Після війни в Україні Росія може напасти на країни НАТО: про які території йдеться
22 Травня 15:50
РОЗБІР ВІД 
Після завершення війни Росії проти України існує висока ймовірність того, що Москва оперативно передислокує свої війська до кордонів із Фінляндією, Норвегією, країнами Балтії та Білоруссю. Про це повідомляє видання Bild.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур також попередив про можливе зростання загрози з боку Росії. У коментарі журналістам він зазначив, що після припинення бойових дій в Україні ризики для безпеки в регіоні лише зростуть.
На його думку, навіть у разі перемир’я Росія не виведе війська, а, навпаки, може перекинути до 800 тисяч військовослужбовців на інші стратегічні напрямки.
Як пише Bild, посилаючись на західні розвідувальні джерела, “Путін стане ще небезпечнішим після завершення війни в Україні“.
Західні розвідки попереджають: після завершення війни проти України Кремль може оперативно перекинути війська до кордонів із Фінляндією, Норвегією, країнами Балтії та Білоруссю — фактично, майже безпосередньо до кордону з Польщею. Необхідна інфраструктура для цього вже створена, і, як вважають аналітики, єдиною перешкодою для реалізації цих планів наразі залишається війна в Україні.
За словами джерела Bild, що побажало залишитися неназваним, у разі встановлення перемир’я найближчим часом Росія може використати масштабні навчання “Захід-2025” як прикриття для перекидання військ до Білорусі.
Співрозмовник також нагадав: саме під виглядом навчань на території Білорусі Москва у 2022 році стягнула війська до українського кордону, що зрештою передувало повномасштабному вторгненню. Цього разу, вважають аналітики, потенційними напрямками можуть стати Литва або Польща.
Як зазначив співрозмовник видання, у разі продовження війни Росії проти України, навчання “Захід-2025” ймовірно залишаться лише показовими маневрами без подальшого розвитку подій.
Але якщо війна завершиться на умовах, вигідних для Росії, ці навчання можуть перерости у початок нової воєнної кампанії вже проти нас, — наголосив він.
Система безпеки після війни
Колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії Микола Маломуж в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» поділився своїм баченням сценаріїв після завершення активної фази війни Росії проти України. Маломуж переконаний, що після завершення бойових дій критично важливо створити потужну систему міжнародного моніторингу та гарантій безпеки.
Після завершення бойових дій буде встановлено систему моніторингу дій Російської Федерації для недопущення повторення агресії. І це стосується не лише України. Йдеться про Європу і про світ загалом, — зазначив він.
За словами генерала, новий світовий порядок передбачає об’єднання зусиль країн задля гарантування миру, як це вже відбувалося за ініціативою США. Маломуж наголошує: попри те, що Росія мобілізувала до мільйона осіб, лише близько 700 тисяч з них перебувають безпосередньо на фронті — і навіть вони не мають належної підготовки.
Так, Путін сформував значні сили — але це не бойові частини в повному сенсі. Вони йдуть на штурми без належної підготовки. Це виснаження видно, — вважає військовий експерт.
Плани Кремля після війни: НАТО — під загрозою?
За прогнозами Маломужа, Росія не відмовиться від своєї агресивної політики навіть після припинення бойових дій в Україні. Вона може спробувати перекинути ресурси до кордонів країн НАТО — зокрема Фінляндії, країн Балтії, Норвегії, Польщі.
Уявіть — тільки кордон із Фінляндією понад 1200 км, а якщо рахувати інші напрямки — понад 1500 км. Для цього потрібно понад мільйон солдатів, яких Росія наразі не має. І тим більше — підготовлених, — заявив Маломуж.
Він підкреслив, що країни НАТО активно готуються до можливих сценаріїв, і Росія, навіть маючи агресивні наміри, не матиме сил для масштабного наступу. Генерал переконаний, що Україна залишатиметься активним учасником регіональної безпеки та матиме потужну армію.
Ми точно мовчати не будемо. Україна стане частиною великої сили оборони — разом із НАТО, разом із Фінляндією, Польщею, Британією, Німеччиною, Францією. І Росія не зможе реалізувати агресивні плани у такому протистоянні, — заявив він.
Попри всі ризики, Маломуж не вірить у ймовірність нового повномасштабного наступу Росії одразу після війни в Україні. Проте він застерігає від самозаспокоєння.
