Політолог про активність Орбана: “Другий сезон “миротворця” без реального впливу”
12 Грудня 14:48
РОЗБІР ВІД 
11 грудня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював телефонну розмову з президентом росії путіним. У центрі уваги – війна в Україні, енергетика та ситуація в Сирії. Чому путін так і не отримав послання від Трампа та чи гратиме Орбан роль посередника між путіном та Трампом — розбирався Комерсант український.
Віктор Орбан висловив зацікавленість у “спільному пошуку шляхів політико-дипломатичного розв’язання” війни в Україні. Він підкреслив готовність використати свої контакти із західними лідерами, щоб сприяти мирному діалогу. Зі свого боку, путін використав цю розмову, щоб звинуватити Україну в“деструктивній лінії” та небажанні мирного врегулювання.
Активність прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на міжнародній арені, включно з його спробами позиціонувати себе як посередника у глобальних конфліктах, викликає суперечки та критичні оцінки. На думку експертів, такі ініціативи є переважно інструментом для зміцнення його особистого політичного впливу.
Миротворчість чи політичний піар?
Політолог Володимир Фесенко вважає, що дії Орбана спрямовані на підвищення його політичної ваги як усередині Європейського Союзу, так і за його межами. Про це він зазначив в ексклюзивному інтервʼю .
“Це вже другий сезон його миротворчої активності. Перший сплеск ми бачили влітку, коли Угорщина очолила Раду ЄС. Тепер Орбан намагається використати ситуацію, пов’язану з перемогою Дональда Трампа на виборах у США, і спирається на свої дружні стосунки з Трампом і Путіним”
Володимир Фесенко
На думку експерта, спроби Орбана стати посередником у переговорах між Заходом і росією мають більше ознак піар-кампанії, ніж реальної дипломатичної стратегії.
“Це спроба привернути до себе увагу і штучно підвищити свій міжнародний статус. Однак практичних результатів ця активність не принесе”,
— додав Володимир Фесенко.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
“Орбан не потрібен ані Путіну, ні Трампу”
Ключові гравці, такі як росія і США, не зацікавлені в участі Орбана у серйозних переговорах, вважає Фесенко.
“Путін хоче вести переговори безпосередньо з Вашингтоном. Його цікавить не лише Україна, а й стратегічні питання: НАТО, розміщення ракет середньої дальності, санкції. У цій грі Орбан не потрібен”
Володимир Фесенко
На думку політолога, якщо американці вирішать залучити європейських партнерів до переговорів, це будуть великі країни, такі як Франція, або Польща, яка головуватиме у ЄС. Водночас росія також може використовувати формальні посередницькі ролі. для цього підходить, наприклад, Білорусь.
“Лукашенко часто діє як інструмент Кремля в його іграх проти Заходу”,
— пояснив Фесенко.
Тож не дивно, що в Орбана не виявилося ніяких послань путіну від обраного президента США Дональда Трампа. Крім того, прессекретар президента росії Пєсков зазначив, що жодних домовленостей щодо зустрічі лідерів росії та США не обговорювалося.
“Трамп, навіть при всіх дружніх стосунках з Орбаном, не ділитиметься лаврами миротворця. Його команда сама займатиметься переговорами з росією”,
— зазначив Фесенко.
Тож активність Орбана — це радше гра на публіку, ніж реальний внесок у вирішення міжнародних проблем. Втім, вона може створити додаткові труднощі для єдності Європейського Союзу в протистоянні російській агресії.
Реакція Зеленського
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нещодавню годинну телефонну розмову між прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та президентом Росії Владіміром Путіним.
На думку Зеленського, обговорення війни росії проти України без участі України є неприйнятним:
“Ми всі сподіваємося, що Віктор Орбан не буде хоча б Асаду в Москву телефонувати, щоб послухати ще й його годинні лекції”,
— сказав президент України.
Зеленський також наголосив, що для досягнення миру потрібна рішучість Америки, єдність Європи та дотримання принципів Уставу ООН.
«Дякую президенту Трампу і багатьом європейським лідерам, з якими ми вже працюємо над сильними рішеннями для досягнення справжнього миру»,
— зазначив глава держави.
Отже, телефонна розмова між Віктором Орбаном і Владіміром Путіним, попри заяви угорського прем’єра про бажання сприяти мирному діалогу, мала радше символічний характер. Для ключових гравців, таких як росія та США, угорський лідер залишається на периферії політичних процесів. Спроби Орбана позиціонувати себе як посередника між Заходом і росією розглядаються експертами як інструмент для зміцнення особистого впливу, а не як реальний внесок у вирішення конфлікту.
Україна, зі свого боку, наголошує на неприпустимості будь-яких переговорів про війну без її участі. Рішучість США, єдність Європи та дотримання міжнародного права залишаються ключовими умовами для досягнення миру.
