Аналітика

Де лежать зайві Patriot і чому вони досі не в Україні: огляд

РОЗБІР ВІД

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що США шукають серед партнерів системи Patriot для їх передачі Україні. Про це він сказав під час слухань у Конгресі у відповідь на звинувачення у тому, що адміністрація Трампа іде на поступки росії, повідомляє «Комерсант Український».

Рубіо сказав, що Трамп поки що не зробив жодної поступки Путіну. Навпаки, США досить активно намагаються допомогти Україні. Зокрема, разом з союзниками по НАТО, намагаються знайти для неї додаткові системи протиповітряної оборони Patriot.

“Є союзники по НАТО, які мають кілька батарей Patriot, які вони могли б надати українцям для захисту, наприклад, Києва. І ми працювали з партнерами, щоб забезпечити постачання деяких з цих систем. Але ніхто не хоче відмовлятися від своїх систем…”

– цитує Рубіо Радіо Свобода.

Patriot на захисті України

З моменту повномасштабного російського вторгнення в 2022 році система Patriot набула нового значення. Вона вперше застосовується настільки інтенсивно проти сучасних російських ракет, як-от балістичні “Кинджал”, і демонструє високу ефективність. Це різко підсилило глобальний інтерес до Patriot: низка країн замовила додаткові батареї, а виробник – корпорація Raytheon (RTX) – збільшив виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE до 500 на рік (плануючи до 650 на рік у 2027).

Україна станом на весну 2025 року отримала на озброєння близько 7-8 повноцінних батарей Patriot різних конфігурацій, що значно підсилило протиракетний щит країни. Однак навіть цього замало – за оцінками, для повного прикриття території потрібно до 25 батарей. Тому українська сторона постійно говорить про потребу більшої кількости Patriot, однак ці заклики розбиваються об позиції “така система потрібна самим”.

Тож «Комерсант Український» спробував проаналізувати, скільки ж всього робочих систем Patriot є у світі, скільки з них знаходяться у партнерів та скільки з них реально отримати Україні. Якщо взагалі реально.

Світовий парк Patriot: скільки батарей і де

За відкритими даними, станом на травень 2025 року, у світі налічується приблизно 180-210 батарей ЗРК Patriot, які стоять на озброєнні 18–19 країн.

Найбільшим оператором Patriot є США – до початку повномасштабної війни в Україні американська армія мала близько 90 батарей, з них приблизно 60 активних на бойовій службі станом на 2023 рік. Інші країни – союзники США – сумарно мають на озброєнні близько 120 батарей Patriot. З них десь понад 30 знаходяться у Європі, а також по кілька десятків в Азії та на Близькому Сході. Нижче наведено орієнтовний розподіл Patriot за основними країнами світу.

Джерела: дані Міністерства оборони США, аналітичні оцінки Defense Express та відкриті повідомлення DSCA. PAC-2 – старіша версія, РАС-3 – новіша.

Як видно з таблиці, в Європі найбільші арсенали мають Німеччина (~10 комплексів) та Греція (6 комплексів старішої версії PAC-2). Інші європейські оператори – Іспанія (3 батареї), Нідерланди (3 активні батареї), Польща, Румунія, Швеція (усі три країни лише почали отримувати Patriot останніми роками).

У Азії ключовими користувачами Patriot є Японія (24 батареї) та Південна Корея (8 батарей), що відображає загрозу з боку Північної Кореї і Китаю. На Близькому Сході комплекси Patriot мають більшість союзників США в регіоні: Саудівська Аравія володіє приблизно 18–25 батареями різних модифікацій, ОАЕ – до 8 сучасних PAC-3 (та ще кілька старих), Кувейт – близько 7–8, Катар – до шести. Ізраїль теж використовував чотири батареї Patriot PAC-2, але у 2024 році зняв їх з бойового чергування, замінивши на власні системи “Arrow” та “David’s Sling”.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Patriot у союзників України (НАТО, ЄС та партнери)

Майже всі держави, що володіють Patriot, так чи інакше є партнерами або союзниками України. Передусім це члени НАТО і Європейського Союзу. В Північноатлантичному альянсі Patriot стоїть на озброєнні восьми країн: США, Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Греції, Польщі, Румунії та Швеції.

