Публікації

Сакральний листопад: як Революція Гідності переросла у боротьбу за майбутнє

РОЗБІР ВІД

Листопад у сучасній історії України став місяцем переломних подій, коли народ об’єднується заради свободи та справедливості. Від Помаранчевої революції до Революції Гідності – 20-ті числа листопада увійшли в національну пам’ять як час великих змін і боротьби за майбутнє. Як Революція Гідності у 2013 році переросла у національний рух, що змінив хід історії, чому 11 років виявилося недостатньо, щоб показати винних та що пророкує листопад 2024 Україні — далі у матеріалі Комерсант український 

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це рішення викликало обурення українців, які ввечері того ж дня зібралися на Майдані Незалежності. Перший мітинг зібрав близько 1500 осіб, серед яких були журналісти, студенти та активісти. Уже 24 листопада на Майдан вийшли сотні тисяч людей.

Пригадую, як на початку Революції Гідності ми, студенти НПУ ім М.П.Драгоманова, також долучилися до мітингу. Пішла вся група без роздумів, викладачі з нами.

«У нас має бути пара, але зараз на Майдані вирішується доля країни. Ви можете долучитися до мирної акції протесту», — сказав один із викладачів університету.

Основні заяви та вимоги

Лідери опозиції — Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок — закликали до скасування рішення уряду та підписання угоди з ЄС. Протестувальники також вимагали відставки уряду Азарова і президента Віктора Януковича, який зрадив національні інтереси.

“Ми створимо таке пекло для цієї влади! І вони зрозуміють, що з волею народу треба рахуватися”, – заявив Олег Тягнибок.

Ескалація конфлікту

30 листопада 2013 року спецпідрозділ “Беркут” жорстоко розігнав мирних мітингувальників на Майдані, серед яких було багато студентів. Цей акт насильства став переломним моментом, після якого протести поширилися по всій країні. 1 грудня понад мільйон людей вийшли на вулиці Києва.

Криваві події

У січні 2014 року почалися перші сутички між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського. 22 січня сталося перше вбивство — загинули Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Це підштовхнуло рух до ще більшого спротиву..

Найкривавішими днями настали 18–20 лютого 2014 року, коли силовики відкрили вогонь по протестувальниках. У ці дні загинули понад 100 осіб, відомих як Небесна Сотня.

Стан розслідувань: 11 років замало, щоб покарати винних?

Одинадцять років після Революції Гідності – і питання справедливості залишається болючим для українського суспільства. Незважаючи на значну роботу слідчих органів, жодного вироку щодо ключових фігурантів справ Майдану не виконано в повному обсязі.

За даними ДБР, за 10 років було відкрито понад 200 кримінальних проваджень, 117 обвинувальних актів передано до суду, а підозру оголошено 239 особам. Серед підозрюваних — керівники силових структур і спецпідрозділу «Беркут», яких обвинувачують у організації вбивств 67 людей і завданні тілесних ушкоджень 887 активістам та експрезидент Віктор Янукович, якого 24 січня 2019 визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни та засудили до 13 років ув’язнення.

Попри це, чимало фігурантів або втекли з країни, або були обміняні на українських полонених у 2019 році. Наприклад, колишніх «беркутівців» Павла Аброськіна, Сергія Зінченка та Олега Янішевського, які отримали тривалі вироки, було звільнено до винесення остаточного рішення суду. Ще низка підозрюваних переховується за кордоном, зокрема в росії, що ускладнює притягнення їх до відповідальності.

Останні вироки демонструють неоднозначність правосуддя. У жовтні 2023 року суд виправдав колишнього «беркутівця» Сергія Тамтуру, тоді як інший фігурант, Олександр Маринченко, отримав лише 5 років ув’язнення, які він уже відбув у СІЗО. Водночас заочно засуджені Янішевський, Зінченко та Аброськін отримали від 15 років до довічного.

Юрій Аксенин, син героя Небесної сотні Василя Аксенина, вважає виправдання Тамтури неприпустимим.

«Не може бути такого в історії України, щоб навіть через 100 років «Беркут» з «Чорної роти» був виправданий”, – сказав Юрій Аксенин.

Розглядаючи причини затримки в судових процесах, адвокатка Вікторія Дейнека зазначила, що в окремих випадках розгляд справ просувався активно:

«Деякі справи швидко передали до судів, і судді забезпечували щільний графік засідань. Проте це радше виняток, ніж правило, адже системний підхід до пришвидшення розгляду справ поки відсутній.»

Досягнення у справах Майдану

Керівник департаменту у «справах Майдану» Офісу генерального прокурора України, Олексій Донський розповів про вирок у справі розстрілів 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській:

«Цей вирок для нас надзвичайно важливий, адже судом встановлено, що вбивства 20 лютого були невибірковими масовими розстрілами беззбройних людей, які не становили загрози для правоохоронців. Це підтверджує, що дії силовиків були виконанням завідомо злочинного наказу.»

Крім того, Донський наголосив, що вирок спростовує поширені маніпуляції щодо існування «третіх сил» чи «грузинських снайперів», які нібито були причетні до цих подій. 

Перемога народу

21 лютого 2014 року Янукович підписав угоду з опозицією про врегулювання кризи, але вже наступного дня втік з Києва. Верховна Рада відновила Конституцію 2004 року та призначила нові вибори.

Революція Гідності — це боротьба за права та свободи, і покарання винних є необхідним етапом відновлення справедливості. Тільки так можна вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні й забезпечити довіру суспільства до правової системи.

Сакральність листопада: українці змінюють історію

Наприкінці листопада у різні роки українці неодноразово виходили на масові протести, які змінювали хід історії. А 20-ті числа цього місяця набули особливої сакральності. Окрім Революції Гідності, яка почалася з вечора 21 листопада, українці пронесуть крізь віки і інші важливі події: 

• Помаранчева революція (2004): 22 листопада розпочалися масові акції протесту через фальсифікацію другого туру президентських виборів. Це привело до повторного голосування, в якому переміг Віктор Ющенко.
• Податковий майдан (2010): 22 листопада кілька десятків тисяч підприємців зібралися на Майдані, протестуючи проти ухвалення нового Податкового кодексу. Події нагадували революційний 2004 рік, хоч і не стали такими масштабними.

Листопад 2024: чого чекати?

Впродовж останніх трьох листопадів українці вимушені продовжувати боротися за свободу та незалежність. Сьогодні триває повномасштабна війна росії проти України. І зараз влада стоїть пліч-о-пліч з військовими, волонтерами та цивільними.

Чимало вдалося: і звільнення Київщини, Харківщини, Херсона (до слова, 11 листопада 2022 року) та багато днів боротьби попереду. Глава держави під час візиту до США, коментуючи План перемоги, назвав саме листопад вирішальним часом для ходу війни.

Очікується, що новий президент США Дональд Трамп може суттєво вплинути на майбутнє України. Адже заяви Трампа свідчать про бажання зупинити війну в Україні. На яких умовах – покаже час.

19 листопада Володимир Зеленський представив План внутрішньої стійкості України. 10 пунктів якого передбачають зміцнення оборонних позицій, розвиток економіки, підтримку громад та ветеранів, а також активну культурну дипломатію. 

Саме у ніч на 19 листопада Україна вперше вдарила ATACMS по території росії. Наша країна стає центральною темою світових ЗМІ. 

Попри те, що 20 листопада Україну намагаються залякати черговою ракетною атакою, ракети Storm Shadow летять у рф вслід за ATACMS.

Усі події чітко сформулювали наш девіз: Разом до перемоги. Сила Українців – в єдності.