Корупція

Помірно ефективна: міжнародні аудитори оцінили роботу НАБУ

26 рекомендацій для НАБУ, які мають покращити діяльність бюро, та 7 питань, які з цією ж метою мають розглянути Верховна Рада та інші інституції, знайшли відображення у звіті міжнародних незалежних експертів, які вперше здійснили аудит роботи Національного антикорупційного бюро України. Про це повідомляється на Урядовому порталі, інформує Комерсант український.

Закон України «Про НАБУ» зобов’язує Національне антикорупційне бюро України щороку проходити зовнішню незалежну оцінку (аудит) ефективності своєї діяльності. Натомість це оцінювання було першим таким з моменту створення НАБУ у 2015 році.

Які висновки зробила міжнародна комісія

Експерти констатували, що загалом НАБУ досягло своїх загальних очікуваних результатів. Як приклад було згадано те, що у період з 2023 по 2024 роки повідомлялось про збільшення кількості розпочатих кримінальних проваджень, обвинувальних актів і вироків.

При цьому, станом на сьогодні НАБУ не здійснило жодного результативного кримінального провадження щодо витоків інформації з боку власних працівників під час досудового розслідування – що становить значну репутаційну загрозу для Бюро.

Також констатовано, що в окремих випадках в організаційній структурі НАБУ відсутні чіткі лінії підпорядкування, належне делегування повноважень, або ж має місце неоднозначний розподіл праці.

Загальний висновок незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро полягає в тому, що протягом періоду оцінки діяльність НАБУ була помірно ефективною.

Що порадили незалежні аудитори

Міжнародна комісія рекомендувала НАБУ покращити моніторинг статистики щодо проактивного виявлення корупційних правопорушень, проведення слідчих заходів; запровадити компонент моніторингу в свою програму роботи з викривачами, включивши до неї збір конфіденційних відгуків від викривачів і заявників; переглянути процедури захисту особи внутрішніх заявників і викривачів, посилити захист мобільних пристроїв співробітників тощо.

Також НАБУ рекомендовано розробити стратегічний план з вимірюваними показниками ефективності.

Загалом Комісія сформулювала 26 рекомендацій для НАБУ щодо різних аспектів його роботи.

Що рекомендовано зробити іншим інституціям

Щоб покращити ефективність НАБУ, Комісія, зокрема пропонує розглянути невідкладні заходи щодо впровадження можливостей автономного прослуховування для НАБУ.

Щоб забезпечити доступ НАБУ до своєчасної та неупередженої судової експертизи, рекомендовано розглянути можливість встановлення додаткових правових гарантій і запобіжників для забезпечення наявності та неупередженості незалежних судово-експертних послуг.

Щоб надати НАБУ та іншим правоохоронним органам достатнього часу для проведення досудових розслідувань та усунути інші перешкоди у боротьбі з високопосадовою корупцією, експерти рекомендували повернутись до розгляду скасування «поправок Лозового», які створюють перешкоди для ефективного проведення досудових розслідувань.

Також запропоновано змінити періодичність зовнішньої оцінки і проводити її не кожного року, а раз на два роки.

Хто ж оцінював роботу НАБУ

Згідно із Законом «Про НАБУ» зовнішню незалежну оцінку мала проводити Комісія у складі трьох міжнародних антикорупційних експертів.

3 вересня 2024 року Кабінет Міністрів України призначив членів Комісії – Мартіна Арпо, Роберта А. Вестбрукса, Герміону Кроньє. Це було зроблено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які останнім часом надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Як експерти оцінювали роботу НАБУ

Комісія затвердила критерії та методику 18 листопада 2024 року. Кабінет Міністрів України опублікував відповідний документ на своєму вебсайті. З ним можна ознайомитись за посиланням.

Комісія обрала критерії, що ґрунтуються на міжнародних антикорупційних стандартах і принципах. Методика також базувалась на міжнародних стандартах і найкращих практиках у сфері державного аудиту та оцінювання.

Оцінка ефективності діяльності НАБУ охоплювала 38 індивідуальних критеріїв, об’єднаних у 5 вимірів, за період з березня 2023 року до листопада 2024 року. Щоб дійти висновку, Комісія визначила і зібрала докази різними способами, включаючи опитування, інтерв’ю, дослідження матеріалів проваджень, документів тощо.