Строкова служба для жінок в Україні: чому це важливо та які плани у держави
7 Травня 22:13
З 2014 року, коли почалася збройна агресія росії проти України, питання залучення жінок до військової служби стало частиною суспільного дискурсу. Проте, попри зростаючу роль жінок в обороні країни, держава не ініціювала і не просувала створення “строкової армії” для жінок — ні в законодавчому полі, ні на рівні офіційних заяв, передає «Комерсант Український» із посиланням на радницю з гендерних питань Збройних сил України Оксану Григор’єву.
Ми цього не зробили, і це, звісно, наша провина. Ми не популяризували тему залучення всіх жінок. Жінки як пішли у 2014 році добровільно, так і зараз вони йдуть добровільно. Але честь і хвала цим жінкам, тому що вони вмотивовані, тому що вони прийшли самі, — сказала вона.
Григор’єва пояснила, що у 2024 році можна було використати норвезький досвід, за яким жінки й молоді дівчата йдуть добровільно навчатися на строкову службу.
Нехай ці дівчата будуть проходити навчання навіть і за кордоном. Тут НАТО нам допоможе. Але їх треба готувати, — наголосила радниця з гендерних питань ЗСУ.
Оксана Григор’єва водночас додала, що вважає українське суспільство не готовим до примусової мобілізації жінок.
Буде дуже багато протестів. У нас дуже багато різних жіночих рухів — політичних, правозахисних тощо, — але в нас немає жодного руху за мобілізацію жінок, — наголосила Григор’єва.
Як жінки проходять військову службу у Норвегії
У Норвегії жінки мають право виконувати військові функції з 1938 року. Під час Другої світової війни жінки-рядові та жінки-офіцери служили в усіх родах Збройних сил. У 1947-му їх перевели на тилові позиції, однак в 1985 році парламент ухвалив законодавство про рівні можливості для жінок та чоловіків у військах.
У 2015 році Норвегія стала першою країною-членом НАТО, яка зробила службу в армії обов’язковою для обох статей. Вже у 2020-му жінки становили 33% від загальної кількості людей, які пройшли обов’язкову військову службу.
Громадян Норвегії призивають в армію у віці 19 років. Чоловіки та жінки зобов’язані з’явитись у місця збору, але лише 15% з них відбирають на службу, яка триває 12-16 місяців.
Тільки невеликий відсоток жінок-призовників у Норвегії прагне зробити кар’єру в Збройних силах, зокрема, через сексуальні домагання. Станом на 2017 рік в армії країни було 12% військовослужбовиць.
Жінки у лавах ЗС: яка ситуація в Україні
Зауважимо, що жінки в Україні мають право добровільно вступати до лав Збройних сил, проходити службу нарівні з чоловіками, брати участь у бойових операціях та обіймати керівні посади. Поступово розширюється перелік військових спеціальностей, доступних жінкам — від снайперок і медиків до артилеристок і офіцерок штабів. Це свідчить про реальний, а не формальний підхід до гендерної інтеграції в секторі безпеки.
У 2021 році було також запровадили оновлену процедуру обліку жінок на військовому обліку, але йдеться не про примусову службу, а про можливість бути частиною резерву на добровільній основі.
Разом з тим, важливо наголосити: ніхто не змушує українок ставати до строю за примусом або створювати окремі “жіночі підрозділи” за радянським зразком. Такі ініціативи не обговорювалися з 2014 року і не входять до офіційної оборонної політики держави. Міністерство оборони неодноразово заявляло, що не планує вводити окремі стандарти для жінок у ЗСУ. Навпаки, акцент робиться на професіоналізмі, підготовці, мотивації та рівних можливостях. Участь жінок у бойових діях є добровільною, і вони отримують таку саму підготовку та забезпечення, як і чоловіки.
Це свідчить про зважений підхід держави: Україна робить ставку не на формальне залучення жінок у військо, а на якість, рівність і відповідність стандартам НАТО. У центрі — інтереси національної безпеки, а не декоративні ініціативи чи спроби зробити армію “більш гендерною” на папері.
Ба більше, саме в умовах повномасштабної війни з 2022 року українки продемонстрували стійкість, адаптивність та готовність до виконання найскладніших завдань. Вони командують підрозділами, ведуть розвідку, евакуйовують поранених, працюють в інформаційній війні. І замість популістських гасел про “жіночу армію”, суспільство має визнати їхню реальну роль у сучасній армії — без штучного поділу на “жіночі” та “чоловічі” обов’язки. Це не лише про рівність, це про ефективність.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
