Путіна чекає “український сценарій”: росія доїдає своє минуле
29 Травня 15:49
ДУМКА
Поки світ обговорює, чи чекає Україну «грузинський сценарій», журналіст і військовий Петро Шуклінов переконує: справжній «апокаліптичний сценарій» загрожує росії. У своєму дописі в Facebook він пояснив, що Україна стрімко інтегрується із Заходом, залучаючи мільярди інвестицій і будуючи стратегії на десятиліття вперед, тоді як росія втрачає економічний і геополітичний вплив, «доїдаючи своє минуле», повідомляє «Комерсант Український»
Петро Шуклінов чітко формулює свою думку, наголошуючи, що росію чекає «колапсійний сценарій».
“Це не Україну чекає ‘грузинський сценарій’. Це Росію чекає… Вона доїдає своє минуле. А в майбутньому буде існувати в орбіті Києва — в усіх сенсах,” — пише Шуклінов.
Він закликає звертатися до даних, а не до спекуляцій.
“Коли я читаю прогнози, думки, впевнені твердження: Україну чекає це, Україну чекає те, Україна буде там, Україна буде тут. Я тоді кажу: цифри, покажіть дані і підрахунки. Що там в закладених бюджетах. Що там в запущених процедурах. Що там в стратегіях. Що там на ринках. Що там в інвестиціях та технологіях” — зазначає він.
Шуклінов чітко пояснює, чому спекулятивні прогнози не витримують перевірки реальністю.
“Якісь там кластери з ЄС. Якісь там спільні компанії з виробництва зброї з десятками країн. Якісь там бюджетні прогнози та затверджене фінансування на роки. Це ж не вражає,” — зазначає він.
Він критикує поверхові прогнози, які привертають увагу, але не мають підґрунтя.
“А ось 50% від JPMorganChase, що Україну в 2025 році чекає “грузинський сценарій” — звучить клікабельно. Раптом що: 50% — це коли “може буде, а може ні”. Класний прогноз. Але на чому базується? Як виявилось — на припущеннях “експертів”. Переважно політичних,” — додає автор.
Він наголошує на важливості фактів.
“А я дивлюсь в договори. Дивлюсь в цифри. Дивлюсь в процедури. І перш, ніж написати власні висновки, я лише поверхнево перелічу вам факти під основу моєї думки,” — підкреслює він.
Далі автор наводить приклади міжнародної підтримки.
Захід робить ставку на Україну: довгостроково і стратегічно
“Норвегія — яка надає мільярди підтримки щороку — закладає багатомільярдну підтримку до 2027 року. Японія — яка надала нам в минулому році більше $5 млрд — закладає підтримку до 2034 року. Данія — до 2035 року. І так — десятки і десятки країн. З усіма підписані двосторонні оборонні угоди,” — зазначає він.
Говорячи про заморожені активи росії, він пояснює їх значення.
“Заморожені активи росії на $300 млрд. Логіка їх використання розписана на десятки років вперед. Великий клуб найбагатших і найвпливовіших країн світу погодились, що вони будуть вкладати в Україну десятки мільярдів щороку під відсотки з цих заморожених активів. Віддати це росії? Для чого? Це бустер для власного оборонного сектору. Обігові кошти на будь-яку ідею,” — стверджує автор.
Він також підкреслює важливість спільних проєктів.
“Перше і найголовніше — спільні компанії. Німецько-українські. Турецько-українські. Британсько-українські. Французько-українські. Спільне виробництво бронетехніки, артилерії, боєприпасів і ракет, БПЛА та спецтехніки, колісної та гусеничної, спільний розвиток та виробництво РЕБ, ППО та ПРО,” — перелічує він.
Автор завершує акцентом на довгостроковій стратегії.
“Ще раз. Західні союзники будують стратегію і вкладають грубі гроші в спільне з Україною майбутнє і формують задачі на десятки років вперед,” — підсумовує він.
Автор допису підкреслює, що Україна не повернеться до росії, а стане частиною Заходу.
«Не з Україною, яка в 2025 році піде “грузинським сценарієм” і “опиниться в орбіті рф”. А з Україною, яка буде завтра, і післязавтра, і через 100 років — спільно з Західним світом», — наголошує Шуклінов.
