Податкова моніторить соцмережі українців: для чого та кому “підготуватися”
15 Квітня 16:19
ВІДЕО
Державна податкова служба України (ДПСУ) відстежує соцмережі, щоб виявляти “ухилянтів” від сплати податків за онлайн-продажі. Про це 15 квітня заявила нардепка Ольга Василевська-Смаглюк в ефірі Ранок Live.
Як каже парламентарка, для виявлення факту ухилення від сплати податків використовують дані з РРО, відкриті джерела, соцмережі й маркетплейси.
“Якщо обсяги продажів через такі платформи є значними, а податки не сплачуються — ДПС може ініціювати перевірку”, — зазначила Василевська-Смаглюк.
А ще податківці зосередить увагу не на дрібних продавцях, а на тих фізичних особах або суб’єктах господарювання, які здійснюють систематичний продаж нових, однорідних товарів у великих обсягах та ухиляються від сплати податків.
Смаглюк пояснила, що, згідно з Податковим кодексом, під систематичним продажем мається на увазі регулярна реалізація однотипних товарів, особливо якщо мова йде про нові речі, які не належали особисто продавцю.
“Йдеться про телефони, навушники, ґаджети та інші нові товари, які не є вживаними або особистими речами. Податкова зацікавиться лише в разі, якщо йдеться про сотні продажів щомісяця”, — наголосила спікерка.
Особливу увагу податківці приділяють тим українцям, чиї доходи від продажів суттєво перевищують витрати держави на їх виявлення. Тобто об’єктами перевірок стануть лише ті, хто фактично ухиляється від сплати податків на сотні тисяч або мільйони гривень щомісяця.
Водночас наголошується, що вживані речі, особисті продажі у малих обсягах та некомерційна діяльність не підпадають під інтерес податкової. Це ж стосується і незначних доходів, які не перекривають витрати на адміністрування їх обліку.
Результати та плани
Надалі фіскали планують зосередити системні зусилля на виявленні саме великих ухилянтів, тоді як незначні побутові продажі не потраплятимуть у зону ризику.
Таким чином, громадянам, які час від часу продають вживані речі, хвилюватися не варто. Проте для тих, хто постійно торгує новим товаром у великих обсягах і не сплачує податки, ДПС може ініціювати перевірки — особливо якщо мова йде про прибутки у шестизначних сумах.
Які заяви про податки та оподаткування робила Ольга Василевська-Смаглюк раніше
У квітні 2025 року депутатка наголосила, що податкова служба може зацікавитись фізичними особами, які здійснюють продаж товарів через інтернет більш ніж тричі на рік. Така діяльність може бути класифікована як систематична, що вимагає реєстрації як підприємця та сплати відповідних податків. Однак основна увага податкових органів зосереджена на продавцях, які здійснюють понад сто транзакцій на місяць.
Крім того, народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що з 2027 року Державна податкова служба України (ДПСУ) може отримати прямий доступ до банківських рахунків і скриньок фізичних осіб. Це рішення є частиною ширшого процесу гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу, передбаченого в рамках Угоди про асоціацію та зобов’язань, взятих Україною на шляху євроінтеграції.
Сьогодні доступ до банківської таємниці в Україні можливий лише за рішенням суду і в рамках конкретного кримінального або адміністративного провадження. Однак із 2027 року ситуація може кардинально змінитися: податкова зможе безпосередньо отримувати інформацію від банків про рух коштів на рахунках громадян, наявність депозитів, вміст скриньок та іншу фінансову активність.
Такий механізм уже діє в багатьох країнах ЄС, де податкові органи мають автоматизований обмін даними з банківською системою — це дає змогу швидше виявляти ухиляння від податків, відмивання доходів і невідповідність між офіційними доходами та витратами.
За словами Василевської-Смаглюк, цей крок стане частиною системної боротьби з тіньовою економікою та фінансовими зловживаннями. Україна втрачає щороку мільярди гривень через приховування доходів, псевдопідприємництво та використання підставних осіб.
“Якщо ми прагнемо стати частиною ЄС, ми зобов’язані впроваджувати прозорі та однакові для всіх правила гри. Це не репресії — це рівні умови”, – підкреслила депутат.
До зони ризику насамперед потрапляють власники великих незадекларованих активів, особи, які отримують доходи за кордоном, фрілансери, які використовують необліковані рахунки, а також фізичні особи-підприємці, які приховують реальні обороти.
Крім того, доступ податкової до скриньок і вкладів може торкнутися:
- осіб, підозрюваних в ухиленні від сплати податків;
- громадян, чий стиль життя не відповідає офіційним доходам;
- бізнесменів, які використовують “сірі” схеми.
Передбачається, що доступ буде забезпечено через автоматизовану систему обміну даними між банками й податковою, з можливістю вибіркового аудиту. Водночас Україна зобов’язана буде дотримуватися правил конфіденційності та захисту даних, передбачених європейським законодавством.
Не виключено, що розроблять механізм повідомлення громадян про запити податкової, а також можливість оскарження цих дій у суді. Однак це потребуватиме законодавчих змін і чіткої регламентації процедури.
Експерти вказують на небезпеку зловживань, витоку даних і можливого тиску на громадян. Також існує ризик, що подібні заходи можуть бути використані з політичною або силовою метою, особливо в умовах недостатньої незалежності податкових і судових органів.
Крім того, існує питання технічної та інституційної готовності податкової служби до роботи з масивами конфіденційної фінансової інформації.
