Бізнес

Ексклюзив Орбан закликав не допускати українську агропродукцію на ринок ЄС

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив за закриття європейського ринку для української агропродукції. Слова Орбана цитують у ролику керівної угорської партії «Фідес», розміщеному у Facebook, повідомляє з посиланням на видання Magyar Nemzet.

“Проблема європейських фермерів полягає в тому, що Брюссель встановлює правила, які роблять виробництво дедалі дорожчим для них. Аналогічно відбувається і в Угорщині, але водночас вони дозволяють імпортувати сільськогосподарську продукцію в Європу з країн, де такі ж правила не діють”,

– сказав Орбан.

За його словами, правила потрібно змінити, тому що ніхто не слухає фермерів, які відчувають прірву між ними й тими, хто приймає рішення в Брюсселі.

“Це неможливо. Правила потрібно змінювати. Українська агропродукція не повинна потрапляти на європейський ринок”,

– додав Орбан.

Голова Громадської спілки “Аграрний союз України” Геннадій Новіков у коментарі зазначив, що заяви прем’єра Угорщини потрібно сприймати як політичні.

“Тут все очевидно. Тим більше з вуст Орбана – зовсім нічого нового. То поляки дивують, а Орбан не дивує. Ні економіки, ні здорового глузду – взагалі нічого тут крім політики немає. Адже якщо взяти Польщу і її бюджет – то в плані економіки українське збіжжя дає їй тільки плюс. Більші надходження – і вони зафіксовані”,

– заявив він.

За його словами, Польщі вигідно, що наше більш дешевше збіжжя проходить переробку в промисловість Польщі.

“Це рівнозначно, як колись ми ліс кругляк заборонили вивозити, то тоді ЄС прям на дибки вставав, що треба дозволити. Бо набудували деревопереробних підприємств на кордонах, переробляли деревину, і нам повертали меблями”,

– пояснив Новіков.

Експерт підкреслив, що Польщі вигідно що Україна до них поставляє продукцію з економічної точки зору, але це не вигідно їхнім фермерам, бо вони бояться конкуренції.

“Вигідно державі. А бастують фермери, бо до конкуренції вони не звикли. Від слова зовсім. Україні весь час нав’язували фермерську мілкотоварну модель – і от тепер вона демонструє свою життєздатність. Ми ще навіть не вступали в конкуренцію з ними – а вони вже бояться. І поляки і угорці. Там фермери беруть кредити під 1-1,5% на 10 років, наші беруть 5-7-9%, а зараз вже під 13% на рік, може на два, якщо на три – це вже огого”,

– додав Новіков.

Голова Громадської спілки “Аграрний союз України” порахував, яких втрат ми зазнали через дії поляків.

“Це не так важко порахувати. Беремо 2021 рік – тоді збіжжя у нас, ну припустимо пшениця, коштувала 8200-8400 грн за тонну. На внутрішніх елеваторах. У 2022 році ціна була 6600 грн за тонну. Зауважимо, що у 2021 році гривня була 25 до долара, а потім стала 40. Тобто, в доларовому еквіваленті це взагалі непорівнянні речі: більш як 200 доларів була – стала 150-160 доларів.
Поляки у квітні 2023 року почали перекривати. Ціна у 2023 році на пшеницю стала зі збирання 3800 – 4000 – 4200 грн за тонну. Зараз, під новий рік піднялася до 5000. А у 2022 році була 6600. Тобто, іще впала. В цей час, припустимо у 2022 році в поляків, коли ми тільки повезли збіжжя через сухопутні коридори – то в поляків в портах збіжжя коштувало 300 євро за тонну, а потім ціна впала до 270 євро. В цей час у нас воно було 135 дол. Тобто, вдвічі з лишком менше – бо там євро, а тут долари, і вони ще мають совість щось говорити”,

– резюмував Новіков.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко раніше у коментарі зазначав, що ситуація з агропродукцією залишається складною, тому що ЄС – його окремі країни, не можуть конкурувати з Україною.

“У тому, що ми збільшили обсяги поставки цієї продукції в ЄС, вони вбачають для себе загрозу, цілком виправдану. Але на першому місці там не зерно, а м’ясо птиці, цукор, яйця курячі, мед. А потім вже йде інша продукція. Тому це питання залишається складним і воно буде складним. І коли ми переможемо в цій війні – нам доведеться багато зусиль докласти для того, щоб знайти порозуміння в майбутньому, коли ми будемо членами ЄС”,

– заявив він.

За його словами, ситуація потребує складних рішень, однак загалом вона не загрожує перспективам вступу України до ЄС.

Блокада кордону

Український експорт відбувається на тлі блокування найважливішого для цього кордону – українсько-польського. 9 лютого 2024 року польські фермери розпочали новий загальнонаціональний страйк і блокаду кордону з Україною, які триватимуть до 10 березня. Ініціатором виступила незалежна профспілка фермерів Солідарність. З 12 лютого вони перекрилии усі пункти пропуску на автошляхах, а з 20 лютого планують перекрити під’їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів. Головна вимога протестувальників – відмінити режим пільгової торгівлі з Україною і повернути дозвільну систему на ввезення товару в Польщу.

Проблеми на кордоні почалися ще 6 листопада 2023 року, коли польські транспортні компанії почали блокувати рух вантажівок біля трьох основних пунктів пропуску на українському кордоні: “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Дорогуськ – Ягодин”. Однією з вимог було відновлення дозволів для українських перевізників, скасованих за угодою з ЄС до 30 червня 2024 року.

З 6 січня в Польщі було відновлено рух вантажівок до прикордонного пункту пропуску “Медика – Шегині”. Три інші пункти пропуску були відкриті 17 січня, а саме “Дорогуськ – Ягодин”, “Гребенне – Рава-Руська” та “Корчова – Краківець”.

У Румунії 13 та 14 січня місцеві фермери блокували рух українських вантажівок через пункт пропуску “Сірет”, а 15 січня розпочалося блокування пункту “Вікову-де-Сус”. 18 січня румунські фермери почали блокаду КПП “Дякове – Халмеу”. Проте станом на 20 січня ці пункти пропуску були відкриті.

Режим пільгової торгівлі і його противники

Безквотне ввезення української продукції до Євросоюзу, яке діяло у 2022-2023 рр., не подобалося надто багатьом членам ЄС. Зокрема ціла низка країн Східної Європи вимагала від ЄС ввести імпортне мито на українські товари, посилаючись на недобросовісну конкуренцію. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини надіслали лист до Європейської комісії з проханням про вжиття заходів, заявивши, що дешевша сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні експортні ринки.

Наприкінці січня 2024 року Єврокомісія фактично повернула квоти на деякі українські товари. Вона продовжила на рік дію спеціального пільгового режиму з Україною, однак встановила спеціальні умови та запобіжники для деяких товарів. 

Зокрема, щоб “стабілізувати імпорт на рівні середніх обсягів у 2022-2023 роках”, в Євросоюзі вигадали механізм “екстреного гальмування” для трьох продуктів: м’яса птиці, яєць і цукру.

На практиці це означає встановлення квоти на рівні середнього обсягу експорту 2022-2023 років, перевищення якої означатиме автоматичне застосування до продукції імпортного тарифу.

Далі це рішення мають схвалити Європарламент і Рада ЄС.

Таким чином рішення ЄК практично повертає квоти на деяку українську продукцію, нехай навіть на середньостатистичному рівні українського експорту. Однак навіть таке компромісне рішення не влаштовує польську профспілку фермерів “Солідарність”.