Я не бачу потенціалу Росії для глобальної війни одразу на кількох напрямках. Але розслаблятися не можна. Не час для шашликів — час для підготовки армії, фронту і системи моніторингу, щоби фіксувати всі дії Росії у режимі онлайн, — підсумував Микола Маломуж.
Балтійський регіон у небезпеці: географічна вразливість
Тим часом військовий експерт, льотчик-інструктор і полковник ЗСУ у запасі Роман Світан в розмові з журналістами КУ розповів свою думку про реальні загрози вторгнення Росії до країн Балтії. За його словами, Кремль уже має відпрацьований механізм, і достатньо лише зниження інтенсивності бойових дій в Україні, щоб реалізувати його. Роман Світан порівнює розташування армії РФ на південному напрямку з потенційною ситуацією у Балтії:
Росіяни зараз притиснуті до Азовського моря: 80 кілометрів глибини на 500 кілометрів фронту — це позиція, яку неможливо втримати. Така ж ситуація у країн Балтії. Естонія, Латвія, Литва фактично затиснуті між Балтійським морем, Росією, Білоруссю та Калінінградом, — пояснює Світан.
Особливу стратегічну слабкість має Сувальський коридор — вузька ділянка в 100 км між Польщею та Литвою.
100 кілометрів — це надто мало. Такий коридор легко перерізати у разі вторгнення. І тоді країни Балтії будуть повністю відрізані від решти НАТО, — попереджає експерт.
Сценарій захоплення: “розіп’ятий хлопчик” і військова агресія
Світан переконаний: у Кремля вже давно готовий шаблон для агресії проти Естонії, Латвії та Литви — такий самий, як і у випадку з Донбасом.
Механізм вторгнення простий. Знайдуть “розіп’ятого хлопчика” чи “побитого за російську мову” в Ризі чи Таллінні — як це було в Донецьку. А далі — військові дії. Всі військові засоби цих країн буде просто скинуто в Балтійське море, — прогнозує він.
За словами Світана, єдиною причиною, чому цей сценарій досі не реалізовано, є повна концентрація російських сил на війні в Україні. Але навіть часткове зниження бойової активності дасть можливість перекинути до 250 тисяч військових у бік Балтії.
Повірте, 200–250 тисяч військових для реалізації такого плану Росії буде достатньо. І країни Балтії можуть зникнути як незалежні держави за лічені дні, — наголошує Світан.
Військовий експерт закликає країни Балтії не витрачати час на підготовку до класичної оборони, а одразу робити ставку на ударні засоби стримування.
Не треба готуватись до окопної війни. Вихід — лише один: балтійським країнам потрібні балістичні ракети дальністю не менше 700 км. Купуйте КН-23 у Північної Кореї, виробляйте самі — і одразу націлюйте їх на Москву, — радить Світан.
На думку Романа Світана, західним країнам слід усвідомлювати: війна Росії не обмежується лише Україною. І без рішучої та проактивної відповіді — нові фронти лише питання часу.
Можливий напад Росії на країни НАТО: що відомо
З 2023 року західні медіа, посилаючись на розвідувальні джерела, неодноразово попереджали про ймовірну загрозу з боку Росії для країн НАТО, зокрема у 2025 році.
У Німеччині висловлювали занепокоєння, що напад може статися з 2026 року або пізніше. Водночас аналітики американської розвідки вважають, що Москва уникає прямої конфронтації зі США та Альянсом, натомість продовжує діяти асиметрично — вдаючись до кібератак, дестабілізації через дезінформацію тощо, намагаючись не переходити межу, яка спричинила б повномасштабний військовий конфлікт.
Фінське видання Iltalehti у грудні 2024 року повідомило, що Росія відпрацьовувала сценарії атаки на Фінляндію, Естонію, інші балтійські держави, а також Норвегію. За даними журналістів, Кремль не відмовився від цих планів.
На початку 2025 року міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш публічно визнав, що його країна розглядає можливість збройного нападу з боку Росії як реальну загрозу.
У січні того ж року глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що через активне нарощування військового потенціалу Росії існує ризик вторгнення у країни НАТО в період 2029–2030 років. Він закликав посилити обороноздатність Альянсу, щоб бути готовими до можливого розвитку подій.
Окрім того, 25 березня українська воєнна розвідка повідомила, що Росія розглядає щонайменше 15 варіантів збройних конфліктів у період до 2045 року, і шість із них стосуються саме Північної Європи.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
