Що приховує законопроєкт про криптовалютні резерви: ризики та виклики
13 Червня 11:31
РОЗБІР ВІД 
10 червня у парламенті зареєстрували законопроєкт №13356, який пропонує дозволити Національному банку України за власним рішенням враховувати віртуальні активи як частину державних резервів. Про це повідомив один з ініціаторів ініціативи, народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на інформацію на сайті Верховної Ради.
«Законопроєкт надає Нацбанку право, але не обов’язок, включати віртуальні активи до складу резервів України. Скільки, коли і як саме — це вже буде компетенція самого регулятора. Ми не зобов’язуємо, лише відкриваємо таку можливість»,
— пояснив парламентар.
Железняк наголосив, що ініціатива не суперечить міжнародним зобов’язанням України, включно з домовленостями з Міжнародним валютним фондом. За його словами, створення крипторезервів нині обговорюють у багатьох країнах, і Україна може приєднатися до цієї тенденції.
«Якщо Нацбанк не захоче інвестувати в криптовалюти — це його право»,
— додав депутат.
На сьогодні віртуальні активи в Україні вже врегульовані на рівні Цивільного кодексу як “цифрові речі”, що дозволяє здійснювати над ними право власності. Це дає змогу використовувати їх як резервний актив навіть без окремого профільного закону, який досі не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу.
Як зазначає Железняк, ініціатива не залежить від підтримки податкового комітету, зокрема його голови Данила Гетманцева, і є автономною від основного закону про віртуальні активи.
Україна вже має певні обсяги криптоактивів, зокрема отриманих через донати або конфісковане майно. Проте їх поки недостатньо для формування повноцінного золотовалютного резерву на базі криптовалют.
Чи ввійде криптовалюта до золотовалютних резервів України: пояснюють економісти
Відтак, після реєстрації законопроєкту в експертному середовищі розгорнулася дискусія: про що саме йдеться — про криптовалюти на кшталт біткоїна чи про державні цифрові валюти, які вже почали тестувати низка центральних банків?
Голова Комітету економістів України Андрій Новак ексклюзивно для каже, що такий крок НБУ відповідає глобальним тенденціям.
«НБУ хоче додати до резервів, окрім класичних інструментів — валюти, облігацій і золота — ще й електронні гроші чи віртуальні валюти. Це може бути як електронна гривня, так і криптовалюти»,
— пояснив Новак.
За його словами, деякі країни вже інтегрували криптовалюти у структуру своїх резервів, а інші розглядають таку можливість. Основна причина — зростання вартості основних цифрових валют, що потенційно може збільшувати загальну вартість золотовалютних резервів.
«Це практикується не скрізь, але прецеденти вже є. Тож криптовалюти можуть бути частиною державного резерву, звісно, в обмеженій кількості — як частина портфелю, а не основа»,
— зазначає Новак.
Цифровий долар, а не біткойн: альтернативна думка
Однак інший економіст, Олег Пендзин, у розмові з журналістами закликає не плутати поняття криптовалюти з цифровими валютами центральних банків.
«У цьому законопроєкті не йдеться про біткоїн чи інші криптовалюти. Тут про цифрове євро, цифровий долар, а також цифрову гривню. Тобто ті активи, які формуються та контролюються державами»,
— наголосив він.
На думку Пендзина, криптовалюти не можуть вважатися надійними активами для резервів через свою нестабільність.
«Криптоактиви — це, по суті, повітря. Вони нічим не забезпечені, не мають гаранта, а їхня вартість тримається лише на попиті й пропозиції. Така волатильність робить їх непридатними для формування державних резервів»,
— пояснює експерт.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Електронна гривня вже в системі
Україна вже має цифрову валюту — електронну гривню. Саме про неї, за словами Пендзина, і йдеться в законопроєкті.
«Національний банк просуває ідею зарахування саме цифрових грошей — а не біткоїнів — до резервів. Це принципово різні речі»,
— каже експерт.
Резерви НБУ – не для спекуляцій
За словами інвестиційного банкіра і фінансового експерта Сергія Фурси для ютуб-каналу Telegraf UA, уявити собі, що НБУ буде направляти частину резервів на купівлю криптоактивів, які він вважає «нічого не вартими», неможливо.
«Цього не буде, цього не станеться. Куди ми рухаємось, що дійсно важливо — це легалізація криптоінструментів, тому що там крутиться багато грошей. Поки ця бульбашка не лопнула, потрібно оподатковувати ці інструменти»,
— заявив банкір.
Фурса підкреслив, що наразі криптовалюти часто використовують для виведення грошей за кордон та у тіні, тому їх слід жорстко контролювати.
«Жоден серйозний центральний банк у світі не підійшов навіть близько до того, щоб включати криптовалюту в резерви. І цей законопроєкт несе більше проблем, ніж користі»,
— додав експерт.
Фурса вважає, що криптоактиви — це насамперед спекулятивний інструмент, який через високу волатильність і відсутність гарантій є неприйнятним для резервів.
«Біткоїн — це просто спекулятивний інструмент, який фактично нічого не вартий. Центральний банк не може вкладати резерви в спекулятивні інструменти — це суперечить його завданню зберігати макростабільність»,
— констатував експерт.
Поспішати не слід
Отже, ініціатива відкриває можливість для Нацбанку додавати віртуальні активи до державних резервів, але експерти застерігають про високу волатильність криптовалют та відсутність гарантій, що може підірвати макростабільність. Поки що криптоактиви радше слід легалізувати й оподатковувати, а не використовувати як резервний інструмент.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
