Темпи закачування хороші, але газу бракує: чи вистачить тепла взимку
4 Червня 16:00
РОЗБІР ВІД 
Динаміка позитивна, але результат – неочевидний. Так можна охарактеризувати процес наповнення природним газом українських підземних сховищ газу (ПСГ).
Починаючи з 17 квітня, а це день початку цьогорічного сезону закачування, до ПСГ надійшло вже понад 1 млрд куб. м природного газу. Темпи закачування теж додають оптимізму – у травні 2025 року вони були відчутно кращими, аніж за аналогічний період минулого року.
Що потрібно, аби зберегти обнадійливу динаміку і забезпечити країну теплом взимку – з’ясовував «Комерсант Український».
Яким обсягом газу має запастись Україна
Минулого року в українських підземних сховищах до 1 листопада (початку сезону відбору) було накопичено 12,92 млрд куб. м газу. Для того, щоб нинішнього року досягти такого показника, Україні протягом червня-жовтня необхідно закачати до сховищ понад 6,4 млрд куб. м газу. Частину потреб вдасться покрити за рахунок внутрішнього видобутку. Водночас, решту газу необхідно імпортувати. Як підрахували в агенції ExPro, щоб вийти на рівень минулого року, упродовж червня-жовтня Україні необхідно імпортувати 2,8-3,8 млрд куб. м природного газу.
Але, на думку президента Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайла Гончара, необхідно закачувати більші обсяги газу. Адже варто врахувати, що минулий опалювальний сезон виснажив до неприпустимо низького рівня ті запаси газу в ПСГ, які були перехідними залишками поперердніх опалювальних сезонів, і на чому, власне, Україна попередні дві зими трималась.
Приміром, за оцінками агенції ExPro, для більш надійного проходження наступного опалювального сезону в підземні сховища потрібно закачати щонайменше 13-13,5 млрд куб. м, і це потребуватиме більших обсягів імпорту газу з Європи.
Скільки газу вже є у підземних сховищах
Якщо порівнювати з минулим роком, то запаси газу в підземних сховищах нині менші приблизно на 2,5 млрд куб. м або 27%. Але якщо говорити про динаміку закачування газу, зокрема протягом травня, то обсяги наповнення ПСГ вищі. На це звертає увагу аналітик агенції ExPro Михайло Свищо, і констатує, що на початок червня в українських газових сховищах вже є майже 6,8 млрд куб. м.
“Протягом цього травня було закачано 1,1 млрд куб. м, а минулорічний травневий результат становив 750 млн куб. м, тобто на 350 млн куб. м газу у травні цього року було закачано більше. У травні найбільший добовий обсяг – 47 млн куб. м, це було 24-25 травня. У квітні, 30 числа, було 35 млн. Тобто, у травні спостерігалось зростання закачування газу, і це пов”язано як зі зниженням споживання газу у травні, зокрема з огляду на теплу погоду, так і зі зростанням обсягів імпорту газу до країни”,
– зазначає фахівець.
Михайло Свищо також пояснює, що з травневих 1,1 млрд куб. м більша частина є газом власного видобутку – близько 600 млн куб. м. А майже 500 млн куб. м – це імпортний ресурс.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Звідки і в яких обсягах імпортується газ
Зростання обсягів закачування газу до підземних сховищ, в першу чергу, пов’язане саме зі збільшенням імпорту газу до України. І зараз увесь імпортний газ йде на поповнення сховищ.
Як розповідає Михайло Свищо, у травні найбільше газу було імпортовано з Угорщини – 275 млн кубометрів, тобто більше половини всього імпорту. Також, за словами експерта, газ надходить з Польщі і Словаччини.
“Якщо говорити про пропускну здатність газопроводів, то її вистачає, щоб задовольнити потреби України. І ми не використовуємо можливості транзиту навіть на половину. Ми можемо фізично імпортувати з Європи на добу: з Польщі – 5,2 млн куометрів, з Угорщини – 9,8 млн, зі Словаччини – 42 млн кубометрів. Тобто, загалом через західних сусідів ми можемо імпортувати 57 млн кубометрів газу на добу. Але потрібно мати на увазі, що словацький маршрут, хоч за пропускною здатністю є найпотужнішим, але й дорожчим”,
– пояснює фахівець.
