Штучний інтелект висушує землю: як AI приніс проблеми третього світу у світ перший
8 Травня 16:01
Штучний інтелект виснажує водні ресурси: дата-центри витрачають мільйони літрів води, щоб охолоджувати сервери для обробки запитів. Як з’ясував Bloomberg, саме розвиток AI значно поглиблює проблему нестачі води, особливо у регіонах, де вона й так у дефіциті.
За даними видання, майже дві третини нових дата-центрів, побудованих або запланованих у США з 2022 року, зведені в регіонах із високим рівнем водного стресу. П’ять штатів – Аризона, Техас, Каліфорнія, Нью-Мексико та Невада – зосередили 72% нових об’єктів у таких посушливих зонах.
Причина проста: великі технокорпорації, на кшталт OpenAI, Google, Microsoft і Amazon, потребують дедалі потужніших дата-центрів для роботи AI, що стимулює їх будівництво саме там, де є дешеве електропостачання або сприятливе регулювання. Проте саме ці території часто потерпають від нестачі води, що створює конкуренцію між компаніями і місцевими громадами за доступ до водних ресурсів.
Традиційно корпорації, які виснажують ресурси, менше зважають на проблеми та інтереси місцевого населення у країнах “третього світу”, ніж у розвинутих країнах. Ми зустрічали безліч повідомлень про те, як якась компанія спричинює екологічні катастрофи в місцях розробки ресурсів у країнах, що розвиваються. Тож є певна іронія долі в тому, що тепер зі схожими проблемами стикаються мешканці заможних і розвинених американських штатів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Споживання води зашкалює
Щодня дата-центри споживають мільйони літрів води, переважно для систем випарного охолодження. Згідно з дослідженням Міжнародного енергетичного агентства (IEA), типовий дата-центр на 100 мегаватів, що споживає більше електроенергії, ніж 75 тисяч будинків, використовує близько 2 мільйонів літрів води на добу. Це еквівалент водоспоживання близько 6500 домогосподарств.
Глобально дата-центри споживають 560 мільярдів літрів води щороку, і ця цифра може зрости до 1,2 трильйона літрів до 2030 року. Особливо тривожною є ситуація в Китаї, Індії, Саудівській Аравії та ОАЕ, де все більше центрів з’являються у засушливих районах.
Проблема вже призвела до протестів у Нідерландах, Уругваї та Чилі. У Чилі влада навіть тимчасово відкликала дозвіл Google на будівництво центру через обурення громадськості. В США хвиля обурення піднімається в Аризоні й Техасі, де великі AI-центри ставлять під загрозу місцеве сільське господарство й побутове водопостачання.
Який вихід?
Технологічні компанії шукають рішення. Microsoft розробила закриту систему охолодження, яка циркулює воду без випаровування, і планує запровадити її в центрах у Вісконсині та Аризоні у 2026 році. OpenAI через партнерів у Техасі також планує впровадити такі системи, але вони споживають більше електроенергії, ніж випаровувальні.
Попри нові розробки, більшість дата-центрів AI досі використовують випаровувальне охолодження. Amazon, наприклад, застосовує пряме випаровувальне охолодження, хоча намагається мінімізувати вплив, використовуючи очищені стічні води замість питної води.
Окремим викликом є непрозорість: великі компанії не розкривають детальних даних про споживання води кожним центром. У США місто Даллес судилося, аби не допустити публікації інформації про використання води Google, посилаючись на комерційну таємницю. Лише після 13-місячної боротьби дані були оприлюднені.
Експерти наголошують: водні ресурси мають стати одним із ключових факторів при плануванні розвитку AI-інфраструктури.
“Це криза, що лише наростає і поширюється”,
– попереджає Ньюша Аджамі з Лоуренського національного лабораторного центру Берклі.
На цьому фоні заяви IT-гігантів про “водну позитивність” до 2030 року (зобов’язання повернути в довкілля більше води, ніж використовується) виглядають дедалі менш реалістичними, вважають екологи. Адже технологічний прогрес, що вимагає дедалі більше потужностей AI, ставить під загрозу не лише воду, а й екологічні обіцянки самих компаній.
