також відзначає двоякість позиції Трампа:
“Власне, Трамп навіть говорив приємні для українського вуха речі. Він говорив, що Україні треба дати багато зброї, 500 млрд дол. Не знаю, чи повірили в це українці – напевно ні”.
Тому, за словами Цибулька, більшою мірою саме непрогнозованість Трампа викликає негативне ставлення до нього в Україні.
Як би там не було, в України є досвід “співпраці” з демократичною адміністрацією Байдена, і його складно назвати повністю позитивним: зброї, коштів і дозволів дають рівно стільки, щоб Україна могла триматися, але не виграти цю війну. Тож, можливо, гіпотетична політика Трампа буде не гіршою для нас.
Зважаючи на те, що українці на американських виборах нічого не вирішують, варто просто бути готовими до приходу Трампа, і мати свій план на такий випадок. І точно не варто повторювати старих помилок та, принаймні на офіційному рівні, складати яйця в один кошик і беззастережно підтримувати Гарріс.