В України з”явився новий “Вертикальний газовий коридор”
“Вертикальний коридор” – це ініціатива операторів ГТС європейських країн, що має збільшити обсяги транспортування газу з Півдня на Північ, тобто з Греції через Болгарію, Румунію, Молдову і до України. Як зазначає Михайло Свищо, цей маршрут нині активно просувається, але там також є проблема з вартістю транспортування.
“Вона вища, ніж у випадку з Угорщиною та Польщею, і десь на рівні зі Словаччиною. Можливий обсяг там – 3 млн кубометрів на добу. Тобто, якогось суттєвого впливу на ситуацію не буде, але цей нрапрямок може бути корисним з огляду на те, що ним може імпортуватись LNG-газ, скажімо, з США”,
– пояснює експерт.
До того ж, як розповів Михайло Свищо, оператори ГТС України, Молдови, Румунії, Болгарії та Греції ініціювали продукт ROUT1 зі зниженими на 25% тарифами. Затвердження таких тарифів регуляторами цих країн дозволить активізувати імпорт газу до України з Трансбалканського напрямку.
Де взяти гроші для закупівлі газу
У Групі Нафтогаз наприкінці травня повідомили про перемовини з представниками міжнародних фінансових інституцій, зокрема МВФ та Європейського інвестиційного банку. Мета діалогу – залучення додаткового фінансування. І керівник Групи Нафтогаз Сергій Корецький за підсумками цього спілкування вже заявив про те, що досягнуто суттєвого прогресу.
Нагадаємо, наприкінці квітня повідомлялось також про залучення Нафтогазом кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку в обсязі 270 млн євро, а також ґрантового фінансування у розмірі 140 млн євро, наданого урядом Норвегії. І, відповідно, спрямування цього фінансування на невідкладну закупівлю 1 млрд куб. м газу.
Але лише зарубіжної фінансової допомоги не вистачить. Для закупівлі газу потрібно буде знаходити внутрішні ресурси. Звичайно, уряд, як акціонер Нафтогазу, може знайти спосіб, аби підтримати головного українського постачальника газу. Парламент теж, мабуть, “підставить своє плече”. Але держбюджет, як кажуть, не гумовий.
За словами президента Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайла Гончара, в цьому контексті значення можуть мати дві речі.
“По-перше, йдеться про врегулювання проблеми неплатежів перед самим Нафтогазом. Держава має спробувати забезпечити, щоб заборгованість перед Нафтогазом була хоча б частково погашена. Мова про тих, кому Нафтогаз у минулі часи щедро надавав ресурс. Це і комунальники, і облгази тощо. І тут ми знову згадуємо, що у комунальників – а це міська влада, територіальні громади, насамперед, великих міст – у них знаходяться кошти на те, щоб спорудити ту ж, приміром, скляну зупинку, а заплатити постачальникам тепла і газу коштів не вистачає. Мовляв, потім, згідно з поганою практикою, через парламент, держава спише борги. Але з цим потрібно закінчувати”,
– переконаний Михайло Гончар.
Він також згадує ще один варіант фінансування, яким можна швидко скористатись.
“Маю на увазі ту “заначку”, яку зробив Енергоатом під абсолютно неприйнятну ідею придбання болгарських ядерних реакторів для 3-го та 4-го блоків Хмельницької АЕС. Ідея ця не реалізувалась, але ж гроші залишились. І на урядовому рівні може бути вирішено, що з огляду на нинішню ситуацію з підготовкою до зими і на те, що проблема забезпечення газом є питанням енергетичної безпеки країни загалом, доречно ці кошти переорієнтувати і спрямувати на те, що потрібно зараз найбільше”,
– зазначає фахівець.
Михайло Гончар вважає, що не вдасться знайти якиийсь один варіант, який би все вирішив, а тому потрібно поєднати і зовнішнє фінансування, і внутрішні ресурси.
Резюме
Отже, хоча нинішні темпи закачування газу й дають підстави для стриманого оптимізму, виклики залишаються суттєвими — і технічні, і фінансові, і стратегічні. Щоб гарантовано запастися газом на опалювальний сезон, Україні потрібно не лише нарощувати імпорт і власний видобуток, а й забезпечити стабільне фінансування та зберегти нинішню динаміку до осені.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Автор: Сергій Василевич
