Пекло під Покровськом: рф втратила більше, ніж у Другій чеченській
17 Червня 19:57
Рівень втрат російської армії на Покровському напрямку сягнув критичної позначки. Лише за добу 204 бойові зіткнення відбулися на 11 напрямках фронту, зокрема й на Курському плацдармі. Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському, Лиманському і Новопавлівському напрямках — загарбники атакували ці ділянки 122 рази.
Загалом лише на Покровському напрямку українські сили зупинили 76 атак противника. Військовий експерт Дмитро Снєгирьов в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» зазначив, особливо напруженою залишається ситуація поблизу населених пунктів Полтавка, Миролюбівка, Малинівка, Єлизаветівка, Лисівка, Удачне, Котлине, Новосергіївка та Горіхове
«Втрати окупантів тут можна порівняти з Другою чеченською війною. Тільки за січень знищено понад 15 000 російських військових, з яких близько 7 000 — безповоротні втрати», — Дмитро Снєгирьов
Для порівняння: за весь період Другої чеченської війни російська армія втратила понад 6 тисяч осіб. Тобто масштаби нинішніх втрат у війні проти України суттєво перевищують історичні цифри.
У квітні ситуація погіршилася: згідно з даними ГУР МО України, російські війська втратили від 8 до 10 тисяч вбитими, а загальні втрати з урахуванням поранених сягнули до 17 тисяч.
Водночас на фронт кидають непідготовлений резерв: росіяни формують штурмові підрозділи із новобранців, які проходили злагодження лише 3–4 тижні. Зокрема, 15-та “миротворча” бригада з Самарської області вже втратила третій склад особового складу, наголосив Снєгирьов.
Зміна тактики росіян – ознака критичності
Ознакою критичної ситуації стала й зміна тактики: російські загороджувальні загони почали мінувати шляхи відходу власних штурмових груп, фактично не залишаючи шансів на евакуацію поранених.
Окупанти також масово використовують мотоцикли, самокати, багі, легкові авто замість бронетехніки — через домінування українських FPV-дронів. За оцінками самої армії РФ, до 75% втрат на Покровському напрямку — це наслідок роботи українських дронів.
«На одну ціль ЗСУ запускають по 4–6 дронів одночасно. Росіяни не можуть собі дозволити таку щільність вогню», — наголошує Снєгирьов.
Українські захисники також масштабують застосування безпілотників з оптоволоконним управлінням, що дозволяє вражати цілі на відстані понад 20 км, включно з важкою технікою ворога.
Незважаючи на колосальні втрати, ворог продовжує спроби просування в напрямку Покровська, намагаючись взяти під контроль ключові траси та створити оперативне оточення українських сил.
«Їхня мета — флангове просування через Малинівку, Новоекономічне в напрямку Мирнограда та Покровська. Але ціною таких наступів для рф є повністю знищені елітні частини і стратегічна деградація власної армії», — зазначив Снєгирьов.
Покровськ – ключова ціль ворога. Чому?
Це не лише велика міська агломерація, останній рубіж перед адмінкордоном Донеччини, а й важливий транспортно-логістичний вузол, який пов’язує Донбас із Дніпропетровщиною. Через місто проходять магістралі, які ведуть до Часового Яру, Костянтинівки та Краматорська.
Але є і глибші мотиви Кремля:
- У регіоні — поклади літію біля села Шевченко — одні з найбільших у Європі.
- Коксівне вугілля, яке критично важливе для української металургії. За оцінками експертів, його втрата знизить виробництво сталі в Україні втричі — з 7,5 до 2,5 млн тонн.
- Це — удар по бюджету, по енергобезпеці, по тисячах українських робочих місць.
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що поки лобові атаки на сам Покровськ — неможливі: ешелонована оборона, міська забудова, серйозна промзона. Проте, за його словами, якщо українські сили встигли підготувати оборонні рубежі на панівних висотах — у нас є шанс затримати ворога та нанести йому критичні втрати.
Битва за Покровськ — це не лише про фронт, це битва за енергонезалежність, економіку та стратегічне майбутнє.