Стратегія на десятиліття
Головним показником напрямку розвитку є не заяви, а гроші. І Захід не просто підтримує Україну — він будує з нею спільний бізнес, а бізнес — це планування на роки вперед.
«Спільний бізнес — це на десятиріччя. Це горизонт планування 2030–2040 і далі. Це про війни та конфлікти майбутнього. Про потреби наступних поколінь», – пояснив Шуклінов.
За його словами, глобальний ринок озброєнь — ключовий напрям. Україна вже стала частиною глобального ринку зброї, який оцінюється в трильйон доларів і продовжує зростати.
“Бо все це — що вже створене і працює, що буде створене — про ринок зброї планети. Потреби України закриваються за один рік. А далі — це гігантський, зростаючий світовий ринок зброї на трильйон. Зброя потрібна всім — і на вчора,” — пояснює він.
За один рік внутрішні потреби України можна забезпечити повністю. А далі — це ринок для НАТО, Близького Сходу, Азії.
«Зброя треба всім країнам НАТО, які “взяли” поріг в 2% ВВП на армію (і піднімуть до 5%). Зброя треба на Близький Схід (всім) та в Азію (Пакистану та Індії). Зброя, зброя, зброя – це звучить на кожному континенті», – заявив військовий.
Український досвід війни, ефективні розробки, тисячі бойових перевірених рішень — все це доповнюється грошима і технологіями союзників. Це і є те саме «атомне поєднання», як його називає Шуклінов.
«І спільне виробництво справді ефективних рішень (наш досвід та руки, гроші та станки союзників) – це атомне поєднання. Україна спільно з союзниками вже виробляє дуже багато зброї. Далі – для всього світу. Це – партнерство на десятки і десятки років вперед».
Економічна відбудова України — ще один пріоритет.
“Економічна частина (відбудова України, інвестиції в економіку та спільні проекти НЕ в частині зброї, угода з США про корисні копалини) — про це можна писати лонгрід. Якщо тут русскій мір — це занепад. Якщо тут демократія та українській погляд — це розвиток,” — зазначає він.
Санкції та занепад росії
Шуклінов зазначив, що росія втрачає бізнесові позиції.
“Ви думаєте, що німці просто так не хочуть північні потоки назад? Бізнес вже змінився. Бізнес вже переорієнтувався. Там, де була росія, тепер Норвегія та США, Туреччина та Азербайджан,” — додає автор.
Санкції систематично знищують російську економіку.
“Чи давайте про санкції. Знаєте, що таке санкції? Це не так, що ми беремо і відмовляємось від добрив з росії. Це так, що ми знаходимо рішення, як замінити росію — і тоді банимо. Тобто на місце російського бізнесу заходить інший бізнес,” — пояснює він.
Він деталізує ефект санкцій.
“Кожен пакет санкцій ЄС — це про поховані галузі, які заробляли гроші на ЄС. Алмази? Нафта? Газ? Добрива? Сталь? Хімікати? Вугілля? Харчі? Ікра? Пакет за пакетом один бізнес заміщається іншим. Рік, два, три — і все. Ніша зайнята. Договори підписані. LNG-термінали збудовані. Енергетична незалежність забезпечена,” — підкреслює автор.
Росія втрачає глобальну конкурентоспроможність.
“Все, до побачення, росія. А продавати щось в Азію ми тобі заборонимо вторинними санкціями. А технологічне відставання щороку збільшується. А це веде до того, що через 10 років в світі російський продукт програє останню битву за конкуренцію”, — підсумовує він.
Інтеграція України в Захід: незворотні зміни
Шуклінов пояснює, що переозброєння України — це економічна прив’язка до Заходу.
«З іншого боку — що таке наше переозброєння? Перехід України на озброєння Заходу. В усіх сенсах — це оборонна прив’язка на базі грошей, а не тільки “споріднених душ”, “врятування бідних українців” та інших емоцій. Це не емоції», – пише Шуклінов.
«Ти купив західний танк — купиш запчастини до нього. І снаряди до нього. І інструменти обслуговування. І збудуєш спільне підприємство. І так далі, і так далі, і так далі. Ми на західній зброї? Ми в західному збройовому потязі», – додає він.
