Понад 7 600 ув’язнених хочуть воювати в ЗСУ: нові дані Мін’юсту
11 Жовтня 2024 16:50
ЕКСКЛЮЗИВ
Станом на 8 жовтня 2024 року понад 7 600 засуджених подали заяви з проханням про дострокове звільнення з метою підписання контракту на військову службу. Таку відповідь надало Міністерство юстиції України на запит від «Комерсант Український» щодо мобілізації засуджених, звільнених умовно-достроково, для служби в армії.
Згідно з чинним законодавством, після ухвали суду, яка набирає законної сили, звільнені передаються під супровід Національної гвардії до територіальних центрів комплектування, де вони проходять всі необхідні процедури. Зокрема, військово-лікарську комісію, професійно-психологічний відбір, після чого укладають контракт і проходять військову службу.
Порядок взаємодії установ виконання покарань, центрів комплектування та Національної гвардії регламентується урядом. Однак Департамент з питань виконання покарань не може надати інформацію про порядок несення служби звільненими, рекомендуючи звертатися до Міністерства оборони для таких уточнень.
Така кількість осіб, яка виявила бажання пройти військову службу, свідчить про значний інтерес серед засуджених до умовно-дострокового звільнення для захисту країни. Також підкреслює, що процес мобілізації таких осіб залежить від співпраці декількох державних органів, включаючи Національну гвардію та Міністерство оборони України.
Мобілізація засуджених
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених.
Ув’язнені, які висловлять бажання бути мобілізованими, зможуть піти служити після рішення суду та проходження ВЛК. Але до завершення їхнього терміну покарання має бути не більше трьох років.
Зазначимо, що не всіх засуджених можуть мобілізувати до армії. Обмеження діють для осіб, які відбувають покарання або були засуджені:
- особливо тяжкі корупційні злочини;
- за злочини проти основ нацбезпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- злочини проти статевої свободи та недоторканості;
- злочини, пов’язані з тероризмом;
- порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
особливо тяжкі корупційні злочини.
Авторка: Анастасія Федор
