Торгівля “перехідного” періоду: які “квотні сюпризи” готує ЄС Україні
16 Травня 12:43
Мінус 3,5 млрд. євро у річному вимірі може коштувати українській економіці скасування «економічного безвізу» з боку Євросоюзу. Про це з посиланням на оцінки експертів заявив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує «Комерсант Український»
У своєму дописі в Телеграмі народний депутат поділився інсайдами щодо умов «перехідного періоду», який буде запропоновано Україні щодо торгівлі з ЄС.
Як же ЄС планує надалі торгувати з Україною
По-перше, за інформацією Данила Гетманцева, річні квоти безмитних поставок хочуть поділити на 12 місячних квот.
«Тобто якщо раніше в залежності від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, то тепер «лічильник» може включатись щомісяця, а стоп-кран – обмежувати поставки умовно 3, 5 або сьомого числа відповідного місяця. На перший погляд нібито просто арифметика, однак укладання і виконання контрактів точно стане складнішим та більш нервовим», – пояснив депутат.
По-друге, як зазначає Данило Гетманцев, може бути скорочено самі квоти.
Найбільшого удару, за інформацією інсайдерів, зазнають виробники кукурудзи, для яких квота у річному вимірі скоротиться до 650 тис. тонн. (для порівняння – торік в Європу відвантажено понад 14 млн. тонн), тобто безмитної торгівлі практично не буде.
Квота на цукор скоротиться більш ніж удвічі – до 40,7 тис. тонн (торік загальний експорт солодкого товару встановив рекорд цього століття – майже 750 тисяч тонн, з яких близько 40% було поставлено до держав ЄС).
Обмежень зазнає і інша продукція – мед, м’ясо птиці.
Як це може вплинути на українську економіку
Торік поставки української аграрної продукції до ЄС принесли Україні 13,1 млрд. євро.
За експертними оцінками, на які посилається Данило Гетманцев, через нові умови торгівлі, які можуть запровадити після завершення 5 червня «економічного безвізу», Україна може недоотримати 3,5 млрд. євро у річному вимірі.
Як наголошує депутат, це «доволі відчутний удар», зважаючи на те, що у 2025 році весь місячний товарний експорт становить у середньому 2,9 млрд. євро. Данило Гетманцев вважає, що компенсувати такі втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально.
Аграрний експорт визначальний для української економіки
Частка аграрної галузі у загальних обсягах експорту становить приблизно 60%. І саме європейський ринок дуже важливий для українських аграріїв.
Торік Україна з обсягом поставок у 13,1 млрд. євро стала третім постачальником сільськогосподарської продукції до Євросоюзу після Бразилії (17,1 млрд. євро) і Великої Британії (16,6 млрд. євро). Для порівняння: США наторгували з Євросоюзом на 12 млрд. євро, а Китай – на 10 млрд. євро.
Нагадаємо, у червні 2022-го року країни ЄС скасували обмеження на український імпорт, аби підтримати українську економіку під час війни. Потім режим вільної торгівлі продовжувався ще двічі. Термін його дії спливає 5 червня. Європейські фермери чинили активний спротив безмитній торгівлі з Україною, заявляючи, що більш дешева українська сільськогосподарська витискає їхню продукцію з ринку. Обмежити український експорт вимагали уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Міністр фінансів України Сергій Марченко 24 березня заявляв британській Financial Times: «Європейський Союз є нашим ключовим торговельним партнером, і тому для нас було б дуже збитково, якби ми [опинились] у ситуації, яка була до війни».
Верховна Рада України 16 квітня зверталась до Європейського парламенту, Європейської комісії, Ради Європейського Союзу, парламентів та урядів держав-членів Європейського Союзу із закликом зберегти автономні торговельні заходи після 5 червня 2025 року.
