Samsung випередив Intel і став лідером з виробництва чипів у 2024 році

7 Лютого 14:07

Світовий дохід від виробництва напівпровідників у 2024 році склав 626 мільярдів доларів, що на 18,1% більше, ніж у 2023 році. У 2025 році прогнозується, що дохід становитиме 705 мільярдів доларів. Про це йдеться в звіті американської консалтингової компанії Gartner, інформує Комерсант український.

Як наголошують експерти, позитивні показники загального ринку вплинули на рейтинг кількох постачальників напівпровідників. Одинадцять постачальників відчули двозначне зростання, і лише 8 із 25 провідних постачальників напівпровідників повідомили про зниження доходів у 2024 році.

Компанія Samsung Electronics повернула собі перше місце і збільшила перевагу над компанією Intel у 2024 році завдяки сильному стрибку цін на пристрої пам’яті. Дохід Samsung Electronics у 2024 році склав 66,5 мільярдів доларів.

Intel перемістилася на друге місце, оскільки її набір продуктів – комп’ютери зі штучним інтелектом і чіпсет Core Ultra – був недостатнім, щоб компенсувати обмежений успіх пропозиції прискорювачів штучного інтелекту та помірне зростання бізнесу x86.

Nvidia продовжує працювати надзвичайно добре, збільшивши дохід від напівпровідників на 84% у 2024 році до 46 мільярдів доларів США. Компанія піднялася на дві сходинки і посіла третє місце завдяки потужності свого бізнесу зі штучним інтелектом.

А що з українськими чіпами

Видання DOU нагадує, що у грудні 2023 року Мінцифри презентувало стратегію цифрового розвитку інновацій і одним з її пунктів було якраз будівництво заводу з виробництва чипів до 2030-го року. 14 січня цього 2025 року Кабмін затвердив цю стратегію.

Напівпровідникові технології необхідні для багатьох інноваційних рішень, таких як штучний інтелект, датацентри, мобільні пристрої, інтернет речей. Особливо важливими мікрочипи є для оборонної галузі. Зокрема, для виробництва дронів, систем РЕБ тощо.

Як наголосив в коментарі DOU технічний директор компанії «Око Камера​» Євген Сиваченко, створення власного виробництва напівпровідників є елементом незалежності.

«Мікрочипи бувають комерційного, подвійного призначення або для використання в ракетах. Якщо купуєте комерційні чипи, не факт, що виробник дав дозвіл на їхнє використання у товарах подвійного призначення, а тим паче у ракетах. Виробник може в будь-який момент заблокувати постачання, наприклад, якщо дізнається, що чипи використовуються саме у військових цілях», – зауважує фахівець.

Якби в Україні був завод чипів, це стало б важливим фактором, щоб закордонні виробники погоджувалися на співпрацю з нашими оборонними компаніями. Багато чипів для оборонної сфери не є складними у виробництві, і їх розробка та виготовлення в Україні цілком можливі.

«Війна – це економіка. Наприклад, зараз плати обробки в середині тепловізійної камери коштують сотні доларів за одиницю, водночас їх можна замінити одним чипом вартістю одиниці доларів. Наразі потреба в тепловізійних камерах на фронті вимірюється сотнями тисяч одиниць. Той, хто контролює мікроелектроніку, може виграти війну», – підсумовує технічний директор компанії «Око Камера».

Крім того, власне виробництво допоможе закрити питання ціни/якості. Китайські напівпровідники дешеві, але вони неякісні і їх масово купує росія. Тайванські, американські, канадські чи європейські кращої якості, але у кілька разів дорожчі за китайські.

Зрештою, як зазначає DOU, для України це також можливість стати учасником ринку напівпровідників: інтегруватися у глобальні ланцюги постачання та розвивати власне виробництво мікросхем.

Василевич Сергій
Редактор