США ввели 145% мита на китайські товари: що стоїть за цим рішенням
10 Квітня 19:22
США посилюють торгівельний тиск на Китай: 10 квітня президент країни Дональд Трамп запровадив для Пекіну нові мита у 145%. Про це повідомляє Комерсант український із посиланням на АР.
Це рішення стало кульмінацією серії агресивних торгівельно-економічних кроків з боку Білого дому, спрямованих на “захист американської економіки й робочих місць” від, як заявляє адміністрація, “недобросовісної конкуренції”.
Що охоплює нове тарифне рішення?
Спочатку адміністрація Трампа оголосила про введення 10-відсоткових мит на імпорт з більш ніж 60 країн. Однак пізніше більшості з них надали 90-денну відстрочку. Китай виявився винятком: тарифну ставку було не просто збережено — її було збільшено до безпрецедентних 145%.
За заявою Білого дому, такий різкий крок викликаний необхідністю відповісти на системні порушення з боку Пекіна в галузі інтелектуальної власності, субсидування експорту та валютного регулювання.
Відповідь Китаю не змусила себе чекати
Міністерство торгівлі КНР оперативно відреагувало: Пекін ввів дзеркальні відповідні мита на американські товари на рівні 84%. При цьому китайська сторона заявила про свою готовність до переговорів, але “виключно на умовах взаємної поваги”.
Експерти зазначають, що такий крок Китаю продиктований необхідністю зберегти обличчя на внутрішній арені, при цьому уникнувши подальшої ескалації.
Реакція ринків: короткострокове зростання на тлі довгострокової невизначеності
Після оголошення про тимчасове відтермінування мит для союзників США, американські фондові ринки відреагували зростанням. Індекс Dow Jones додав 7,8%, що стало одним із найзначніших стрибків за останні місяці. Однак економісти попереджають: ефект може виявитися тимчасовим, особливо на тлі посилення напруженості з Китаєм.
Чому саме Китай?
Політологи та економічні аналітики вважають, що Білий дім свідомо обирає Китай як основну мішень для демонстрації своєї сили та рішучості. За словами джерел в оточенні Трампа, “жорстка лінія” щодо Пекіна стала частиною стратегії переобрання, акцентованої на відновленні глобального лідерства США.
Як зазначив один із радників Білого дому:
“Китай більше не може використовувати переваги глобалізації без відповідальності. Ми захищаємо свою промисловість та інновації”.
Читайте також: Трамп проти світу: чому мита стали новим інструментом зовнішньої політики США
Ризики та можливі наслідки
У короткостроковій перспективі підвищення мит може посилити тиск на ланцюжки поставок і спричинити зростання цін на деякі споживчі товари в США. Американські імпортери вже заявили про потенційні збої в постачанні електроніки, одягу та промислових компонентів.
У довгостроковій перспективі існує загроза глибшої торгівельної конфронтації між двома найбільшими економіками світу, що може позначитися на глобальних темпах зростання і призвести до зниження інвестицій.
Євросоюз поки що утримується від кроків у відповідь
Цікаво, що Євросоюз, який раніше розглядав можливість симетричних заходів, призупинив свої дії, чекаючи розвитку ситуації. Брюссель наразі веде консультації з Вашингтоном, прагнучи уникнути нової хвилі протекціонізму.
Тим часом аналітики у галузі економіки одностайні: оголошення Трампа про введення 145% мит на китайський імпорт підтверджує, що США вступають у нову фазу торгового конфлікту, який може змінити архітектуру світової торгівлі. При цьому стратегія Білого дому залишається гранично прагматичною: тиск — пауза — переговори — знову тиск.
Остаточна розв’язка багато в чому залежатиме від реакції Пекіна і здатності Вашингтона зберегти союз із ключовими торговими партнерами на тлі власних популістських рішень.
Читайте також: Відчують усі: в СОТ оцінили наслідки ескалації торгової війни між США та Китаєм
“Митні війни” Дональда Трампа: що про них треба знати
На початку 2025 року президент США Дональд Трамп розпочав новий етап своєї торгівельної політики, запровадивши значні мита на імпорт з основних партнерів, включаючи Канаду, Мексику та особливо Китай. Його заявленою метою було зменшення торгівельного дисбалансу, зміцнення американського виробництва та захист національної безпеки. Тарифи в розмірі 10% були запроваджені на більшість імпортних товарів, а на деякі, як, наприклад, з Китаю, були введені мита в розмірі 125%.
Ці кроки призвели до дій у відповідь з боку інших країн, що переросли в те, що багато хто називає повномасштабною торгівельною війною. В результаті постраждали як національні, так і світові економіки. У США бізнес і споживачі зіткнулися зі зростанням витрат, що викликало занепокоєння щодо інфляції та навіть стагфляції. За кордоном ключові експортно-орієнтовані економіки, такі як В’єтнам і Камбоджа, зазнали збоїв через зміну ланцюгів поставок.
Фінансові ринки відреагували волатильністю. Тимчасове 90-денне призупинення дії деяких мит створило короткостроковий імпульс, але невизначеність залишилася. Стратегія Трампа, на думку політологів, нагадує бізнес-тактику: підняти ставки, чинити тиск, а потім вести переговори на вигідних умовах. Його “паузу” щодо мит розглядають як прорахований компроміс — тимчасове зниження тарифів до 10% зі збереженням переговорних важелів.
Критики стверджують, що такий підхід створив непотрібне навантаження на світову економіку. Такі аналітики, як Говард Маркс, попереджають, що така політика може підірвати кредитоспроможність США і збільшити державний борг.
Станом на квітень 2025 року мита все ще залишаються в основному чинними, з лише вибірковими коригуваннями. Ширші наслідки для світової торгівлі та економічної стабільності залишаються невизначеними, оскільки міжнародне співтовариство спостерігає за перебігом переговорів і заходами у відповідь.