НАТО

Сукупно європейські члени НАТО мають трохи більше десятка батарей PAC-3 та близько десяти старіших PAC-2. Зокрема, Німеччина експлуатує 9–12 батарей Patriot PAC-3 і замовила ще 8 додаткових систем останньої конфігурації 3+. Польща і Румунія лише почали отримувати американські комплекси: Польща має 2 батареї, перші з великого замовлення (план Wisła передбачає до 8–12 батарей у найближчі роки), а Румунія закупила 7 батарей, з яких останні були поставлені до кінця 2023 року. Швеція у 2021–2022 рр. отримала 4 одиниці Patriot PAC-3 (два дивізіони по 2 батареї) у рамках угоди на $3,2 млрд.

Нідерланди мають невеликий парк (3–4 батареї), адже після Холодної війни скоротили Patriot, але зберегли сучасні модифікації PAC-3. Іспанія отримала 3 батареї Patriot PAC-2 у 2000-х роках (секонд-хенд з Німеччини) і надалі планує придбати 4 нові системи Patriot 3+. Греція володіє 6 батареями Patriot PAC-2, придбаними на початку 2000-х, які інтегровані в національну систему ППО разом із комплексами S-300PMU1 та ін. Ці грецькі Patriot свого часу навіть розгорталися на Близькому Сході – наприклад, у 2021 році одна батарея була відправлена для захисту саудівських нафтових об’єктів від атаки Ємену.

Партнери поза НАТО

До партнерів України фактично належать і близькі партнери США в Азії – Японія, Південна Корея, Тайвань – які мають значний парк Patriot. Японія розгорнула 24 батареї PAC-3 по всій країні (з них 4 на острові Окінава) для захисту від північнокорейських ракет. Південна Корея придбала 8 батарей Patriot (частково PAC-3, частково модернізовані PAC-2) на додаток до систем THAAD, аби протистояти загрозі з КНДР. Тайвань має щонайменше 7 батарей PAC-3, розгорнутих для протиракетної оборони навколо ключових міст.

Втім, азійські союзники поки що не беруть участі у військовій допомозі Україні через власні безпекові обставини та експортні обмеження. Наприклад, Японія лише починає пом’якшувати законодавчі заборони на експорт летального озброєння, а Південна Корея обмежується продажем боєприпасів США (які потім прямують до України) і наразі не передає ракети чи комплекси напряму.

Роль у захисті України

З країн НАТО найбільше сприяння у посиленні української ППО до цього часу надавали США та європейські члени Альянсу. Саме вони мають необхідні системи – зокрема Patriot, NASAMS, IRIS-T, SAMP/T – і політичну волю для їх передачі. З весни 2022 року західні союзники суттєво зміцнили українську протиповітряну оборону, передавши десятки зенітних комплексів малої і середньої дальності. Однак із захистом від балістичних ракет ситуація складніша – комплексів Patriot у союзників обмежена кількість, і кожен виконує критичні завдання у своїй країні.

Попри це, станом на квітень 2025 року Україна отримала від партнерів щонайменше шість батарей Patriot (від США, Німеччини, Нідерландів та Румунії) – це рівно половина від додаткових 12 систем, про передачу яких Київ просив рік тому. За даними Defense Express, з урахуванням останніх надходжень, на озброєнні ЗСУ вже 7–8 батарей Patriot різних модифікацій. Ці комплекси прикривають Київ та інші великі міста від балістичних і аеродинамічних ракет. Для подальшого посилення ППО українське керівництво спільно з НАТО планує залучити ще кілька Patriot у 2025 році – відповідні переговори тривають напередодні саміту НАТО улітку.

