Штучний інтелект у креативних індустріях: чи зможуть технології замінити людей
25 Квітня 18:36
У 21 столітті стрімкий розвиток штучного інтелекту докорінно змінює не лише технічні галузі, а й сфери, які донедавна вважалися винятково такими, в яких можуть працювати лише люди: мистецтво, дизайн, музика, журналістика, література. AI вже створює картини, пише тексти, складає музику та навіть генерує відео. Те, що ще кілька років тому було фантастикою, сьогодні стає буденністю.
Виникає запитання: яку роль відіграватимуть креативні професіонали у світі, де машини здатні творити?
Дискусійна панель Комерсанта українського “ШІ у комунікаціях бізнесу та PR: у чому переваги та де криються приховані загрози” надала можливість провідним медійникам поділитися своїм досвідом, як технології впливають на креативні індустрії, які можливості та виклики втни створює для митців, зокрема для журналістів та піарників. Чи стане ШІ новим інструментом для розширення творчого потенціалу людини, чи загрожує він витісненням креативності як унікальної людської риси, «Комерсант Український» детально розбирався.
Кому належить контент, створений ШІ?
На конференції «ШІ у комунікаціях бізнесу та PR: у чому переваги та де криються приховані загрози» Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum, поділився досвідом супроводу компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, та окреслив ключові юридичні питання, пов’язані з авторськими правами на контент, створений за допомогою ШІ.
“Ми — одні з перших в Україні, хто почав супроводжувати компанії, що займаються розробками у сфері штучного інтелекту. У 2023 році ми створили окремий юридичний департамент, який спеціалізується саме на таких кейсах», – розповідає Палющенко.
На початку це були здебільшого R&D-проєкти, але зараз компанія працює вже з комерційними кейсами, де виникають реальні юридичні питання: чи є ті чи інші практики законними, і як забезпечити дотримання норм інтелектуального права.
Один із найгостріших викликів — авторське право на твори, створені з використанням штучного інтелекту. За словами експерта, сьогодні правова база в різних країнах відрізняється, однак загальний принцип залишається:
«Поки що контент, створений за допомогою ШІ, юридично належить людині – користувачу або розробнику програми, залежно від договору. Штучний інтелект не є суб’єктом права», – каже Палющенко.
Юрист пояснює, що в Україні це питання частково врегульоване законодавством, зокрема — новим законом про авторські та суміжні права, ухваленим у січні 2023 року. Він вводить у юридичну сферу поняття авторських прав на об’єкти, створені комп’ютерними програмами.
«У законі чітко зазначено: майнові права на контент, створений ШІ, можуть виникати — його можна продавати, ліцензувати, використовувати. Але право вважатися автором таких творів — відсутнє, оскільки їх створено програмою, а не людиною», — уточнив юрист.
Водночас якщо людина активно доопрацьовує контент, створений ШІ — додає творчий або інтелектуальний внесок, — вона може претендувати на авторські права.
На що звертати увагу в договорах та політиках ШІ-сервісів
Окремої уваги потребує — політика використання генеративних ШІ-моделей. У багатьох випадках платформи залишають за собою право на використання контенту, який користувачі створюють і завантажують.
«Наприклад, ChatGPT надає вам повні права на створений контент. Але інші сервіси, як-от Copilot, можуть залишати за собою невиключну ліцензію на використання вашого контенту. А Mind Journey надає ширші права лише користувачам з певним рівнем підписки», — уточнює Палющенко.
Україна наразі активно формує правове підґрунтя для регулювання ШІ. У 2024 році Мінцифра презентувала так звану «білу книгу» — концепцію етичного і юридичного регулювання.
«Там прописано правила використання ШІ, рекомендації щодо етичного поводження з даними та інтелектуальною власністю. Це важливий крок, який має стати базою для подальшого правового регулювання в цій сфері», — резюмує експерт.
Штучний інтелект у журналістиці: чим ризикує медіаіндустрія
Дмитро Самолюк, Head of Digital медіагрупи «Ми – Україна», порушив низку принципових питань, які постають перед журналістикою у добу генеративного штучного інтелекту.
Свій виступ Самолюк почав з риторичного питання:
«А що згенерує ШІ, якщо всі журналісти перестануть запитувати, шукати новини, перевіряти факти, писати тексти? Якщо не буде вхідних даних — не буде й вихідних. Програма потребує інформації. Людської, перевіреної, осмисленої», – Самолюк.
Спікер також узяв за приклад кейс, коли російські структури масово закуповували публікації в українських і західних ЗМІ, щоб згодом маніпулювати їхнім змістом у пропагандистських цілях.
«Тепер уявіть, що саме ці матеріали стають основою для навчання мовних моделей. Чи можемо ми очікувати, що вони генеруватимуть правдиву, релевантну інформацію? Ні. Це величезний ризик, і він не лише про Україну — це глобальна проблема», – каже Дмитро Самолюк.
