Перевірки і ще раз перевірки: пост-митний контроль довів своє право на існування
29 Квітня 12:27
На митниці завершили пілотний проєкт щодо здійснення пост-митного контролю. Про це повідомили у Держмитслужбі, інформує «Комерсант Український».
Проєкт тривав з 1 листопада 2023 року по 18 квітня 2025 року і охопив пост-митним контролем 3 902 митних оформлення імпорту/експорту товарів.
Що передбачає пост-митний контроль
Під час проведення пост-митного контролю митниця могла затребувати документи, які не подавалися до митного оформлення, але містять відомості, що дозволяють перевірити заявлені у митній декларації дані.
Основними напрямками здійснення пост-митного контролю є:
– контроль за правильністю визначення бази оподаткування;
– контроль за правильністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД;
– контроль за визначенням країни виробництва товарів;
– контроль за наданням пільг в оподаткуванні, повною та періодичною сплатою митних платежів;
– контроль за надійністю декларування вагових, якісних та якісних показників, технічних та фізико-хімічних характеристик товарів, що впливають на рівень оподаткування;
– контроль за дотриманням вимог митних режимів;
– контроль за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності положення законодавства з питань нетарифного регулювання.
Пост-митний контроль не проводиться за всіма митними оформленнями, а здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками. Результати пост-митного контролю враховуються системою управління ризиками під час відбору підприємств для проведення документальних перевірок надалі.
Яким є результати здійснення проєкту
Із 3902 митних декларацій, які було охоплено пост-митним контролем, у 2810 (72% від загальної кількості митних декларацій, по яких ініційовано пост-митний контроль) виявлено порушення/невідповідності.
Після відповідних повідомлень митниць декларантами добровільно доплачено до державного бюджету 96 млн грн митних платежів.
Крім того, інформація, отримана під час здійснення пост-митного контролю, стала основою для проведення митницями 24 документальних перевірок, за результатами яких нараховано 14 млн грн податкових зобов’язань.
Під час реалізації Пілотного проєкту посадовими особами підрозділів митного аудиту відпрацьовано механізм проведення доперевірочного аналізу за напрямком підготовки до проведення транзакційного аудиту, застосовано практику інформування платників податків про виявлені порушення до початку проведення документальної перевірки, що дає змогу виправити виявлені недоліки без застосування штрафних санкцій.
Що далі з контролем на митниці
У Держмитслужбі повідомили, що результати проведення Пілотного проєкту враховані під час реалізації положень статті 344-1 Митного кодексу України. І ця стаття, яка регламентує проведення пост-митного контролю, набрала чинності з 19.04.2025 року. Це передбачено законом “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу” від 22.08.2024 №3926-ІХ.
Як пояснюють експерти PwC Ukraine, цей Закон змінює загальну логіку митного аудиту, оскільки розмежовуватимуться два поняття: доперевірочний аналіз та документальна перевірка, що сукупно складатимуть пост-митний контроль. Також, буде значно спрощено електронний документообіг в ході митних перевірок.
З огляду на законодавчі новації, у PwC Ukraine рекомендують бізнесу проводити комплексний check-up – внутрішній митний аудит для оцінки операційних процесів та процедур компанії з точки зору митного законодавства.
Фахівці також з посиланням на офіційні дані Держмитслужби нагадують, які порушення під час митного аудиту є найбільш поширеними;
– невірне визначення країни походження,
– неправомірне застосування пільг щодо оподаткування товарів,
– порушення вимог митних режимів,
– некоректна класифікація товарів за УКТЗЕД,
– заниження митної вартості.
Як еволюціонує митна система України
Закон “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу” №3926-ІХ, як зазначають експерти PwC Ukraine, передбачає низку змін щодо порядку і змісту функціонування митних режимів, оновлені підходи до декларування, пост-митного контролю та захисту прав інтелектуальної власності, зокрема:
– поміщення товарів у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території може здійснюватись лише за наявності авторизації, яка надається за заявою підприємства або на підставі митної декларації;
– заміну діючих дозволів для підприємств, які є утримувачами митного складу або складу тимчасового зберігання чи виступають митними представниками на авторизацію, на експлуатацію митного складу, складу тимчасового зберігання або на провадження митної брокерської діяльності відповідно;
– новий підхід до оцінювання Критерію “стійкий фінансовий стан” для отримання статусу АЕО, відповідно до якого підприємство повинно продемонструвати, що його фінансовий стан достатній для виконання його зобов’язань з урахуванням виду та обсягу комерційної діяльності, а також відсутність від’ємних чистих активів, крім випадків, коли вони можуть бути забезпечені;
– впровадження інституту “митного представництва”, який передбачає право особи, уповноваженої іншою особою на виконання необхідних дій і митних формальностей, визначених законодавством України з питань митної справи, та виокремлення прямого та непрямого митного представника;
– врегулювання порядку здійснення декларування товарів на авторизованому об’єкті за “процедурою випуску за місцезнаходженням”, зокрема в частині декларування товарів прямим та непрямим митним представником;
– оновлення порядку проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та невиїзних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
– деталізація предмету пост-митного контролю, що включає доперевірочний аналіз правильності, точності, повноти та достовірності інформації, що міститься у митній декларації, митне оформлення якої завершено, та у документах, на підставі яких товари поміщені у відповідні митні режими, а також перевірка існування, справжності, правильності і дійсності будь-якого підтвердного документа, в тому числі шляхом перевірки облікових записів підприємства та іншої документації щодо операцій із відповідними товарами;
– розширення можливостей доведення ознак порушення прав інтелектуальної власності шляхом визнання висновку правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності нарівні з висновком експертизи, а також передбачено право правовласника брати участь у провадженнях у справах про порушення митних правил.
