ТОП-5 країн, де оголосили найбільше смертних вироків
8 Квітня 08:54
Згідно зі щорічним звітом Amnesty International “Смертні вироки та страти 2024”, минулого року було зафіксовано 1518 страт у 15 країнах світу. Це найвищий показник із 2015 року, коли було страчено щонайменше 1634 осіб. При цьому кількість країн, які застосовують смертну кару, другий рік поспіль залишається на рекордно низькому рівні, повідомляє Комерсант український.
Основні факти зі звіту
- Іран, Ірак та Саудівська Аравія відповідальні за 91% усіх зареєстрованих страт.
- Державні органи використовують смертну кару як покарання для протестувальників та етнічних груп.
- Спостерігається зростання кількості страт за злочини, пов’язані з наркотиками.
Варто зазначити, що у звіті не враховані тисячі людей, які, як вважається, були страчені в Китаї, що залишається світовим лідером за кількістю страт, а також у Північній Кореї та В’єтнамі, де смертна кара також застосовується широко. Через триваючі кризи в Палестині та Сирії, Amnesty International не змогла підтвердити точні цифри для цих країн.
Зростання числа страт
П’ятьма країнами з найбільшою кількістю зареєстрованих страт у 2024 році були Китай, Іран, Саудівська Аравія, Ірак та Ємен.
Іран, Ірак та Саудівська Аравія відповідальні за загальне зростання кількості страт. Загалом ці три країни здійснили приголомшливі 1380 зареєстрованих страт. Ірак майже вчетверо збільшив кількість страт (з щонайменше 16 до щонайменше 63), а Саудівська Аравія подвоїла свій річний показник (зі 172 до щонайменше 345). В Ірані стратили на 119 осіб більше, ніж минулого року (зі щонайменше 853 до щонайменше 972), що становить 64% усіх відомих страт.
“Іран, Ірак та Саудівська Аравія відповідальні за різке зростання смертей минулого року, здійснивши понад 91% відомих страт, порушуючи права людини та безжально забираючи життя людей за злочини, пов’язані з наркотиками та тероризмом…”,
— заявила Аньєс Калламар, Генеральна секретарка Amnesty International.
Водночас вона додала, що у 2024 році страти зареєстровані лише у 15 країнах – це найнижчий показник, зафіксований другий рік поспіль. Цей факт свідчить про відхід від цього покарання, вважає функціонерка.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Смертна кара як засіб розправи з опонентами
Протягом 2024 року Amnesty International спостерігала, як лідери держав використовували смертну кару під фальшивим приводом покращення громадської безпеки або для навіювання страху серед населення. У США, де спостерігається стійка тенденція до зростання кількості страт після завершення карантину Covid-19, було страчено 25 осіб (порівняно з 24 у 2023 році). Новообраний президент Трамп неодноразово закликав застосовувати смертну кару як інструмент для захисту людей “від жорстоких ґвалтівників, вбивць та монстрів”. Його дегуманізуючі зауваження просували наратив про унікальний стримуючий ефект смертної кари на злочинність.
У деяких країнах Близького Сходу смертні вироки використовувалися для придушення захисників прав людини, дисидентів, протестувальників, політичних опонентів та етнічних меншин.
“Ті, хто наважується кинути виклик владі, зазнають найжорстокіших покарань, особливо в Ірані та Саудівській Аравії, де смертна кара використовується для змушення до мовчання тих, хто достатньо сміливий, щоб висловлюватися”,
— заявила Калламар.
У 2024 році Іран продовжував застосовувати смертну кару для покарання осіб, які кинули виклик ісламському республіканському устрою під час повстання “Жінка, Життя, Свобода”. Минулого року двоє таких людей, включаючи молоду людину з психічною інвалідністю, були страчені у зв’язку з повстанням після несправедливих судових процесів і “зізнань”, отриманих під тортурами, стверджує правозахисниця.
