Південна Корея прислухалась до прохань України про військову підтримку. Але поки що не почула
29 Листопада 2024 08:49
Під час перемовин у Сеулі українська делегацію на чолі з міністром оборони України Рустемом Умєровим підтвердила, що готова купувати зброю у Південної Кореї, а не отримувати її безкоштовно. Але такий підхід не дуже наблизив рішення південнокорейської влади щодо надання Україні зброї. Про це повідомляє телеканал SBS, інформує «Комерсант Український».
Як відомо, у Сеулі українську делегацію на чолі з міністром оборони України Рустемом Умєровим приймав президент Південної Кореї Юн Сук Йоль. Відбулись також окремі переговори з радником з питань національної безпеки Шін Вон Сіком і міністром оборони країни Кім Йон Хюном. Темою спілкування, як повідомлялось, був обмін розвідданими про зростаючу військову співпрацю між Росією і Північною Кореєю та обговорення спільної відповіді на загрози у сфері безпеки. Результатом же перемовин, судячи з тією інформації, яку подають південнокорейські видання, став, насамперед, обмін розвідданими. А ось зі знаходженням спільних безпекових відповідей не склалось.
Усвідомлюючи, що уряду Південної Кореї через законодавчі обмеження та політичні ризики було б складно погодитись на постачання летальної зброї, українська сторона просила надати нелетальну зброю. Це підтвердило телеканалу SBS джерело в уряді.
Повідомляється, що серед українських побажань були зенітні ракетні комплекси-перехоплювачі ЗРК KM-SAM (також відомі як Cheongung), радіолокаційні системи для протиповітряної оборони і контрбатарейної боротьби. Також у запиті на постачання згадувались заряди для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Мовляв, якщо є проблеми із постачанням смертоносних артилерійських снарядів, просимо продати хоча б заряди, які змушують снаряди летіти.
Але ані готовність української сторони купувати зброю, ані бажання отримати саме нелетальну зброю не дуже вплинуло на загальну позицію південнокорейської влади.
Офіційний Сеул акцентував увагу на вимогах експортного законодавства, яке забороняє постачання зброї до зон активних бойових дій, та обмежених експортних можливостях. Приміром, стверджувалось, що через високий попит і експортні зобов’язання постачання систем Cheongung раніше 2030 року є неможливим.
Також, як повідомляє телеканал SBS, кілька південнокорейських оборонних компаній отримали контакти української делегації, однак урядовці закликали ці компанії утриматися від самостійного обговорення угод із Києвом.
Видання також робить висновок, що офіційний Сеул твердо вирішив у своєму ставленні до військової підтримки України враховувати позицію новобраного президента США Дональда Трампа, який висловлював намір швидко завершити війну в Україні.
Як змінювалась позиція керівництва Південної Кореї
Південна Корея традиційно обмежувала підтримку України нелетальною допомогою, надсилаючи, приміром, протигази та польові пайки, і дотримуючись політики непостачання летальної зброї країнам, які перебувають у стані війни.
Однак нещодавно президент Юн Сук Йоль дав сигнал про потенційні зміни. Минулого місяця він заявив, що Сеул може розглянути питання про надання зброї, починаючи з оборонних предметів і переходячи до смертоносних. На зміну позиції вплинуло розширення військової співпраці між Росією та Північною Кореєю, яка, як відомо, направила до Росії близько 10 000 солдатів для участі у бойових діях.
Проте останні вибори в США знову, судячи з останніх перемовин в Сеулі, вплинули на позицію Південної Кореї і зробили її більш поміркованою, а точніше – очікувальною.
Що ще визначає позицію південнокорейської влади
Вплив має тиск офіційної москви, яка застерегла Південну Корею від надання зброї Україні, заявивши, що цей крок «повністю зруйнує» двосторонні відносини.
Також має місце сильний опір з боку опозиційних партій, які контролюють Національну асамблею та прирівнюють надання зброї до участі у війні. Опозиційні законодавці навіть погрожували імпічментом міністру оборони Південної Кореї, якщо уряд надішле військову допомогу Україні.
