Війна

Скільки українців виїхали у Європу та які країни їх прийняли: статистика

Кількість українських біженців у ЄС збільшилась ще на 25 тисяч за місяць, причому серед вимушених емігрантів через війну зросла кількість чоловіків. Про це свідчать дані Євростату, передає Комерсант український.

Так, фахівці у галузі статистики підрахували, що станом на 31 грудня 2024 року майже 4,3 мільйона негромадян ЄС, які виїхали з України внаслідок російської агресії, мали статус тимчасового захисту в ЄС.

Країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, це:

• Німеччина (1 161 450 осіб; 27,3% від загальної кількості в ЄС),
• Польща (991 630; 23,3%),
• Чехія (388 625; 9,1%).

У порівнянні з кінцем листопада 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом в ЄС на кінець грудня зросла на 25 590 (+0,6%). Найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в:

• Німеччині (+8 830; +0,8%),
• Польщі (+3 705; +0,4%),
• Чехії (+3 435; +0,9%).

Кількість осіб під тимчасовим захистом зменшилася лише в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).

Порівняно з населенням кожної країни ЄС, найвищий показник бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігався в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,5 на тисячу осіб.

Станом на 31 грудня 2024 року громадяни України становили понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) бенефіціарів. Діти становили майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки — менше чверті (23,2%) від загальної кількості.

Ситуація з українськими біженцями у Європі

Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року мільйони українців були змушені покинути батьківщину, і значна частина з них знайшла притулок у країнах Європейського Союзу. До січня 2025 року понад 4,6 мільйона українських громадян отримали статус тимчасового захисту в ЄС, що свідчить про масштаби міграційного потоку.

Розподіл українських біженців за країнами ЄС

Розподіл українських біженців по країнах ЄС неоднорідний. Найбільша кількість біженців зареєстрована в Німеччині, де на кінець 2024 року перебувало понад 1,14 мільйона українських громадян зі статусом тимчасового захисту, що становить 27,2% від загальної кількості таких статусів у ЄС.

Польща, яка традиційно приймає велику кількість українців, до 2024 року зареєструвала 983 880 біженців, що є зниженням порівняно з 2022 роком, коли їхня кількість перевищувала 1,3 мільйона.
Чехія посіла третє місце за кількістю прийнятих українців, зареєструвавши 379 тисяч осіб.

Динаміка міграційних потоків

З початку 2025 року спостерігається зміна динаміки міграційних потоків. Деякі українці повертаються на батьківщину, особливо в країни, де умови життя та рівень соціальної підтримки змінюються. Наприклад, у Польщі було запроваджено нові правила, які обмежують соціальні виплати для українських біженців, що могло вплинути на рішення деяких із них повернутися додому.

Вплив на економіку країн ЄС

Присутність великої кількості українських біженців мала значний вплив на економіку приймаючих країн. Багато з них інтегрувалися в ринок праці, особливо у сферах, де спостерігається нестача робочої сили. Однак можливе повернення значної частини біженців на батьківщину може призвести до дефіциту робочої сили в деяких секторах економіки, що потребуватиме адаптації та перегляду міграційної політики.

Перспективи та виклики
У 2025 році країни ЄС продовжують адаптувати свої міграційні та соціальні політики у відповідь на зміни в кількості біженців. Деякі держави планують скорочення обсягів соціальної допомоги, що надається українським біженцям, що може вплинути на їхнє рішення щодо перебування в країні.
Водночас ЄС продовжив дію Директиви про тимчасовий захист для українців до березня 2026 року, що дозволяє майже 4 мільйонам українців легально перебувати на території Європи.

Таким чином, ситуація з українськими біженцями в ЄС у 2025 році характеризується динамічними змінами, пов’язаними з адаптацією міграційних потоків, зміною соціальної підтримки та впливом на економіку країн, що приймають.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко