Після закінчення пільгового режиму ЄС планує повернутися до старої угоди про вільну торгівлю з Україною
1 Травня 17:23
Європейська комісія планує припинити дію режиму автономних торговельних заходів (АТЗ або “режим пільгової торгівлі”) для України після 5 червня, але забезпечить безперебійний перехід до нової системи. Всі умови лібералізації торгівлі будуть включені до угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.
Цю інформацію надав речник Єврокомісії Олоф Гілл під час брифінгу в Брюсселі 30 квітня, повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Європейську правду.
Гілл пояснив, що поточні торговельні заходи, які усувають більшість перешкод для українського експорту, не будуть повністю скасовані. Натомість усі деталі торговельної лібералізації будуть зафіксовані в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю (ГВЗВТ).
“Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торговельні домовленості будуть закріплені в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною. Таким чином, ми маємо намір здійснити перехід, який дозволить дії АТЗ закінчитися, після чого всі деталі лібералізації будуть запрограмовані в ГВЗВТ”, – заявив Олоф Гілл.
Хоча точна дата початку цього процесу не визначена, речник запевнив, що перехід відбудеться найближчим часом:
“Але це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоб не залишалося місця для сумнівів”.
“Ми збираємося забезпечити, щоб не було потреби у відкаті назад. Ми запровадимо процес, щоб після закінчення терміну дії АТЗ спосіб, у який ми торгуємо з Україною на двосторонній основі, був повністю інтегрований у нашу ГВЗВТ”,
– підсумував Олоф Гілл.
Імовірно чиновник мав на увазі наповнення новим змістом старої угоди про поглиблену і всохопну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, що діє з 2016 року. Оскільки варто зауважити, що її нинішні положення є гіршими за “режим пільгової торгівлі”, який діє для України до 5 червня.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Режим пільгової торгівлі і його вороги
Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.
Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.
Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:
- птиця;
- яйця;
- цукор;
- овес;
- крупа;
- кукурудза;
- мед.
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.
Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