Хто може передати Patriot Україні: потенційні донори

Заклик України і пошук систем

В умовах дефіциту засобів ПРО Президент Зеленський неодноразово звертався до союзників із проханням надати більше батарей Patriot. У квітні 2025 року він прямо заявив, що

“системи Patriot, які просто десь лежать на складах у партнерів, мають захищати життя [в Україні]”.

Київ запросив додатково 7 батарей ще у 2024 році, наголошуючи, що багато країн “сидять на великих запасах Patriot”, але вагаються з передачею. Цю ж думку озвучив тодішній прем’єр Нідерландів Марк Рютте, запропонувавши: якщо якась країна не хоче віддавати комплекси безпосередньо, Нідерланди готові викупити у неї Patriot і передати Україні – кошти для цього зарезервовані. У відповідь на українські запити НАТО створило так звану коаліцію з протиповітряної оборони, координовану Німеччиною. Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомляв, що Німеччина як очільник цієї коаліції ініціювала аналіз наявних Patriot в усьому світі – де і скільки батарей є, та які з них можна зняти з чергування і передати Україні.

Отже, потенційний “пул донорів” звузився до кількох держав, які відповідають критеріям: достатня кількість комплексів, політична підтримка України, технічна можливість виділити частину систем без критичного ослаблення власної оборони, а також позитивний досвід військової допомоги Україні.

Сполучені Штати Америки

США – ключовий постачальник озброєнь Україні – вже передали 2 батареї Patriot (першу у квітні 2023, другу в кінці 2024 року) і продовжують тренувати українські розрахунки. З огляду на найбільший парк Patriot, саме Вашингтон має найбільший резерв для подальших поставок. За даними джерел, уряд США схвалив програму передачі додаткових комплексів Patriot Україні ще за президентства Джо Байдена, і нині вона триває (незважаючи на зміну адміністрації).

Американські установки Patriot, дислоковані в інших регіонах, часом перенаправляють під актуальні загрози – так, у 2023 році кілька батарей тимчасово передислокували з Азії на Близький Схід у відповідь на кризу в регіоні. Існує можливість, що частину із ~60 власних батарей США можуть виділити для України на постійній основі – наприклад, з числа тих, що знаходяться на ротації або на зберіганні.

У квітні 2025-го ЗМІ повідомили, що один комплекс Patriot, який базувався в Ізраїлі, США домовились передати Україні – зараз ця стара батарея знімається, проходить відновлення і очікується в Україні влітку. Раніше, у січні, стало відомо, що США вже вилучили зі складів в Ізраїлі 90 зенітних ракет MIM-104 і переправили їх у Європу для потреб України. Таким чином, США фактично виступають центром перерозподілу ресурсів Patriot для України – за погодженням із третіми країнами.

Втім, риторика та дії Трампа і його команди залишають мало надій на те, що Patriot надійдуть до України саме з США. Схоже, що слова Рубіо про те, що США шукають Patriot для України серед союзників, маркують максимальне сприяння, на яке ті готові сьогодні піти.

Німеччина

Берлін після певних вагань став одним із лідерів у забезпеченні України системами ППО. Німеччина передала в Україну 2 батареї Patriot: першу – спільно з Нідерландами у 2023 році, другу – у рамках весняного пакета допомоги 2024 року. Власний парк Бундесверу складає близько 10–12 батарей, і поки що уряд офіційно не оголошував про намір скоротити його заради України. Однак ініціатива аналізу світових запасів Patriot, очолювана Німеччиною, свідчить про її готовність шукати додаткові комплекси навіть за межами традиційних союзників.

