Світовий Банк оновив поріг бідності: як це вплине на мільйони людей
10 Червня 16:50
У червні 2025 року Світовий банк оголосив про суттєве оновлення глобального порогу бідності, переосмисливши параметри, які визначають її рівень в усьому світі. Це сталося після публікації нових паритетів купівельної спроможності, передає «Комерсант Український» із посиланням на офіційний сайт Світового банку.
Новий поріг бідності, встановлений Світовим банком, тепер становить $3 на день. Ця цифра — важливий орієнтир, який покликаний забезпечити точніше уявлення про умови життя, з якими стикаються мільйони людей по всьому світу.
Це коригування, яке викликало широкі дискусії серед економістів, політиків та активістів, відображає мінливий економічний ландшафт і нагальну потребу в тонкішому розумінні бідності в сучасному світі.
Чому Світовий банк “підняв планку”
Насамперед перегляд відображає зростання цін на базові товари й послуги, особливо в країнах з низьким доходом.
Поріг у $3 з’явився не з бажання ускладнити життя бідним. А через зростання вартості основних споживчих кошиків і поліпшених вимірювань у країнах, що розвиваються, — каже один з аналітиків Світового банку.
Крім того, оновлені національні лінії бідності, зібрані 163 країнами, дали змогу точніше визначити медіанне значення для кожної групи доходів.
Розуміння нової межі бідності
Експрезидент Світового банку Девід Малпасс зазначив наступне:
Цей оновлений поріг — не просто цифра, це відображення нашої прихильності до розуміння та подолання реалій бідності в 21 столітті.
Перегляд межі бідності ґрунтується на всебічному дослідженні та постійному діалозі з експертами з різних галузей. Він визнає, що традиційні методи вимірювання бідності часто не враховують складнощі повсякденного життя тих, хто живе на межі виживання. Оновлюючи поріг, Світовий банк прагне підвищити ефективність стратегій подолання бідності та забезпечити, щоб фінансові ресурси спрямовувалися туди, де вони найбільше потрібні.
Світова статистика: зростання кількості бідних
За новими даними, у 2022 році катастрофічна кількість людей, що живуть в “екстремальній бідності”, зросла з 713 до 838 мільйонів. Також додалися нові 125 млн. Це означає, що 10,5 % світового населення живе на менш ніж $3 на день, порівняно з 9 % за попереднім стандартом.
Регіональні відмінності особливо показові: у Субсахарській Африці (назва частини африканського континенту, яка за визначенням ООН складається з усіх африканських країн та територій, які повністю або частково розташовані на південь від пустелі Сахара, — ред.) частка бідних зросла з 37 % до 45,5 %, а єдиний регіон, де кількість бідних скоротилася, це — Південна Азія (з 9,7 % до 7,3 %).
Наслідки для глобальної бідності
Наслідки оновлення порогу бідності значимі. Оскільки, за оцінками експертів, 700 мільйонів людей живуть менш ніж на $2 долари на день, оновлена цифра слугує тривожним сигналом для урядів та організацій по всьому світу. Вона підкреслює нагальну потребу в цілеспрямованих заходах, які виходять за рамки простого економічного зростання і спрямовані на усунення першопричин бідності.
Заступниця Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Аміна Мохаммед зазначила:
Ми повинні визнати, що бідність — це не лише дохід; вона охоплює цілу низку позбавлень, включаючи доступ до освіти, охорони здоров’я та чистої води. Оновлена межа бідності є кроком до більш цілісного підходу до розв’язання цих проблем.
Заклик до комплексних стратегій
Оновлення Світового банку є своєчасним, враховуючи триваючий вплив зміни клімату, економічної нестабільності та пандемії COVID-19, які непропорційно впливають на найбідніші верстви населення. У той час як країни прагнуть відновитися і відбудуватися, вкрай важливо, щоб стратегії подолання бідності розвивалися з урахуванням цих нових реалій.
Політиків закликають розробляти комплексні стратегії, спрямовані не лише на підвищення рівня доходів, а й на розширення доступу до основних послуг. Такий підхід вимагає співпраці між урядами, неурядовими організаціями та приватним сектором для створення стійких рішень.
