Корисно знати

Сьогодні українці відзначають другий Святий Вечір або Голодну кутю

Напередодні Свята Водохреща, 5 січня, відзначається Голодна кутя (Голодний Святвечір). Голодною» кутю називають тому, що у цей день заведено постити. Про свята, прикмети цього дня – в матеріалі Комерсант український

Другий Святий вечір: коли відзначати

У 2023 році в Православній церкві України ухвалили рішення, за яким храми переходять на сучасний новоюліанський календар. Це означає, що багато вже звичних свят змістилися.

Раніше, за юліанським календарем, другий Святий вечір або Голодна кутя чи Водохресний вечір проходив 18 січня напередодні Водохреща. Проте, за новим календарем, другий Святий вечір у 2025 році припадатиме на 5 січня, а саме Водохреще — на 6 січня.

Цікаво, що згідно з давніми традиціями, в Україні святкували три Святвечори. Так, саме три, а не два, як це у нас здебільшого прийнято. Перший відзначали 6 січня – це Різдвяний святий вечір або «Багата кутя», другий – 13 січня, гуцули його ще називали Василевий Святвечір, а вже 18 січня – надвечір’я Богоявлення або вечір перед Водохрещем.

Чому кутя «голодна»

Називається кутя «голодною» тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.

Вечеря складалась лише зі скромних пісних страв — простої куті, вареників, узвару. Сідали вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, та починають і закінчують трапезу із ложки куті. Якщо залишки страви не з’їли під час вечері — їх відносять курям чи іншій худобі, щоб ті були здорові і краще плодились. В пусту ж миску від куті кладуть ложки кожного, хто їв за столом та шматочок хліба, щоб був урожай.

Ритуали з освяченою водою

В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.

Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Брали з собою гілочки ліщини, яку давали господарям домівок у знак вдячності.

А старші дівчата мали змогу поворожити. Ворожіння ці не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.

На наступний ранок — наставало свято Водохреща.

Народні прикмети 5 січня:

• Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
• Яка є погода 5 січня, такою вона буде і на масницю.
• Сильна хуртовина або поземка 5 січня — до хорошого врожаю.
• Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
• Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
• Якщо зірки на небі 5 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
• Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
• Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
• Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
• Сніг 5 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.

Що заборонено робити 5 січня:

1. Заборонено прати будь-які речі, оскільки вода в річці у цей день вважається свяченою.
2. Заборонено лаятися на родину та близьких, оскільки це може призвести до нещастя на весь рік.
3. Заборонено запрошувати померлих до столу, оскільки у цей день вони не мають бути присутніми за обідом.
4. Також важливо не залишати ложку на столі, не закінчивши вечерю, і не вставати з-за столу раніше за інших членів родини, оскільки це може призвести до важких наслідків.