Американці не хочуть диктатора: чому падає рейтинг Трампа

22 Квітня 10:07

Рейтинг громадського схвалення діяльності Дональда Трампа на посаді Президента США знизився до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому, свідчить опитування Reuters/Ipsos. Шестиденне опитування з похибкою у 2% було завершено 21 квітня. Його дані вказують на зростання занепокоєння американців щодо його спроб розширити свою владу, передає «Комерсант Український».

Близько 42% респондентів шестиденного опитування з похибкою у 2%, яке було завершено 21 квітня, схвалили діяльність Трампа на посаді президента. Це на 1% нижче порівняно з попереднім опитуванням, проведеним три тижні тому, та на 5% нижче порівняно з показниками відразу після його інавгурації 20 січня, коли рейтинг складав 47%.

Трамп намагається стати диктатором

Початок президентського терміну Трампа шокував його політичних опонентів, оскільки він підписав десятки виконавчих указів, що розширюють його вплив як на урядові департаменти, так і на приватні установи, зокрема університети та юридичні фірми.

Reuters наголошує, що багато американців відчувають дискомфорт через його кроки щодо покарання університетів, які він вважає надто ліберальними, та призначення себе головою ради директорів Центру Кеннеді — важливого театрального та культурного закладу у Вашингтоні.

Близько 83% з 4 306 респондентів заявили, що президент США повинен підкорятися рішенням федеральних судів, навіть якщо він з ними не згоден. Представники адміністрації Трампа можуть зіткнутися з кримінальними звинуваченнями у неповазі до суду за порушення наказу федерального судді про припинення депортації ймовірних членів венесуельського угруповання, які не мали можливості оскаржити своє видворення.

57% опитаних — включно з третиною республіканців — не погодилися з твердженням, що “президент США має право зупиняти фінансування університетів, якщо не погоджується з тим, як університет працює”.

Трамп, який стверджує, що університети не борються з антисемітизмом на кампусах, заморозив значні суми федеральних коштів, виділених американським університетам, включно з понад 2 мільярдами доларів лише для Гарвардського університету.

Подібна частка респондентів — 66% — заявила, що не вважає, що президент повинен контролювати провідні культурні установи, такі як національні музеї та театри. Минулого місяця Трамп наказав Смітсонівському інституту, величезному музейно-дослідницькому комплексу, що є головним виставковим простором для історії та культури США, вилучити “неприйнятну” ідеологію.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Тотальне несприйняття

З кожного поставленого питання, від інфляції та імміграції до оподаткування та верховенства права, більше тих, хто не схвалює діяльність Трампа. Щодо імміграції, яка є найсильнішою сферою його підтримки, 45% респондентів схвалили роботу Трампа, проте 46% не схвалили.

Близько 59% респондентів — включно з третиною республіканців — заявили, що Америка втрачає довіру на світовій арені.

Три чверті опитаних заявили, що Трамп не повинен балотуватися на третій термін. Про таку ідею Трамп нещодавно заявив, хоча Конституція США забороняє йому це робити. Більшість республіканських респондентів — 53% — заявили, що Трамп не повинен прагнути третього терміну.

Що зробив Трамп за три місяці на посаді президента

У перші три місяці свого другого президентського терміну Дональд Трамп розпочав агресивну реалізацію своєї програми, підписавши рекордну кількість виконавчих указів — 26 лише в перший день. Він скасував 79 указів і меморандумів епохи Байдена, створив тимчасове Міністерство ефективності уряду (DOGE) під керівництвом Ілона Маска для боротьби з бюрократією та надмірними витратами, а також запровадив політику «Америка перш за все» у зовнішній політиці. Адміністрація Трампа також почала масштабну ревізію екологічних, соціальних та антикорупційних регуляцій, вважаючи їх «перешкодами для розвитку бізнесу».

У зовнішній політиці Трамп повернув США до низки суперечливих рішень: вивів країну з Паризької кліматичної угоди та Всесвітньої організації охорони здоров’я, відновив статус Куби як держави-спонсора тероризму та скасував обмеження на ізраїльські поселення на Західному березі. Він також оголосив надзвичайний стан на південному кордоні з Мексикою, щоб прискорити будівництво стіни та посилити імміграційний контроль. Риторика Трампа посилилася — він прямо заявляє про намір «повернути Америці її силу» шляхом жорсткої конфронтації із супротивниками.

Окрему увагу Трамп зосередив на економічній політиці та глобальній торгівлі. Він ініціював новий етап торговельних війн — зокрема, проти Китаю, Мексики та Європейського Союзу. Найбільш жорсткі заходи торкнулися КНР: середній рівень тарифів на китайські товари було підвищено до рекордних 145%, що стало найвищим показником за останнє століття. Під мита потрапили товари стратегічного значення — електроніка, автомобільні компоненти, сталь. У відповідь Китай запровадив дзеркальні заходи — тарифи до 125% на американську продукцію та обмеження на експорт рідкоземельних металів. Крім того, адміністрація Трампа відкрито погрожувала вийти з ВТО, якщо та не перегляне правила, які, за словами президента, «грають проти інтересів США».

Така політика викликає занепокоєння серед аналітиків через ризики рецесії, зростання цін на імпортні товари та можливе погіршення міжнародних відносин.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Остафійчук Ярослав
Редактор

Новини партнерів