Чому Світовий банк відстежує глобальну бідність
Світовий банк з 1990 року оцінює кількість людей, які живуть у крайній бідності, використовуючи глобальний стандарт, заснований на мінімальних потребах (їжі, житлі, одязі). Ці дані лягають в основу глобальних цілей розвитку, таких як Цілі сталого розвитку та колишні Цілі тисячоліття.
Однак одного цього показника недостатньо, щоби повноцінно відобразити ситуацію з бідністю у світі. Тому Світовий банк доповнює його іншими індикаторами: межами бідності для країн з низьким та середнім рівнем доходу, показником соціальної бідності (що змінюється разом із рівнем доходу в країні), а також багатовимірним індексом, який враховує не лише гроші, а й інші аспекти життя, пов’язані з бідністю.
Ці інструменти дозволяють краще стежити за світовими тенденціями та порівнювати країни між собою. Але при цьому важливо пам’ятати, що для аналізу ситуації всередині конкретної країни більш точним є національний рівень бідності, який враховує локальні реалії. Саме на ньому мають базуватись державна політика й програми підтримки найбільш вразливих груп населення.
Навіщо змінювати міжнародну межу бідності
Міжнародна межа бідності періодично оновлюється, щоб відобразити зміни цін у світі. Перегляд міжнародної межі бідності в бік збільшення також відображає кращі дані про вартість основних харчів, одягу та житла в країнах з низьким рівнем доходу. Хоча дані оновлювалися, методи визначення міжнародної межі бідності не змінилися. Міжнародна межа бідності востаннє оновлювалася у 2022 році, коли рівні цін були оновлені з ПКС 2011 року до ПКС 2017 року.
Попри нове значення, міжнародна межа бідності все ще вимірюється тим самим чином з моменту її першого використання в 1990 році; вона визначає людей, які живуть в абсолютній монетарній бідності за стандартами найбідніших країн світу.
Чому переглянули національні межі бідності
Національні межі бідності відображають власні визначення країн щодо обсягу ресурсів, необхідних людині, щоб уникнути потрапляння в пастку бідності. Ці межі бідності регулярно переглядаються з урахуванням нових даних опитувань та цін на рівні країн. З цим оновленням особливо важливим є перегляд у бік збільшення національних меж бідності, що лежать в основі міжнародної межі бідності.
Оскільки країни з низьким рівнем доходу запровадили вдосконалені методології опитувань для вимірювання добробуту домогосподарств, вони також побудували нові національні межі бідності, що базуються, як правило, на підході, що базується на вартості основних потреб. Це означає розрахунок вартості продовольчого кошика, що відображає фактичні харчові звички населення, а також оціночний непродовольчий складник споживання домогосподарств. Оскільки вдосконалення методології опитування збільшує виміряне споживання, оціночна національна межа бідності також зростає. Таким чином, національні межі бідності розроблені спеціально для зібраних даних опитування.
Скільки людей в Україні живе за межею бідності
За даними на 2023-2024 роки, в Україні значно зріс рівень бідності.
У 2022 році частка населення, яке живе за межею бідності (за міжнародним порогом у $2,15 на день), збільшилася з 5,5 % у 2021 році до 24,1 %, що додало близько 7,1 млн осіб до числа бідних.
За національною методикою (фактичний прожитковий мінімум, ASМ), у 2023 році рівень бідності становив приблизно 29 % населення, що відповідає близько 9 млн осіб, тобто збільшився на 1,8 млн порівняно з 2020 роком.
Економічні наслідки війни — масова втрата робочих місць, падіння доходів та інфляція — значно загострили бідність. Втрати трудових доходів стали головною причиною збідніння населення, адже понад 20 % зайнятих до 2022 року втратили роботу.
Водночас державна допомога — пенсії та соцвиплати, особливо для внутрішньо переміщених осіб — зменшила негативний ефект війни. Як зазначив регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи Аруп Банерджі, “якби міжнародні партнери не підтримали соціальні виплати, ще 3 млн осіб опинилися б за межею бідності”.
Соціальна підтримка державних виплат залишається критично важливою, попри складну ситуацію, і уповільнює падіння рівня життя.
Валютна інфляція, втрата робочих місць, зруйнована інфраструктура та глибокі регіональні відмінності погіршують становище найбільш уразливих груп.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
