Суд покарав банк за неправомірну відмову повернути вклад
6 Травня 11:49
На Хмельниччині вкладниця банку не змогла своєчасно отримати свої заощадження та вирішила в суді відстоювати свої права. Про перебіг цієї справи йдеться у повідомленні пресслужби Хмельницького апеляційного суду, інформує «Комерсант Український».
Як зазначається, у своєму позові жінка просила зобов’язати банк розірвати договір банківського вкладу, а також стягнути з банку й відділу державної виконавчої служби моральну та матеріальну шкоду.
Яким був початковий перебіг справи
У своєму позові вкладниця зазначила, що уклала договір банківського вкладу строком на п’ять місяців і після завершення цього терміну звернулася до банку з вимогою повернути кошти, які були необхідні для лікування. Однак у банку відмовились повертати вклад, пояснивши це тим, що на рахунок клієнтки накладено арешт. При цьому у банку не уточнили, ким і коли це було зроблено.
Віньковецький районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову. З таким рішенням позивачка не погодилася та подала апеляційну скаргу.
Як справа розглядалась в апеляційному суді
Хмельницький апеляційний суд встановив, що у лютому 2024 року головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби наклав арешт на кошти в сумі 3268 грн, які перебували на рахунках позивачки. Саме через цю постанову банк відмовився повертати їй вклад.
За умовами депозитного договору, якщо на вклад накладено арешт, то до його зняття клієнт не має права вимагати виплати вкладу. Проте у цьому випадку, як наголосили в апеляційному суді, державний виконавець наклав арешт не на депозитний вклад, а лише на кошти позивачки в сумі 3268 грн, що є на її рахунках.
На думку колегії суддів Хмельницького апеляційного суду, через постанову про арешт коштів банк правомірно відмовився повернути вклад у сумі 3268 гривень, утім безпідставно не виплатив іншу частину вкладу, що перевищує цю суму.
«Крім того, навіть якщо банк вважав, що він не міг повернути вклад в зв`язку з даним арештом з технічних причин, як це пояснювала представниця банку, то вже після зняття арешту з грошових коштів позивачки 9 вересня 2024 року, банк (…) мав повернути депозитний вклад саме у вересні 2024 року, а не на початку лютого 2025 року, як він це зробив», – зазначили в апеляційному суді.
Що вирішив суд
Враховуючи, що внаслідок дій банку позивачка не змогла скористатися своїми коштами для життєво необхідних потреб, перебувала в емоційному напруженні та докладала значних зусиль для відновлення порушених прав, апеляційний суд визнав обґрунтованими її доводи про відшкодування моральної шкоди.
Натомість вимоги щодо розірвання договору апеляційний суд відхилив, оскільки вкладниця своєчасно заявила про небажання продовжувати вклад, що автоматично припинило дію договору. Підстав для стягнення матеріальної шкоди також не встановив.
За результатами розгляду суд частково задовольнив апеляційну скаргу: скасував рішення районного суду та постановив стягнути з банку на користь позивачки 3000 гривень моральної шкоди.
З текстом постанови у справі № 670/731/24 можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Що робити у разі накладення арешту на рахунок у банку
Арешт на кошти накладається відповідно до Постанови державного або приватного виконавця. Арешт накладається на будь-який тип рахунку (картковий, депозитний, поточний) відповідно до Постанови НБУ №163 від 29.07.2022 року. За її умовами, якщо у клієнта банку є арештовані рахунки, всі інші рахунки, які будуть відкриті, підлягають блокуванню та повідомленню у Відділ державної виконавчої служби. Таке пояснення міститься на сайті Sense Bank.
Щоб дізнатися суму заборгованості, причини арешту та отримати копію постанови про накладення арешту, потрібно звернутись до виконавця.
Дізнатися контакти виконавця та номер виконавчого провадження можна на сайті Міністерства юстиції за посиланнями:
– https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors – для пошуку введіть свій РНОКПП або своє прізвище та ім’я;
– https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors – для пошуку введіть номер виконавчого провадження;
Номер контакт-центру Міністерства юстиції: 380 44 364 23 93.
Також можна скористатись застосунком Дія: для пошуку потрібно перейти у «Сервіси», натиснути «Виконавчі провадження». Додатково також є можливість дізнатися суму заборгованості та сплатити її.
Після того, як буде вирішено справу з виконавцем, до банку надійде Постанова про зняття арешту. Після цього банк знімає арешт з рахунків, зазначених у Постанові.
Особливості користування заарештованими коштами
Під час дії воєнного стану банк керується вимогами Закону України «Про виконавче провадження», який регулює порядок здійснення видаткових операцій з рахунків, на які накладено арешт.
Якщо арешт накладено на визначену суму, дозволено витрачати кошти в межах доступного балансу понад суми арешту.
Наприклад, арешт накладено на суму 1 000 грн, а на зарплатній картці клієнта банку є 3 000 грн. Заблокованою для використання буде сума 1 000 грн, а ось 2 000 грн залишаться повністю доступними і їх можна використовувати на свої потреби без обмежень.
Якщо ж арешт накладено на всі кошти на рахунку/рахунках, в такому разі дозволено щомісяця здійснювати з одного рахунку видаткові операції у розмірі двох мінімальних заробітних плат (тобто 16 000 грн), а також сплачувати податки та збори. Для цього банк має отримати від виконавця Постанову, в якій визначено цей рахунок. Це може бути тільки один рахунок в одному банку.
Для здійснення видаткових операцій потрібно звернутись до виконавця, який наклав арешт, із заявою про визначення рахунку в банку для здійснення видаткових операцій. Заява подається в паперовій формі (особисто або поштою).
Виконавець, протягом двох робочих днів з дня отримання заяви, виносить Постанову про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій та не пізніше наступного робочого дня відправляє відповідну Постанову в банк.
Банк починає здійснювати видаткові операції за визначеним арештованим рахунком тільки після отримання Постанови.
