Перемога Навроцького на польських виборах і Україна: чи варто очікувати змін у підтримці щодо вступу до НАТО
2 Червня 21:36
РОЗБІР ВІД 
У неділю, 1 червня, в Польщі відбувся другий тур президентських виборів. У ньому змагалися Рафал Тшасковський, якого підтримує правляча партія “Громадянська платформа”, та Кароль Навроцький, висуванець опозиційної сили “Право і справедливість”.
Після обробки 100% бюлетенів стало відомо, що перемогу здобув Навроцький з результатом 50,89%, випередивши Тшасковського, який набрав 49,11%. До самого завершення голосування обидва кандидати мали майже рівні шанси на перемогу, а перші екзитполи навіть показували перевагу Тшасковського, однак фінальні результати виявилися на користь його опонента.
Варто зазначити, що президент Польщі не має широких повноважень, проте володіє правом вето на ухвалені закони, через що нинішня правляча команда на чолі з “Громадянською платформою” та прем’єром Дональдом Туском опинилася у складній ситуації. Наразі президентом є Анджей Дуда, який виступає проти чинної влади від партії “Право і справедливість” (ПіС).
Вибори в Польщі – виклик для уряду і суспільства
Політолог Володимир Фесенко в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» розповів, як результати президентських виборів у Польщі можуть вплинути на відносини між Києвом і Варшавою. За його словами, вибори показали глибокий внутрішній розкол у польському суспільстві, що створить тривалі виклики для правлячої коаліції.
“Перше, що треба розуміти, — не варто зараз впадати у відчай чи апокаліптичні настрої. Ці вибори – більша проблема для Польщі і польського уряду, ніж для України. Це послабить ефективність уряду, а також позиції Польщі на міжнародній арені. Можливі навіть протистояння між урядом і президентом, що вже траплялося раніше і в Польщі, і в Україні”, – пояснює Фесенко.
Фесенко підкреслює, що, незважаючи на суперечливу позицію Кароля Навроцького, він не є ворогом України. Водночас політолог вказує, що Навроцький “іноді буде в героїчній формі захищати економічні інтереси Польщі” і вважає Україну конкурентом.
“Він може створювати проблеми на шляху європейської інтеграції України, але не є категорично проти членства України в НАТО. Його ж позиція під час виборів була, скоріше, кон’юнктурною, щоб залучити голоси критично налаштованих виборців”, – пояснює Фесенко.
«Ми не керуємо виборцями Польщі»
Тим часом керуючий партнер Національної антикризової групи та політичний експерт Тарас Загородній у розмові з журналістами «Комерсант Український» наголосив на необхідності сфокусуватися на внутрішніх питаннях країни, а не втручатися у політику сусідніх держав.
“Україна повинна займатися своїми справами, а не говорити те, до чого ми не маємо прямого стосунку. Ми не керуємо виборцями Польщі, не керуємо президентами Польщі. Чим ми керуємо? Ми керуємо виробництвом нашої зброї, те, що ми повинні робити”, — підкреслив Загородній.
Він додав, що сила армії – це ключ до безпеки і впливу.
“Чим сильніша армія, тим більше ракет знайде, тим спокійніше себе почувають сусіди. Починають по-іншому про нас говорити”, – переконаний Загородній.
Кар’єра та скандали Кароля Навроцького
Нагадаємо, ми писали, що Кароль Навроцький довгий час працював у сфері освіти, історії Польщі та політики національної пам’яті. З 2009 року він був співробітником Інституту національної пам’яті, а з 2021-го очолює цю установу.
У період з 2017 по 2021 рік Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську. За його рішенням у Польщі було демонтовано пам’ятники Червоній армії, що викликало реакцію Росії, яка навіть висунула проти нього кримінальні звинувачення.
Кар’єра Навроцького була також пов’язана з кількома резонансними інцидентами. У 2018 році він видав книгу під псевдонімом Тадеуш Батир — «Загробна сповідь Нікося», біографію відомого польського кримінального авторитета Нікодема «Нікося» Скотарчака. Спроби приховати авторство книги викликали критику у ЗМІ.