За його словами, Україна вже інтегрована в логістичну, технічну та виробничу систему західної зброї. І ця система не створюється «на день». Вона працює в горизонті десятиліть.
«Додайте сюди €150 млрд на переозброєння Європи. Мабуть будуть спільно з росією це робити? Дуже смішно. Захід вже це робить спільно з Україною», – підкреслю Шуклінов.
Інтеграція в ЄС — це фундаментальні зміни.
“Далі кластери з ЄС та інтеграція в Європейський правовий, економічний, культурний, соціальний та політичний простір. Це системна робота, яка триває роками (інтеграція до ЄС). Ми підібрались до фінішної прямої,” — пояснює він.
Реформи змінюють саму суть держави. Він називає ці зміни зламом свідомості.
“Це не ігри в реформи — це злам свідомості. І ми зараз в це на ракеті залітаємо. Але через війну взагалі не відчуваємо потрясінь, бо на голову бомби падають — що нам ті нові етикетки, колір світлофора чи якась реформа,” — додає Шуклінов.
І хоча війна забирає увагу з мирних змін, Україна вже не є тією країною, якою була 20 років тому.
“Україна-2000 та Україна-2025-30 не змогли б існувати в одному просторі. Це різні країни. Але ключова думка по інтеграції в ЄС: зміни – незворотні. Країна поступово змінюється і зміниться до невпізнаваності. Втім для всіх, хто буде всередині, зміни будуть майже непомітні. Десь приблизно так, як ви не бачите змін у зовнішності людини, якщо бачитесь щодня. Скажіть, наприклад, про ЦНАП людині з 2000-го року. Це просто один приклад, який ілюструє прірву”, — зазначив військовий.
Проросійський поворот нереальний
“Ми по вуха в Європі на рівні процедур, стратегій та змін. Цей шлях неможливо зупинити. Для цього як мінімум треба 300 голосів в Раді та кривава проросійська революція з мільйонами бажаючих в “русскій мір”. Уявили таке? 226 голосів за русско-украінскую дружбу, м? Наприклад?” — запитує він.
За його словами, проросійські ідеї втратили підтримку.
“Просто скажіть мені, будь ласка, хто з перших трьох, чи навіть з п’ятьох фаворитів президентських чи партійних рейтингів підтримує ідею, що Україна має стати сателітом росії? Хоча б натяк в цей бік. Ну хоча б за русскій язик,” — додає автор.
Він підкреслив, що війна змінила суспільство.
“Ця ідея вмерла. Сотні тисяч загиблих. Це не Грузія. Кожен українець когось втратив. Це екзистенційна історія. І вона тільки починається, якщо казати про українізацію суспільства,” — підкреслює Шуклінов.
За його словами, інтеграція України в ЄС очевидна навіть для росії.
“Це очевидно для політиків в Євросоюзі. Для виборців в Євросоюзі, які абсолютно підтримують Україну в усьому — включно зі зброєю та інтеграцією. І це, насправді, очевидно навіть для Росії, яка програла війну за Україну ще в перший місяць вторгнення” — зазначає він.
Чому Росію чекає колапс?
Шуклінов переконаний, що Росія приречена через відсутність інвестицій, технологічне відставання та залежність від страху й ресурсів.
«А що справді може бути, так це економічний колапс росії. Ми — всі разом — саме туди наших дорогих східних партнерів-людожерів і ведемо. Головне — не це. А те, куди вкладають гроші. В що вірять грошима. Де вбачають перспективи. Де будують стратегію на десятки років вперед. В росію — не вкладає ніхто. В цей принцип життя не вкладає ніхто. Росію “люблять” винятково за гроші. І терплять винятково через ядерну бомбу», – наголошує Шуклінов.
Захід аплодує Україні, яка «зламала хребет тирану», і бачить у ній фронтир Європи. Росія ж, попри тимчасовий блиск, втрачає вплив. Її економічний колапс — лише питання часу, адже ніхто не вкладає в її майбутнє.
«Всі факти, цифри та процедури вказують на те, що це росію чекає колапс. Цей монстр існує лише на страху та грошах. Рано чи пізно або того, або іншого стане менше», — підсумовує автор.
Україна, навпаки, отримує мільярди та стратегії на десятиліття вперед, стаючи частиною західної сім’ї.