У пресі також з’явилась інформація, що США пропонували Німеччині розглянути передачу ще однієї системи Patriot Україні, разом із залученням Греції. Не виключено, що Берлін може пожертвувати третю батарею – особливо з огляду на те, що нові комплекси 3+ надійдуть до Бундесверу за контрактами 2023 року. Політично у Німеччині підтримка України дуже висока, і питання ППО перебуває в центрі уваги (згадаймо, що саме Німеччина передала Україні перший IRIS-T і координує “наступальну” коаліцію винищувачів). Тож додатковий Patriot від ФРН є цілком реальним, хоча і потребуватиме узгодження в НАТО.

Нідерланди

Нідерланди з перших днів війни активно допомагають Україні, хоч і мають обмежені можливості. Свій єдиний наявний комплекс Patriot країна вирішила задіяти в спільній з Німеччиною місії: у 2023-му Гаага передала Україні частину батареї Patriot – зокрема радар AN/MPQ-65 та три пускові установки. Ці компоненти доповнили німецький комплекс, фактично створивши об’єднану батарею для ЗСУ. Другу повну батарею Нідерланди не могли виділити самотужки, тож прем’єр Рютте запропонував креативний підхід – викупати Patriot у третіх країн (які не хочуть “світитися”) і переправляти Україні. Така пропозиція, вочевидь, стосується насамперед партнерів за межами НАТО – приміром, Катару чи Саудівської Аравії. З фінансового боку Гаага готова покрити витрати (Нідерланди зарезервували 4 млрд євро на військову допомогу Україні в 2024–2025 рр.). Отже, Нідерланди виступають своєрідним “транзитним донором” Patriot: власних запасів мало, але є політична воля і гроші, щоб дістати комплекси для України зі сторони.

Румунія

Одним із неочікуваних нових донорів Patriot стала Румунія. Ця країна у 2017 році замовила у США сім батарей Patriot PAC-3 на суму ~$4 млрд, перші з яких стали на чергування у 2020–2021 рр. Здавалося б, Бухарест мав залишити всі комплекси собі для прикриття кордону з Україною та Чорноморського узбережжя. Однак на початку 2024-го одна з новоприбулих батарей була передана Україні – це підтверджують українські джерела, називаючи такий крок “практично неможливим, але здійсненим”. Ймовірно, Румунія тимчасово поступилася системою на користь сусіда, розраховуючи швидко отримати компенсацію – у вигляді чергової батареї від США або союзників. Політично Румунія повністю на боці України; інциденти з падінням російських дронів на її території лише зміцнили рішучість посилювати українську ППО. Тож приклад Румунії показує, що навіть країни з невеликим парком Patriot готові йти на ризик, аби закрити пролом у східному фланзі НАТО.

Греція

Грецькі ЗМІ наприкінці квітня 2025 року повідомили, що США наполягають на передачі українцям грецьких Patriot, які Афіни раніше розгортали в Саудівській Аравії. Ідеться, ймовірно, про 1 батарею PAC-2. Грецький уряд офіційно відповів Reuters, що

“питання постачання Patriot Україні не стоїть”,

пославшись на власні оборонні потреби та напружені відносини з Туреччиною.

Справді, Афіни традиційно обережно ставляться до передачі важких озброєнь – наприклад, раніше відмовились віддати Києву російські С-300, поки їм не знайдуть заміну. Втім, дипломатичний тиск з боку Вашингтону може зрештою змінити цю позицію. Греція вже показала, що здатна ділитися ППО: її батарея Patriot захищала саудівські об’єкти у 2021–2022 роках, тобто один комплекс не є критично незамінним. Якщо США гарантуватимуть Афінам прикриття (скажімо, розгортанням американської батареї на грецькій території чи іншими засобами), то принаймні один грецький Patriot цілком може опинитися в Україні. Політично Греція підтримує Україну в міжнародних організаціях, хоча й не афішує це через внутрішню аудиторію. Її участь у постачанні Patriot стала б вагомим сигналом єдності НАТО.

