Реєстрація собаки по-київськи: фото 10×15, маршрут на Електротехнічну і сайт “Паріматч”
16 Травня 14:15
РОЗБІР ВІД 
У Києві з 12 травня запущено новий сервіс реєстрації домашніх тварин у Центрах надання адміністративних послуг. Процедура є обов’язковою для всіх собак, а для котів — за бажанням власника. Реєстрація стартувала, але з фальстартом. З якими проблемами зіткнулися власники собак, скільки грошей потрібно витратити та наскільки ця процедура є обов’язковою, розбирався «Комерсант Український».
Реєстрація собак здійснюється з метою безпеки — у разі втечі тварини наявність реєстраційних даних допоможе швидко повернути її додому. До того ж місто має знати, скільки собак мешкає на його території. Чиновники запевняли, що для реєстрації власнику необхідно лише подати заповнену форму № 1, яку надають безпосередньо в ЦНАП, та квитанцію про оплату. Після реєстрації тварині присвоюється унікальний номер, а власник отримує реєстраційне посвідчення, що підтверджує право власності на улюбленця. Але першопрохідці зіткнулися з труднощами.
У реєстрації собаки відмовили
Народний депутат Богдан Яременко вирішив не відкладати реєстрацію своєї собаки й одразу звернувся до ЦНАП після запуску сервісу. Працівниці запропонували йому зробити це самостійно онлайн,
«бо якщо у нас — то потрібно принести фото собаки розміром 10 на 15»,
— сказали вони. Але, за словами нардепа, онлайн це також не працює. Тобто на сайті КМДА можна зареєструватися та залишити дані про себе і свою собаку, але пройти повну процедуру реєстрації неможливо.
«На останньому етапі тобі пропонують піти… Так, можливо, навіть і туди… Бо в результаті онлайн маніпуляцій/реєстрацій я отримав від київської влади два електронні листи, в одному з яких для завершення реєстрації мені запропонували поїхати на вулицю Електротехнічну (хоча та ж київська влада давно вже перейменувала цю вулицю на Героїв Електриків) до Київської міської лікарні ветеринарної медицини, а в другому — з тією ж метою — відвідати Службу обліку та реєстрації тварин на проспекті Відрадному, 61. І «вишенька на торті» — фінал електронного листа: «Детальнішу інформацію про реєстрацію тварин можна переглянути на сайті КП “КМЛВМ”» перекидає законослухняних киян на сайт Паріматч. Тому широко розрекламований КМДА “новий сервіс реєстрації тварин” — поки що так собі сервіс»,
— пише нардеп на своїй сторінці у Facebook.
З одного боку, нічого нового в реєстрації тварин немає — вона була і раніше. Її вводили ще у 90-х роках і повертали у 2000-х. Так само дані про собаку та власника вносилися в систему, видавалося посвідчення й жетон, а іноді не видавалося. Але при цьому власники ще й платили за них «комуналку» — по 8 грн за кожну тварину. Ця сума входила до квартплати. Спочатку реєстрація була безкоштовною, тварин навіть обліковували двірники, у 2000-х стали брати 34 грн, а сьогодні — 210 грн за кожну тварину.
І це ще не все. Під час реєстрації потрібно пред’явити ветпаспорт, і тварина обов’язково має бути чіпована. Тому багато власників собак дивуються: якщо є чіп і дані внесено до міжнародного реєстру, то навіщо ще одна реєстрація? Адже дані про власника зчитуються з чіпа, і їх швидко знаходять.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Не всім по кишені
Зооволонтери, які прихистили у себе безпритульних собак, — у шоці. Є ті, хто утримує по три, п’ять і більше собак, яких вони лікують, стерилізують, обробляють від паразитів, вакцинують (а комплексна вакцина — мінімум 1000 грн на одну тварину), годують — додаткових витрат вони вже не потягнуть. А, як вважають волонтери, не виключено, що наступним кроком буде податок на собак.
«Німеччину навели як приклад, де податок за одну собаку — близько 700 євро на рік. То мені за собак, яких я забрав з вулиці, за тарифом наших німецьких друзів нарахують під 5000 євро. 400 євро на місяць — це в рази більше, ніж харчування, вакцинація та обробки. Що собакам дає держава? Нічого. Але я маю за свої кошти їх зареєструвати, а потім ще й податок сплатити»,
— обурюється Анатолій Володарський.
Інші волонтери солідарні та пропонують усіх врятованих, пролікованих, стерилізованих і вакцинованих за власний рахунок собак повернути назад на вулиці міста, щоб те саме дуже відповідально робило КП «КМЛВМ», а не волонтери. І хай місто їх реєструє.
Кияни — на межі нервового зриву. Але, як виявилося, жодної відповідальності за відмову реєструвати собаку немає. Теоретично власника можна притягнути за ст. 154 КУпАП (Порушення правил утримання собак і котів), але фактично відповідальність полягає лише в ризику втрати тварини та неможливості довести право власності на неї, зазначає адвокат Валентин Серов.
«У Законі України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, який встановлює обов’язки власників, зокрема щодо ідентифікації тварини, немає жодної прямої вимоги реєструвати собаку в ЖЕКу, мерії тощо, тим паче за гроші. Є закон, а це означає, що жоден підзаконний акт (правила, інструкції, рішення міськради) не може виходити за межі закону або суперечити йому. На підставі якого закону було прийнято рішення про обов’язкову реєстрацію собак ще й у ЦНАП КМДА — загадка»,
— зазначає адвокат.
А де ж реєстр?
Торік повідомлялося, що з нового року в Україні буде створено єдиний реєстр, де зберігатимуться дані про домашніх тварин: у ньому буде інформація про вакцинацію, хвороби тварин і контакти власників. Усе це в рамках євроінтеграції.
Зареєструвати можна буде котів, собак і тхорів, бо, на думку Міністерства аграрної політики та продовольства України, це найпоширеніші в країні тварини. І тхори справді на третьому місці.
База мала стати доступною для всіх ветеринарних лікарів — як державних, так і приватних. Останнім це дозволить видавати паспорти державного зразка. Реєстрація — за бажанням, але платна. І працювати вона мала з січня на порталі «Дія». Але поки що не запрацювала.
Авторка: Алла Дуніна