Саудівська влада продовжувала використовувати смертну кару для придушення політичних дисидентів і покарання громадян шиїтської меншини, які підтримували “антиурядові” протести між 2011 і 2013 роками. У серпні влада стратила Абдульмаджида аль-Німра за злочини, пов’язані з тероризмом, зокрема вступ до Аль-Каїди, незважаючи на те, що в початкових судових документах йшлося про його участь у протестах.
Демократична Республіка Конго оголосила про свій намір відновити страти, а військова влада Буркіна-Фасо оголосила про плани повторного введення смертної кари за звичайні злочини.
Зростання страт за злочини, пов’язані з наркотиками
Понад 40% страт у 2024 році були незаконно проведені за злочини, пов’язані з наркотиками. Відповідно до міжнародного права та стандартів у галузі прав людини, застосування смертної кари повинно бути обмежене “найсерйознішими злочинами” — винесення смертних вироків за злочини, пов’язані з наркотиками, не відповідає цьому порогу.
“Страти за злочини, пов’язані з наркотиками, були поширені в Китаї, Ірані, Саудівській Аравії, Сінгапурі та, хоча підтвердження не було можливим, ймовірно, у В’єтнамі. У багатьох контекстах було встановлено, що винесення смертних вироків за злочини, пов’язані з наркотиками, непропорційно впливає на людей з неблагополучних верств населення, при цьому не маючи доведеного ефекту в зменшенні наркоторгівлі”,
— зазначила Калламар.
Вона вважає, що держави, які розглядають можливість введення смертної кари за злочини, пов’язані з наркотиками, такі як Мальдіви, Нігерія та Тонга, повинні бути піддані критиці та заохочені ставити права людини в центр своєї політики щодо наркотиків.
Сила громадянських кампаній
Незважаючи на зростання кількості страт, лише 15 країн, як відомо, здійснювали їх — найнижчий показник, зафіксований другий рік поспіль. На сьогоднішній день 113 країн повністю скасували смертну кару, а загалом 145 країн скасували смертну кару законодавчо або на практиці.
У 2024 році Зімбабве підписало закон, який скасовує смертну кару за звичайні злочини. Вперше більше двох третин усіх держав-членів ООН проголосували за десяту резолюцію Генеральної Асамблеї про мораторій на застосування смертної кари. Реформи смертної кари в Малайзії також призвели до зменшення кількості людей, яким загрожує страта, більш ніж на 1000 осіб.
Крім того, світ став свідком сили громадянських кампаній. Хакамада Івао, який провів майже п’ять десятиліть у камері смертників в Японії, був виправданий у вересні 2024 року. Ця тенденція триває і в 2025 році. У березні Рокі Маєрс, чорношкірий чоловік, засуджений до смерті в Алабамі, незважаючи на серйозні недоліки в судовому процесі, отримав помилування після закликів від його сім’ї та юридичної команди, колишнього присяжного, місцевих активістів та міжнародної спільноти.
“Коли люди пріоритетно займаються кампаніями за припинення смертної кари, це дійсно працює. Незважаючи на меншість лідерів, рішуче налаштованих використовувати смертну кару як зброю, ситуація змінюється. Це лише питання часу, коли світ звільниться від тіні шибениць”,
— заявила Аньєс Калламар.
Український вимір
В Україні немає смертної кари, однак триває війна з жорстоким ворогом, який застосовує позасудові страти українських військовополонених. За даними Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора України, станом на жовтень 2024 року російські солдати стратили щонайменше 93 українських військовополонених. Близько 80% цих воєнних злочинів було скоєно у 2024 році.
Ці злочини фіксуються як безпосередньо на полі бою, так і в місцях несвободи на території рф та на окупованих українських територіях. Зокрема, у звіті верховного комісара ООН з прав людини було підтверджено факти страти 10 військовополонених у різних місцях несвободи. За свідченнями звільнених полонених, всі вони зазнавали жорстоких катувань, внаслідок чого частина українських військовополонених гине. Найбільш резонансним прикладом таких злочинів залишається загибель українських військовополонених в Оленівці.