Згодом у пресі з’явилися припущення про можливі зв’язки Навроцького з кримінальним середовищем. У відповідь політик пояснив, що як історик працював із ресоціалізацією злочинців, проводячи лекції у в’язницях, а як спортсмен знайомився з різними людьми у боксерських клубах.
Під час передвиборчих дебатів з Рафалом Тшасковським Навроцький опинився в центрі нового скандалу, пов’язаного з підозрами щодо його можливої наркозалежності. Під час дебатів він закрив обличчя рукою, а іншу підніс до рота. Сам політик пояснив це тим, що жував гумку, а пізніше його команда уточнила, що це був нікотиновий пакетик (снюс). Пізніше Навроцький пройшов тест на заборонені речовини, який показав негативний результат.
Ставлення Кароля Навроцького до України
Кароль Навроцький має неоднозначну позицію щодо України, особливо акцентуючи увагу на історичних питаннях, зокрема на Волинській трагедії.
Він неодноразово підкреслював, що ексгумація та вшанування пам’яті польських жертв на Волині є ключовим чинником у відносинах між Польщею та Україною, і цей момент потрібно вирішити, перш ніж починати повноцінну співпрацю.
Навроцький виступає проти вступу України до НАТО і ЄС, доки не будуть врегульовані історичні суперечності, вимагаючи офіційного визнання Україною відповідальності за «геноцид поляків на Волині».
Взимку 2025 року він заявляв:
«Поки не буде вирішено такі важливі для поляків цивілізаційні питання, я не бачу України в жодній міжнародній структурі — ні в ЄС, ні в НАТО. Країна, яка не може взяти відповідальність за жорстокий злочин проти 120 тисяч сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів».
Після першого туру виборів Навроцький погодився з вимогами лідера ультраправої «Конфедерації» Славоміра Менцена (який посів третє місце), зокрема щодо заборони вступу України до НАТО, щоб заручитися підтримкою його виборців у другому турі.
Менцен організував публічну дискусію з кандидатами, які пройшли до другого туру, під час якої Навроцький підписав декларацію з восьми обіцянок майбутнього президента. Серед них — кілька пунктів, що стосуються України: не направляти польських військових до України і не ратифікувати закон про вступ України до НАТО.
«Сьогодні обговорення вступу України до НАТО є безпідставним. Це може призвести до того, що весь Північноатлантичний альянс опиниться у стані війни з росією», — заявив Навроцький.
Щодо відправки військ він зазначив, що замість цього сприятиме залученню бізнесменів для відновлення України.
Представник PiS підтримує ідею мирного завершення війни в Україні, однак вважає, що питання територіальних поступок повинні вирішуватися за участю Європи та України. Він також поклав частину відповідальності за російське вторгнення на «європейські еліти», зокрема на Дональда Туска.
«Сьогодні Європа перебуває в хаосі через рішення європейських лідерів щодо Путіна, які призвели до війни і нападу Росії на Україну», — сказав Навроцький у лютому.
Крім того, він заявляв, що «Європа багато років субсидіювала Росію, яка розпочала цю війну». Через такі висловлювання його в польських політичних колах і медіа охрестили «голосом Путіна».
Водночас Навроцький визнає агресію росії щодо України як тероризм. Однак його поїздка до Москви у 2018 році, після окупації Криму і частини Донбасу, викликала критику. Під час перших передвиборчих дебатів Тшасковський нагадав про цю поїздку і звинуватив Навроцького у повторенні російської пропаганди.
У цих дебатах Навроцький заявив, що хотів би представляти ЄС за столом переговорів між США, росією та Україною. На його думку, у цих перемовинах Польща має брати активну участь. При цьому він підкреслив, що керуватиметься принципом «спочатку Польща, перш за все — поляки».
На останніх теледебатах 23 травня Навроцький відповів Тшасковському, що його позиція щодо України — це не «путінська пропаганда», а відображення думки «мільйонів поляків», які проти того, щоб Україна «заливала Польщу зерном і створювала нерівні умови конкуренції».
Водночас він запевнив:
«Як президент, я зроблю все можливе для військової підтримки України», але наголосив, що не дозволить Польщі стати вторинним ринком для українських товарів.