Інші можливі донори

Розглядаються також нетрадиційні джерела. Зокрема, Ізраїль – хоч і не постачає зброю безпосередньо, але, як згадано вище, дав згоду США забрати свої списані комплекси Patriot. Ізраїльські батареї PAC-2 поступово виводяться з експлуатації (станом на червень 2024-го – всі чотири), тож замість утилізації їхні елементи можуть бути корисними Україні. У січні 2025 року вже відбулася передача Україні 90 ізраїльських ракет-перехоплювачів Patriot (через посередництво США та Польщі). Це прецедент, що може відкрити шлях і для передачі пускових установок та радарів після необхідного ремонту.

Ще один потенційний напрям – арабські держави Перської затоки. Деякі з них мають значні запаси Patriot (наприклад, Саудівська Аравія – до 25 батарей, Катар – до 6) і наразі не відчувають гострої нестачі, особливо після зниження напруги в Ємені. Водночас їхні відносини з росією досить нейтральні, і прямих поставок зброї Україні вони досі не робили. Проте можливий сценарій із викупом або обміном: наприклад, якщо США або Німеччина погодяться продати нові системи цим країнам швидше, ті могли б передати частину своїх старіших комплексів Україні. Саудівська Аравія та ОАЕ вже допомагали Україні фінансово і гуманітарно; питання військової допомоги – лише питання політичної волі та кулуарних домовленостей. Не виключено, що в рамках дипломатичних пакетів США спробують залучити Patriot і з цього регіону.

Висновок

Набір країн, спроможних поділитися Patriot, обмежений, але поступово розширюється. Поки що основний тягар несуть США, Німеччина, Нідерланди і (неочікувано) Румунія. На підході – ізраїльський комплекс через США. Потенціал є у інших членів НАТО (Греція, Іспанія в перспективі після отримання нових систем, Польща після нарощення власного парку) та деяких партнерів на Близькому Сході. Як зазначають в НАТО, союзники мають “значну кількість” Patriot, яка може бути залучена для посилення української ППО. Завдання України – політично і технічно забезпечити, щоб ці можливості були реалізовані, адже кожна додаткова батарея Patriot – це врятовані життя і критична інфраструктура.

З чого складається комплекс Patriot і що передають під час експорту

Структура батареї Patriot

Один “комплекс Patriot” – це не одна пускова установка чи ракета, а цілий підрозділ із багатьох компонентів. Стандартна батарея Patriot складається з шести основних елементів:

1. ракети-перехоплювачі (MIM-104 різних модифікацій);
2. пускові установки (самохідні пускові станції на вантажівках);
3. радар (антена AN/MPQ-53 або модернізована AN/MPQ-65/65A з фазованою решіткою для виявлення цілей);
4. пункт управління вогнем (ECS – Engagement Control Station, командний центр батареї);
5. електрогенераторні установки для живлення;
6. антенно-мачтовий комплекс зв’язку для обміну даними з вищим командним рівнем і між батареями.

Усі ці компоненти розміщуються на окремих машинах та працюють в єдиній зв’язці. Для розгортання батареї потрібен персонал ~90 солдатів і офіцерів.

Типова батарея Patriot включає від 4 до 8 пускових установок. Кожна пускова установка несе на собі контейнери з ракетами: стандартна ракета PAC-2 знаходиться в індивідуальному контейнері (по одному на кожну пускову напрямну), а більш сучасні PAC-3 MSE – менші за розміром, тому 4 такі ракети поміщаються в один контейнер. Таким чином, одна установка може нести, наприклад, 4 ракети PAC-2 або до 16 ракет PAC-3. Радар Patriot одночасно супроводжує цілі і наводить ракети, тоді як пункт управління обробляє інформацію та видає команди на пуск. У батареї також є машини забезпечення, транспортери заряджання ракет та інша інфраструктура.

