Суд щодо Боголюбова у Відні: запит про екстрадицію могли “злити” за $300 тисяч
12 Червня 19:31
У четвер, 13 червня, у Віденському суді має відбутися слухання щодо екстрадиції українського бізнесмена Геннадія Боголюбова, якого оголосили в міжнародний розшук у липні 2024 року за підозрою у незаконному перетині державного кордону. Втім, за інформацією джерел “Дзеркала тижня”, шанси на екстрадицію в Україну залишаються вкрай низькими, передає «Комерсант Український».
Причини — у формальному підході української сторони до підготовки екстрадиційного запиту. Як стверджують джерела, на які посилається медіа, Офіс Генерального прокурора сформулював документ таким чином, що він фактично грає на руку захисту Боголюбова. Відомо, що у запиті з’явилися формулювання, які викликають сумнів у серйозності намірів української сторони домогтися екстрадиції бізнесмена. За інформацією джерел ЗМІ, включення цих формулювань у текст документа могло коштувати 300 тисяч доларів США.
Посередником у цій справі називають Богдана Якимця — колишнього впливового фігуранта САП часів керівництва Назара Холодницького. Його зв’язок із фігурантами справи — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим — обговорюється ще з 2017 року, хоча офіційно всі троє це заперечують.
На користь бізнесмена грає також відсутність прецеденту: судовий процес проти начальника групи прикордонників Володимира Макаренка, якого підозрюють у сприянні втечі Боголюбова, затягується. Українське правосуддя досі не встановило, чи справді прикордонник свідомо дозволив бізнесмену залишити країну. За відсутності вироку в цій справі австрійському суду бракує важливого аргументу — прямого доказу того, що втеча була скоєна за сприяння державних службовців.
Попри формальну відповідність запиту української сторони міжнародним стандартам, низка обставин ставить під сумнів його ефективність. У Відні звертають увагу на недостатню доказову базу, брак вироків у пов’язаних справах та політичний підтекст ситуації.
У такому контексті ймовірність реального арешту та екстрадиції Боголюбова виглядає мінімальною, хоча офіційно можливість такого розвитку подій ще не відкинута. Вирішальне слово — за австрійським судом, який ухвалить рішення найближчим часом.
Читайте також: Справу Боголюбова розглянули в апеляції: що вирішив суд
Богдан Якимець: хто він і чому пов’язаний з Боголюбовим
Богдан Якимець — непублічна, але впливова фігура в українських правоохоронних колах, тісно пов’язана з колишнім керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким. У медіа та серед експертів Якимця часто називають “сірим кардиналом” САП, натякаючи на його неформальний вплив на ключові рішення у період керівництва Холодницького.
Якимець — кум ексочільника САП. За словами самого Холодницького, їх поєднують не лише особисті стосунки, а й давня дружба. Утім, публічної інформації про офіційні посади чи повноваження Якимця у правоохоронних структурах немає. Його діяльність, за свідченнями джерел, відбувалася в тіні, здебільшого в ролі посередника чи координатора неформальних зв’язків.
У 2020 році журналісти зафіксували автомобіль Якимця біля офісу Ігоря Коломойського в бізнес-центрі “Міленіум” у Києві у той період, коли уряд України вів переговори з МВФ щодо банківського закону, який безпосередньо зачіпав інтереси Коломойського. Поява Якимця у цьому контексті породила підозри про його можливу роль у комунікації між оточенням олігарха та представниками правоохоронних органів. Сам Коломойський факт таких зустрічей заперечує.
У 2018 році Генеральна прокуратура проводила обшуки в оселі Якимця у справі про спробу вимагання 2 млн доларів у колишнього керівника харківської податкової служби. Тоді йшлося про підозру в посередництві при передачі хабаря. Попри масштабність розслідування, воно не завершилося публічними звинуваченнями чи вироками, а сам Якимець залишився поза фокусом правоохоронних дій.
Попри відсутність офіційного статусу, Богдан Якимець залишається фігурою, що регулярно з’являється на перетині антикорупційних та політичних процесів в Україні.
Читайте також: Український олігарх Боголюбов сплатив мільйони податків до російської казни
Що потрібно знати про Геннадія Боголюбова
Геннадій Борисович Боголюбов — український бізнесмен і співзасновник потужної фінансово-промислової групи “Приват”. Народився 20 січня 1962 року у Дніпродзержинську (нині Кам’янське), здобув освіту інженера-будівельника в Дніпровському інженерно-будівельному інституті. У 1990-х роках разом з Ігорем Коломойським створив “ПриватБанк”, який став найбільшим банком країни до націоналізації у 2016 році.
Його бізнес-інтереси охоплюють гірничо-металургійний комплекс, нафтохімічну промисловість, агросектор, мережі АЗС та міжнародні логістичні потоки. Особливо вагомим активом вважається Consolidated Minerals — одна з найбільших світових компаній з видобутку марганцю, якою Боголюбов володіє через офшорні структури.
У 2010 році отримав кіпрське громадянство, згодом — британське. Відомо, що тривалий час мешкав у Лондоні, у престижному районі Belgrave Square. Попри заперечення зв’язків, медіа неодноразово пов’язували його з використанням офшорів для виведення мільярдних активів із “ПриватБанку”. У 2017 році Високий суд Лондона наклав арешт на його активи на суму понад 2,5 мільярда доларів.
В Україні Боголюбов фігурує в кількох кримінальних провадженнях, зокрема через підозру у співучасті в організації виведення коштів з банку та зраді державі. У 2024 році, за даними ДБР, він покинув Україну за підробленим паспортом за сприяння прикордонника. Наразі Україна домагається його екстрадиції з Австрії.
Боголюбов також відомий як меценат: очолює Дніпровську єврейську громаду, є співзасновником центру “Менора” та фінансує проєкти в Ізраїлі.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
