Одіозному бізнесмену Ігорю Коломойському оголосили підозру у замовленні вбивства адвоката, директора юридичної компанії, який відмовився співпрацювати з підприємцем в незаконній оборудці щодо роботи одного металургійного заводу.
Справа ця – давнішня, бо замах на директора юрфірми був скоєний ще понад 20 років тому, у 2003-му. Нападників було затримано ще тоді, а от ймовірному замовнику оголосили підозру лише сьогодні.
Водночас ще у 2005 році проти Коломойського з цього приводу вже порушували кримінальну справу яку згодом закрили. Чому справа була закрита і при чому тут ексгенпрокурор Святослв Піскун та олігарх Віктор Пінчук розповідав ще у 2015 році у своєму блозі екснардеп, а нині радник керівника ОП Сергій Лещенко. Комерсант Український нагадає обставини тієї справи.
За словами ексжурналіста, влітку 2005 року ухвалу про порушення справи проти Коломойського за замах на вбивство адвоката (за словами Лещенка, мова йде про Сергія Карпенка, який відмовився співпрацювати з Коломойським щодо питань металургійного заводу “Дніпроспецсталь”) підписав тодішній слідчий Генпрокуратури Ігор Шолодько, а свою візу поставив заступник генпрокурора на той момент Віктор Шокін.
Однак на вимогу тодішнього генпрокурора Святослава Піскуна Шолодько відкликав із суду подання на затримання Коломойського. Хоча на той момент суддя провів слухання та ухвалив взяти Коломойського під варту. За словами Лещенка, цим подіям передували переговори Піскуна з посланцями Коломойського, який нібито заплатив тодішньому генпрокурору хабар у сумі 40-50 мільйонів дол. за закриття справи проти нього.
“Після цього починається зачистка справи Карпенка тим самим слідчим Шолодько. І, замість проведення очної ставки, той самий Шолодько закриває справу Коломойського за статтею 6 пункту 2 Кримінально-процесуального кодексу – відсутність складу злочину”,
– писав ексдепутат у своєму блозі.
Як наголошував Лещенко, про всю цю історію, зокрема про хабар Піскуну, було відомо олігарху Віктору Пінчуку, який у 2013 році розпочинав судовий позов проти Коломойського через акції Криворізького залізорудного комбінату та вирішив у суді використати інформацію про причетність Коломойського до замовлення вбивства Карпенка.
Через це у 2014 році Пінчук намагався поновити цю справу, одним із фігурантів якої і мав стати вищеназваний слідчий Шолодько.
“Випадково чи ні, але 4 серпня 2014 року Шолодько був призваний на військову службу. Він вирушив служити до зони АТО, де контактував із оточенням Коломойського. І 30 листопада 2014 року колишній слідчий Генпрокуратури Ігор Шолодько… загинув у аеропорту Донецька. Похований 4 грудня 2014 року у Житомирі”,
– писав Лещенко, додавши, що, таким чином, загинув один із ключових свідків, який мав пряме відношення до відкриття, а потім закриття справи Коломойського.
Однак через 10 років після загибелі Шолодька справу не просто поновили – Коломойському врешті-решт оголосили підозру у замовленні вбивства. Чи фігурували у розслідуванні правоохоронців призвища Піскуна та Пінчука – невідомо. Наразі проводяться ще 23 обшуки для збору додаткових доказів.
За замах на умисне вбивство, вчинений на замовлення за попередньою змовою групою осіб передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.