Експорт і передача в рамках допомоги

При продажу Patriot за кордон зазвичай передається повний комплект батареї: радар, командний пункт, певна кількість пускових установок (часто 4–6 шт.), машини зв’язку та енергоживлення, а також стартовий пакет ракет-перехоплювачів. Наприклад, при експорті до Кувейту було поставлено 4 радари і 20 пускових установок разом із партією ракет PAC-2/PAC-3, що відповідає чотирьом батареям. При продажу Катару заявлялося про 11 батарей Patriot у конфігурації PAC-3, з великим запасом ракет (246 GEM-T і 786 PAC-3). Це свідчить, що батарея – основна експортна одиниця Patriot, а кількість ракет може сягати кількох сотень на країну.

У випадку військової допомоги Україні застосовуються різні підходи. Коли США чи Німеччина передають Patriot зі своїх арсеналів, мова йде про цілісну батарею. Так, отриманий Україною комплекс від США включав усе необхідне обладнання і, за повідомленнями, близько 192 ракет PAC-3 MSE (12 пускових по 16 ракет) у стартовому комплекті. Німецько-нідерландська батарея складалася з німецького радара, пункту управління та більшості пускових, доповнених нідерландським радаром і трьома пусковими – разом це сформувало повноцінну бойову одиницю. У деяких випадках країни-донори діляться частинами комплексу: наприклад, Іспанія заявила, що не може віддати цілу батарею (їх у неї лише три), але натомість передала Україні партію ракет для Patriot зі своїх складів. Так само Нідерланди, як згадано, дали часткову комплектацію батареї. Такий модульний підхід можливий завдяки стандартизації Patriot між союзниками – обладнання сумісне і може комбінуватися.

Що отримує Україна

При передачі кожної батареї Patriot українській стороні передаються і ракети-перехоплювачі (зазвичай сучасні PAC-3 MSE для протиракетної оборони, а також певна кількість PAC-2 GEM-T для аеродинамічних цілей). Однак обсяги ракет обмежені, і їхній запас потребує постійного поповнення по мірі бойового застосування. Вже зараз Україна стикається з ситуацією, коли витрата ракет випереджає поставки.

“Командир телефонує і каже: у нас біля такого-то міста закінчилися ракети до Patriot, ми їх усі витратили”,

– розповідав Зеленський у лютому.

Це означає, що отримати батарею – лише пів справи, далі критично важливо забезпечити стабільний канал постачання ракет. Партнери намагаються це вирішити: нарощують виробництво (як згадано, Raytheon збільшує випуск до сотень ракет на рік), вилучають з власних резервів (випадок з ізраїльськими 90 ракетами), залучають навіть приватні компанії для закупівель компонентів.

Висновок

Комплекс Patriot – це високотехнологічна багатокомпонентна система вартістю понад $1 млрд за батарею, здатна прикривати від 50 до 100 км² території від одночасного удару повітряного противника. Кожна батарея містить усі необхідні елементи для автономної роботи, але ефективність ППО визначається не лише кількістю батарей, а й наявністю достатнього боєкомплекту до них.

Україні вже вдалося отримати декілька таких “щитів”, інтегрувати їх у свою систему протиповітряної оборони і навіть опанувати їх використання проти найскладніших цілей. Подальше зміцнення українського неба залежатиме від готовності союзників “ділитися” своїми Patriot і спроможності світової оборонної промисловості задовольнити зростаючий попит на ці системи. З огляду на досвід 2022–2024 років, можна з обережним оптимізмом сказати, що неможливе стає можливим – питання лише в часі та політичній волі. Україна чітко дала зрозуміти, що “Patriot, які лежать на складах, мають працювати”, і світ поступово відгукується на цей заклик.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Читають зараз

Рада розгляне призначення Кравченка генпрокурором — подання Зеленського

“З вкрадених мільярдів?”: реакція українців на годинник за 100 тисяч охоронця Зеленського

Банкова готує відставку Шмигаля: стало відомо, хто стане новим прем’єром

Європейська мрія: дружина депутата з Дніпра купила квартиру у Франції під час війни