Санкції паралізують: у росії вироблено лише 7 пасажирських літаків з 2022 року
13 Грудня 08:49
Російська авіаційна промисловість зіткнулася з серйозними викликами у відновленні виробництва пасажирських літаків після введення західних санкцій у 2022 році. Згідно з даними, опублікованими російською службою BBC, з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну було збудовано лише сім пасажирських літаків Sukhoi SuperJet 100, завершених із довоєнних заготовок, повідомляє Комерсант український.
У червні 2022 року російський уряд затвердив Комплексну програму розвитку авіатранспортної галузі до 2030 року, яка передбачала амбітні плани виробництва: 14 літаків до кінця 2022 року, 25 — у 2023-му та 69 — до кінця 2024 року. Однак ці плани неодноразово коригувалися, і терміни запуску виробництва переносилися. Восени 2023 року програму переглянули, встановивши нову мету — 45 пасажирських літаків до кінця 2024 року. Навесні 2024 року строки початку виробництва знову були відкладені на кілька років уперед.
Основними перешкодами стали проблеми з імпортозаміщенням компонентів, зокрема двигунів. Для SSJ-NEW розробляється двигун ПД-8, сертифікація якого спочатку планувалася на 2023 рік, потім перенесена на кінець 2024-го, а тепер очікується на початку 2025 року. МС-21, спочатку оснащений американськими двигунами Pratt & Whitney, тепер потребує російських ПД-14, які вже сертифіковані, але сам літак ще має пройти сертифікацію з цими двигунами.
Крім нових моделей, росія намагається відновити виробництво радянських літаків, таких як Іл-96-300 та Ту-214. Проте ці проєкти стикаються з труднощами через моральну та технічну застарілість, а також необхідність відновлення виробничих ліній та ланцюгів постачання.
Експерти зазначають, що одночасна реалізація кількох авіаційних програм перевищує можливості російської авіапромисловості, враховуючи обмежені людські, технічні та часові ресурси. Крім того, розробка та виробництво цивільних літаків ускладнюються пріоритетним виробництвом військової авіації в умовах поточної геополітичної ситуації.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Що далі?
У російській пресі активно обговорюють заходи, які могли б допомогти подолати авіаційну кризу. Серед пропозицій — дозвіл іноземним авіакомпаніям виконувати внутрішні рейси в росії. Такий механізм, відомий як “каботажні перевезення”, міністр транспорту Роман Старовойт назвав можливим у співпраці з дружніми країнами, як-от Казахстаном. Однак ідея викликала критику: експерти зауважують, що, попри вирішення логістичних проблем, прибуток від таких рейсів йтиме за кордон, а іноземні компанії ризикують потрапити під санкції Заходу.
Ще один варіант — закупівля літаків у країнах, які не підтримують санкції. Найреальніший партнер — Китай, однак його авіалайнер С919 виявився залежним від західних комплектуючих навіть більше, ніж російський “Суперджет”. Експерти наголошують: на кожну західну деталь потрібен дозвіл виробника, отримати який у нинішніх умовах практично неможливо. Таким чином, росія, ймовірно, зосередиться на підтримці придатності вже наявного парку іноземних літаків. Утім, з’являтимуться й нестандартні рішення: наприклад, “Аерофлот” планує передати п’ять вантажних Boeing 737-800 дочірньому лоукостеру “Побєда” для використання як донорських.
Експерти визнають, що в умовах санкцій масштабне виробництво нових літаків у росії малоймовірне. На їхню думку, подолати кризу можна лише через політичне врегулювання війни в Україні, що дозволить поступово зняти обмеження та відновити торговельні зв’язки із Заходом.
