Штучний інтелект проти мін: в Україні створять базу інноваційних даних
6 Травня 10:56
У Києві відбувся перший в Україні хакатон AI Labeling Sprint – практичний етап ініціативи зі створення навчальної бази даних для виявлення вибухонебезпечних предметів за допомогою безпілотників і штучного інтелекту. Про це повідомили у Міністерстві економіки, інформує «Комерсант Український».
За день роботи понад 50 студентів із технічних університетів України ідентифікували тисячі зображень вибухонебезпечних предметів, отриманих із сенсорів БПЛА під час польових робіт. Студенти працювали в десяти командах, змагаючись між собою у швидкості та якості анотації даних.
За словами заступника Міністра економіки України Ігоря Безкаравайного, йдеться про створення фундаменту для першої в Україні бази даних, що навчатиме штучний інтелект виявляти міни.
«Те, що розпочиналося як експеримент – «а давайте спробуємо» – переросло в повноцінний проєкт із міжнародною підтримкою та реальними результатами. Зібрати дані – лише половина справи. Тепер важливо їх правильно обробити, навчити ШІ розпізнавати небезпеку й автоматизувати процеси, які рятують життя», – наголосив посадовець.
Заздалегідь зібрана в польових умовах та ідентифікована в рамках хакатону інформація стане основою для навчання алгоритмів штучного інтелекту. Це, своєю чергою, допоможе пришвидшити темпи розмінування України, зробити цей процес більш ефективним і технологічним.
Команда-переможець «Smart Hackers» отримала грошовий сертифікат на 2000$ за підтримки ПРООН в Україні та уряду Люксембургу.
Співорганізаторами заходу стала українська компанія «UADamage», що використовує супутникові знімки та штучний інтелект для оцифрування замінованих територій.
Нагадаємо, раніше повідомлялось про ініціативу створення «інноваційного хабу», який об’єднає зусилля усіх зацікавлених сторін у впровадженні новітніх технологій для розмінування деокупованих територій України. Інціатором виступало Міністерство економіки, а Міноборони заявляло про намір долучитись до втілення цієї ідеї. Це дозволить сформувати “банк технологій у сфері протимінної діяльності” та пріоритезувати їх для впровадження та масштабування в державі.
Технології розмінування тестуватимуть на полігоні
Міністерство оборони ініціювало створення системи полігонів для тестування новітніх технологій розмінування.
Ініціатива передбачає створення спеціалізованих полігонних зон (для вибухових, водних, динамічних випробувань), лабораторної та аналітичної бази для досліджень і випробувань, освітнього центру підготовки фахівців, включно з міжнародними тренінгами, платформи для тестування та допуску нових технологій до застосування.
Зазначається, що центральним елементом майбутньої інфраструктури стане Навчально-випробувальний комплекс з розвитку новітніх технологій та інновацій у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки.
Українські компанії вже долучились до розмінування
Виробники техніки та оператори протимінної діяльності шукають способи пришвидшити процес розмінування та зробити його більш екологічним. Мова про спеціальні дрони та модернізацію машин. Приміром, модернізований трактор, який працює через «Старлінк». Збоку обертається ротор і так все поле по колу обстежується. Як розповів «Новинам Донбасу» керівник з механізованого розмінування Благодійного фонду «Розмінування України» Ян Артюхов, ця техніка не знищує боєприпаси, а підбирає їх, що важливо в екологічному плані.
Ще одна вже сертифікована розробка – це дрон-розміновувач «Змій» компанії Rover Tech. Як зазначили в Міністерстві економіки, ця машина здатна знищувати протипіхотні та протитанкові міни, знімати розтяжки. «Змій» – це унікальне рішення в українських умовах, це новий підклас машини для розмінування, яка може очищати поля від осколкових та фугасних боєприпасів, від яких найбільше страждають сапери.
Директор компанії Dropla Олександр Лисіков також вважає, що допомагати в розмінуванні України повинні у першу чергу роботи, а не люди. Тому датсько-українська компанія Dropla розробляє передові технологічні рішення – зграї дронів, робототехніку, системи штучного інтелекту та програмне забезпечення.
«Ми використовуємо різні сенсори. Основна ідея – пролітає верхній дрон, ми на нього чіпляємо сенсори, різні датчики, скануємо територію, виявляємо безпечні та небезпечні ділянки. На безпечні ділянки, де нічого не знайшли – ніякого металевого сміття, мін, вибухонебезпечних пристроїв – ми будуємо карту та показуємо, що тут безпечна ділянка. Також запускаємо нижні дрони – якщо ми десь помилились, то постраждає дрон, а не людина. Тим самим ми пришвидшуємо час для розмінування та економимо ресурси», – каже Олександр Лисіков.
Тобто, дрони, які мають оптичні, магнітні та електромагнітні датчики, виявляють міни або ж дають інформацію, що вибухонебезпечних предметів немає.
