Оподаткування онлайн-доходів через OLX, Rozetka та Prom: нові правила гри для цифрового бізнесу
30 Квітня 16:23
РОЗБІР ВІД 
Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу та інших законів з метою впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як OLX, Prom і Rozetka.
Про це повідомив заступник голови Податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк. За його словами, відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, 29 квітня.
Згідно з документом, цифрові платформи отримають статус податкових агентів і будуть зобов’язані автоматично утримувати податки з осіб, які заробляють на продажі товарів або наданні послуг через ці сервіси. Ставка податку становитиме 5%, до яких додатково нараховуватиметься 5% військового збору. Ці правила поширюватимуться як на платформи, зареєстровані в Україні, так і на іноземні, якщо їхніми послугами користуються українські резиденти.
Йдеться про діяльність, за яку продавець отримує винагороду через платформу, зокрема:
- оренду нерухомості (житлової, комерційної, іншої, а також паркувальних місць);
- надання особистих послуг;
- продаж товарів;
- оренду транспортних засобів.
Для оподаткування активними продавцями вважатимуться ті, хто здійснив хоча б одну оплатну операцію протягом звітного періоду.
Податкові органи отримають доступ до інформації про транзакції на рахунках продавців від банків, при цьому дотримуючись вимог законодавства щодо банківської таємниці.
Податки, війна і тіньова економіка: як Україна шукатиме гроші після зменшення західної допомоги
Поки Україна перебуває в активній фазі війни, її економіка функціонує на межі можливостей. Дефіцит бюджету вимірюється трильйонами, витрати на соціальний сектор та армію зростають, а західні партнери поступово демонструють готовність скорочувати макрофінансову підтримку. Уряд шукає нові джерела надходжень. Один із потенційних шляхів — оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Про те, що відбувається з бюджетом країни, чому нові податкові ініціативи можуть викликати соціальне невдоволення, і чи варто чекати на ухвалення непопулярних рішень у передвиборчий період, в ексклюзивному коментарі Комерсанту українському розповів економіст Олег Пендзин.
Україна сьогодні функціонує з величезним бюджетним дефіцитом. За словами економіста, поточний бюджетний баланс виглядає, мʼяко кажучи, загрозливо.
«2,2 трильйона гривень – це доходи, а витрати сягають майже 3,8 трильйона. Різниця – 1,6-1,7 трильйона гривень»,
– каже Пендзин.
За його словами, левова частка витрат припадає на соціальний сектор: заробітні плати освітянам, медикам, держслужбовцям, субсидії та пенсії силовикам. Саме цей блок «з’їдає» близько 1,7 трлн грн. Але поки що вдається тримати систему завдяки зовнішній фінансовій підтримці.
«У цьому році ми отримаємо 40 мільярдів доларів у вигляді макрофінансової допомоги. Але я не маю ілюзій — як тільки бойові дії перейдуть у фазу перемир’я чи заморозки війни, європейці почнуть згортати допомогу»,
– застерігає експерт.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Скорочення армії – неможливе, але видатки на неї нікуди не подінуться
Після завершення активної фази війни Україна не зможе дозволити собі зменшити чисельність армії. За словами Пендзина, навіть за умов «гарантій безпеки» від партнерів, утримання Збройних Сил залишиться обов’язковим елементом бюджету. Пендзин наголошує: західний контингент, навіть якщо його розмістять в Україні, становитиме не більше 20 тисяч військових — цього недостатньо для стримування агресора.
На тлі майбутнього скорочення допомоги Кабмін і парламент шукають ресурси всередині країни. Головна ціль — величезний тіньовий сектор.
«За різними оцінками, 36–45% економіки працює в тіні. Це понад трильйон гривень щороку, які не потрапляють до бюджету»,
– констатує Пендзин.
Йдеться про доходи від неофіційної оренди житла, приватних медичних і освітніх послуг, перевезень, торгівлі через інтернет — усі ці категорії податків майже не сплачують.
Цифрові платформи як нові “податкові агенти”
Один із законопроєктів, який викликав жваве обговорення, стосується зобов’язання онлайн-платформ, таких як OLX, Prom, Uber та інших, автоматично утримувати податки з користувачів, що отримують дохід від оренди, продажів чи послуг.
«Депутати вирішили: оскільки ці сервіси використовують мільйони українців, вони мають стати податковими агентами — тобто стягувати податки замість держави»,
– каже експерт.
На думку Пендзина, найбільша проблема полягає у відсутності чітких критеріїв: як відрізнити підприємця від звичайного громадянина, який разово продає вживану річ.
«У Європі є чіткі порогові суми — скажімо, 5 тисяч євро на рік. Якщо менше — не оподатковується. У нас таких меж поки не закладено. Якщо в законопроєкті не буде чіткої диференціації, це спричинить серйозне соціальне невдоволення»,
– застерігає економіст.
Пендзин пояснює, як зміниться механізм здачі квартири в оренду через інтернет:
«Щоб розмістити оголошення, ви вкажете свій ІПН. Податкова одразу знатиме, хто ви. Після зникнення оголошення сайт може спитати, чи здали квартиру. Якщо ви скажете “ні”, а здали – вас заблокують або оштрафують».
На думку експерта, ухвалення такого законопроєкту до виборів – малоймовірне, адже такі речі роблять одразу після виборів, коли політик має запас довіри. Зараз же ніхто не хоче втратити шанс пройти в Раду. Тому, швидше за все, поки що обмежаться гучними заявами.
Отже, за словами економіста, влада намагається заздалегідь підготуватися до ситуації, коли зовнішня допомога зменшиться, а економічні потреби залишаться на тому ж рівні. Проте будь-яка спроба “дістати гроші з тіні” без чітких правил та соціального діалогу може призвести до глибокого суспільного конфлікту. Особливо – в умовах політичної турбулентності.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
