Польща намагається інтегрувати дітей з України у свою освітню систему
20 Лютого 12:56
Станом на жовтень 2024 року школи Польщі відвідувало приблизно 200 тисяч дітей з України, 152 тисячі з них прибули в країну з початком повномасштабної війни. Про це з посиланням на дані польського Центру громадянської освіти повідомляє Агенція з працевлаштування Gremi Personal, інформує Комерсант український.
Центр громадянської освіти опублікував новий звіт «Учні з України з досвідом біженства в польських школах», автори якого використовують статистику з Системи освітньої інформації, реєстру осіб з номерами PESEL UKR та дані від Управління соціального страхування.
За інформацією Системи освітньої інформації, восени 2024 року польські школи та дитячі садки відвідувало 195,3 тисячі дітей з України.
Серед них:
– у початкові та середні школи ходили понад 152 тис. дітей (78%);
– у дитсадки – понад 31 тис. дітлахів (14%)
– на курси – майже 12 тис. (8%)
Це рекордний показник з лютого 2022 року.
За даними Центру громадянської освіти на кожні 100 учнів у школах Польщі припадає 4 українці.
Тим часом згідно з даними реєстру осіб з номером PESEL UKR, на території Польщі перебувають 309 тисяч дітей з України. Ця база є офіційним держреєстром, але фахівці сумніваються що вона відображає реальну кількість дітей, які знаходяться в країні.
Якщо брати до уваги дані Системи освітньої інформації, то лише 157 тисяч дітей ходять у школи. Виходить, що понад 150 тисяч дітей шкільного віку, які занесені до бази PESEL UKR, але не охоплені шкільною освітою.
Припускається, що ці діти виїхали й навчаються деінде, вчаться онлайн в українських школах або перебувають в Польщі й взагалі не навчаються у жодних школах.
У Польщі «заохочують» українців відвідувати школи
У липні 2024 року шкільний обов’язок прив’язали до пільги 800 плюс – тобто зараз допомогу можуть отримувати лише ті батьки з України, діти яких навчаються в школах Польщі.
Схоже, що така зміна вплинула на відвідуваність, адже кількість дітей-біженців у польських школах збільшилася на 13,5% (18,1 тисячі осіб) – до 152.3 тисяч. Відзначимо, що виплати від ZUS отримують 151 тисяча батьків.
Автори звіту зазначають, що привʼязка 800 плюс до шкільного обовʼязку могла особливо вплинути на присутність у школах молоді 15-17 років.
При цьому приблизно 70% учнів-біженців з України навчаються в технікумах або професійно-технічних училищах.
Серед учнів-українців цей показник на 15% вище, ніж серед учнів-поляків. Автори звіту пояснюють це двома причинами – бажанням українських підлітків швидше здобути спеціальність або відбором після іспиту восьмикласника (іспит з математики, польської та іноземної мов, результати якого впливають на те, куди піде вчитися учень далі).
Також у звіті йдеться, що понад 42% учнів з України відвідують додаткові заняття з польської мови як іноземної. У квітні 2024 року таких учнів було 60%. Автори звіту кажуть, що ця зміна повинна викликати тривогу, адже знання польської мови є умовою успішного навчання в польських закладах освіти та інтеграції в суспільство.
Нещодавно під час конференції, присвяченої дітям і молоді з України, віцеміністерка освіти Йоанна Муха повідомила про намір міністерства оцінити, наскільки українські діти знають польську мову. Це буде зроблено для того, щоб зрозуміти, які учні потребують додаткової підтримки у вивченні польської. Досі такі перевірки не проводилися.
Школи Польщі організовують безплатні заняття з польської мови для дітей з України, які не знають польську або погано володіють мовою. Але, за словами Йоанни Мухи, часто вчителі не знають, як викладати у таких групах, а саме навчання не має жодної системи перевірки.
На думку віцеміністерки, польський уряд не зробив достатньо, щоб діти з України інтегрувалися у польську освітню систему. Нагадаємо, українських учнів запросили до польських шкіл у 2022 році, але шкільний обов’язок впроваджено лише з 2024/2025 навчального року.
Скільки українців зараз на теренах Європи
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС, станом на 31 грудня 2024 року мають близько 4,3 млн осіб, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такі дані оприлюднив 10 лютого Євростат.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, залишаються Німеччина (1 161 450 осіб; 27,3% від загальної кількості в ЄС), Польща (991 630; 23,3%) та Чехія (388 625; 9,1%).
Порівняно з листопадом 2024 року загальна кількість осіб під тимчасовим захистом в ЄС станом на грудень зросла на 25 590 (плюс 0,6%). Найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині, Польщі і Чехії.
31 грудня 2024 року громадяни України становили понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) пільговиків. Діти становили майже третину (31,9%), а дорослі чоловіки – менше чверті (23,2%).
Як відомо, 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих людей з 4 березня 2025 року до 4 березня 2026 року.