За словами Самолюка, навіть найсучасніші моделі можуть видавати логічні помилки, якщо людина не проаналізує результат.
«ШІ може зібрати джерела, зробити дайджест, але якщо ти не відфільтруєш його вручну, ризикуєш допустити серйозну фактичну помилку. Це вже не інструмент, а загроза», – каже медійник.
ШІ як інструмент для генерації ідей
Попри ризики експерт бачить користь у використанні нейромереж на етапі брейнстормінгу:
«ШІ не обов’язково має давати відповідь. Але він може наштовхнути на ідею. Запропонувати п’ять варіантів, жоден з яких не підійде, але натомість відкриє шостий, власний. Це — справжня цінність», – каже Самолюк.
На завершення він наголосив на тому, що навіть у час цифрової трансформації, жоден ШІ не замінить журналіста з аналітичним та критичним мисленням.
«Можна створити платформу, автоматизувати процес, написати новину. Але тільки людина може дати їй сенс і відповідальність. Саме цього ШІ поки що не вміє — і, можливо, ніколи не зможе», – резюмує Дмитро Самолюк.
ШІ у PR та IT: досвід SoftServe і три правила ефективного використання
Під час панельної дискусії на тему застосування штучного інтелекту в комунікаціях та PR Юлія Мальцева, Senior PR Specialist у SoftServe, поділилася практичними кейсами компанії, інсайтами досліджень і власними спостереженнями. За її словами, ШІ — не просто технологія майбутнього, а вже теперішнє, яке допомагає значно підвищити продуктивність та переосмислити рутину.
Читайте також: ШІ у комунікаціях: авторське право чи авторська ілюзія?
SoftServe ще у 2023 році провів внутрішнє дослідження, яке показало, що використання ШІ у розробницьких командах збільшило продуктивність на 45%.
«Це охоплювало написання коду, створення документації, аналітику. Ми створили окрему робочу групу, яка займалася впровадженням рішень з використанням ШІ в усій компанії», — розповідає Мальцева.
Мальцева виділяє кілька ключових напрямів застосування ШІ в PR-діяльності:
- Пошук інформації та дослідження: коли медійники готують інтерв’ю чи статтю, використовуючи ШІ для пошуку актуальних даних та формулювання питань. Це підвищує якість підготовки та дає цікаві ідеї.
- Медіааналітика: системи моніторингу, як-от LookMe, інтегрували ChatGPT для аналітики згадок. Дозволяє не просто бачити дані, а й розуміти контекст.
- Автоматизація інтерв’ю: у 2019 році на розшифрування інтерв’ю йшли години. Зараз — кілька хвилин, і одразу можна допрацьовувати текст за допомогою ШІ.
«Іноді ШІ допомагає навіть психологічно. Коли важко розпочати текст, він може стати опорою: накидати ідеї, створити структуру. Це дає відчуття, що ти вже не в нулі — і надихає рухатися далі”, – каже експертка.
Три правила роботи з ШІ у SoftServe
На завершення Мальцева про базові принципи, яких компанія дотримується при роботі з ШІ:
- Критичне мислення: ШІ може генерувати помилки, так звані галюцинації. Їх треба вміти виявляти й виправляти.
- Безпека даних: ми не вводимо в ШІ-системи чутливу або конфіденційну інформацію. Це заборонено внутрішньою політикою компанії.
- Етичність: авторське право, оригінальність, вплив на суспільну думку — все це важливо. ШІ має бути інструментом, а не заміною людині.
Штучний інтелект — це не революція, а закономірний крок уперед
Олена Дерев’янко, співзасновниця та партнерка агенції PR-Service, віцепрезидентка Української PR-Ліги, доктор економічних наук і професорка, каже, що AI — це не щось радикально нове, а логічне продовження процесу, який людство проходить вже понад століття: від механізації й автоматизації — до цифрової трансформації й, зрештою, до інтелектуалізації процесів.
«Я давно живу у цьому світі та добре пам’ятаю, як у наше життя входили персональні комп’ютери, інтернет, електронна пошта, мобільний зв’язок. Те, що колись здавалося фантастикою, стало буденністю. Штучний інтелект — це просто наступний етап цього розвитку», — говорить Олена Дерев’янко.
Професорка зазначає наступне:
«Для мене ШІ — це просто ще один щабель науково-технічного прогресу, як колись поява інтернету чи мобільного зв’язку. Штучний інтелект — це просто роботизація, яка “вийшла в люди”, тобто в ті галузі, де раніше автоматизація була неможливою через обмеженість людського ресурсу».
За словами Деревʼянко, якщо раніше роботизація стосувалась виробництва, то зараз вона вийшла у сферу інтелектуальної праці.
Штучний інтелект вносить глибокі зміни в креативні індустрії, створюючи нові можливості для розвитку професіоналів. Однак породжує й нові виклики: чи зможуть медійники зберегти свою унікальність у світі, де роботи здатні генерувати контент.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
