Статистика vs реальність: як живуть українці насправді
24 Червня 12:48
РОЗБІР ВІД 
Попри зростання номінальної заробітної плати в гривні (у червні — в середньому 25 000 грн), реальний рівень життя часто погіршується через кілька чинників: інфляція випереджає зростання доходів, гривня знецінюється щодо іноземних валют, імпортні товари дорожчають, а значна частина людей працює неофіційно або неповний день і не отримує середню зарплату. Крім того, зросли витрати на житло, переїзди та медичну допомогу через війну, а підвищення зарплат часто відбувається лише в окремих секторах. У результаті купівельна спроможність знижується, і життя для більшості українців стає дорожчим і складнішим. Чому реальні доходи розходяться з офіційними протягом останніх 15 років, розбирався «Комерсант Український».
Інфляція «з’їдає» приріст зарплати
Якщо ціни на товари та послуги зростають швидше, ніж зарплата — купівельна спроможність падає. Наприклад: зарплата зросла з 12 000 до 18 000 грн (на 50%), але хліб, оренда, комуналка — на 70%. У підсумку ви можете купити менше, ніж раніше.
Особливо це помітно після 2022 року, коли ціни почали зрости на продукти, пальне, ліки, комунальні послуги.
Зниження курсу гривні
Якщо зарплата в гривнях зростає, а гривня дешевшає — це означає, що у доларовому еквіваленті ви заробляєте не більше, а іноді й менше.
У 2013 середня зарплата — 3 619 грн ≈ $453 (курс 8 грн/долар).
У 2022 середня зарплата — 14 500 грн ≈ $421 (курс 35 грн/долар). У гривнях зарплата зросла в 4 рази, а в доларах — зменшилась.
Це означає, що українці бідніють у порівнянні з іншими країнами.
Зміна структури економіки
Після початку повномасштабної війни закрилося багато підприємств, особливо в індустріальних регіонах, частина робочих місць перейшла у «тінь».
Часто підвищення зарплат у держсекторі чи окремих галузях не відповідає загальному добробуту людей.
Зростання «прихованих» витрат
Витрати на медицину, освіту, ліки, бензин, техніку — постійно ростуть.
Якщо раніше сім’я могла відкласти частину доходу, зараз часто все йде «на виживання».
Нерівномірність доходів
Часто середня зарплата «косметична» – у Києві або в ІТ вона — 40–60 тис. грн. В маленькому місті або селі — 9–12 тис. грн.
Отже, середня цифра не показує реальний стан більшості населення.
Реальна заробітна плата vs. номінальна
Номінальна зарплата — це те, що написано у вашій платіжці. Реальна зарплата — це з урахуванням інфляції.
Наприклад, у 2023 р. номінальна зарплата зросла на 12%, а інфляція була 18% – реальна зарплата зменшилася. Номінальна зарплата може рости, але реальний рівень життя — падати, якщо:
- ціни ростуть ще швидше (інфляція),
- національна валюта знецінюється (девальвація),
- зростають обов’язкові витрати,
- зарплата зростає лише «на папері» або у вузькому секторі.
Статистика не має нічого спільного з реальністю
На жаль, як зазначив у коментарі «Комерсант Український» економіст Юрій Гаврилечко, якщо в якомусь секторі суттєво підвищуються зарплати, це впливає на середню зарплату по країні. За минулий рік у державному управлінні зарплати зросли більш ніж на 60%. Кількість цих «щасливців» на ринку праці збільшилась, водночас загальна кількість працюючих зменшилась. А якщо додати ще й зарплати військових, то й отримаємо середні 23–25 тисяч гривень.
«Орієнтуватися на середню зарплату некоректно. Чим менше буде працюючих громадян, тим більшим буде цей дисбаланс за рахунок окремих галузей. Це не означає, що якимось чином підвищився рівень добробуту. Все дуже сумно. У нас статистика не має нічого спільного з реальністю», — вважає економіст.
Сьогодні понад половину витрат українців становлять продукти харчування, які за останній рік подорожчали в середньому на 50%. При цьому інфляція у травні 2025 року сягнула 15,9%, що на 0,8% більше, ніж у квітні (15,1%).
Продовольча інфляція в травні становила 22,1%, що пояснюється погодними умовами, скороченням аграрного виробництва та зростанням витрат на енергоносії через атаки на інфраструктуру.
Комунальні послуги подорожчали на 20,1%, зв’язок — на 18,5%, а охорона здоров’я — на 13,1%. Фактично, ціни на продукти й послуги вже європейські, а от зарплати — ні. У Польщі середня зарплата становить 6 000–7 000 злотих (1 500–1 700 євро), а прожитковий мінімум — 4 000 злотих. У нас — сумно.
«Останнім часом в Україні все лише дорожчає, і єдине, що залишилося на рівні як раніше — це проїзд у комунальному транспорті. Все. Більше нічого не подешевшало. При цьому соцстандарти залишилися на рівні минулого року — мінімальна зарплата 8 000 грн так і залишилася, хоча вона вже на 30% менше, ніж прожитковий мінімум, який Мінсоцполітики розрахувало на рівні близько 11 000 грн. Але де людині з «мінімалкою» взяти ці 3 000 грн, які не вистачає? Хоча прожитковий мінімум — це одиниця виживання, а не життя», — зазначає Юрій Гаврилечко.
І, за найскромнішими підрахунками, сьогодні українцю для нормального життя потрібно щонайменше 40 тисяч гривень на місяць. Тому що витрати й надалі зростатимуть.
Але якщо не брати до уваги дані Держстату, які при розрахунку середньої зарплати включають доходи міністрів, держслужбовців, поліції та інших, кому нещодавно підвищили виплати, то середня зарплата по країні становитиме 15–18 тисяч гривень — і «живи, як хочеш».
Авторка: Алла Дуніна
