Ocean Plaza, ДемГЗК і МГЗ: чому приватизація топоб’єктів зависла в судах
16 Травня 17:13
Фонд державного майна України (ФДМУ) призупинив процес приватизації трьох значущих активів: торгово-розважального центру Ocean Plaza у Києві, Демурінського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) та Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ). Про це розповіла в. о. голови Фонду держмайна Іванна Смачило в інтерв’ю Mind, передає «Комерсант Український».
Причинами стали значні боргові зобов’язання та складні судові процеси, пов’язані з цими підприємствами.
Ocean Plaza: борги перевищують вартість активу
ФДМУ володіє 66,65% часткою в ТОВ Ocean Plaza. Однак підприємство має боргові зобов’язання перед державою на суму понад 9 млрд грн, що перевищує його оціночну вартість, яка становить приблизно 5 млрд грн. Ці борги раніше були перед офшорною компанією, але тепер перейшли до держави.
За словами Іванни Смачило, продаж об’єкта без розв’язання питання боргів поставив би потенційного покупця у складне становище. Попри це, ТОВ Ocean Plaza вже почало погашення боргів: за перші чотири місяці 2025 року до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії перераховано 1,4 млрд грн.
Читайте також: Ocean Plaza приносить мільярди для України: куди підуть гроші
Що потрібно знати про ТРЦ Ocean Plaza
ТРЦ Ocean Plaza — один із найбільших торгово-розважальних центрів Києва, розташований на вул. Антоновича, 176. Відкритий у листопаді 2012 року, він має загальну площу 165 000 м², з яких 70 000 м² призначені для оренди. У центрі розміщено понад 420 магазинів, близько 40 ресторанів і кафе, гіпермаркет, кінотеатр, акваріум об’ємом 350 000 літрів, а також підземний та відкритий паркінг на 1200 місць.
У липні 2023 року Вищий антикорупційний суд націоналізував компанію “Авангард-Віларті”, яка володіла 66,65% Ocean Plaza. Ця частка перейшла до Фонду держмайна України (ФДМУ), який отримав завдання приватизувати актив. Решта 33,35% належить через фонд “Інтегріті Капітал” бізнесмену Андрію Іванову.
Приватизація ускладнюється через борги ТРЦ. Зокрема, борг перед компанією “Ethoder Investments Limited”, пов’язаною з родиною Аркадія Ротенберга, становив $148 млн основного боргу та $67,6 млн відсотків. У вересні 2024 року ВАКС задовольнив позов Мін’юсту, наклавши санкції на Ротенберга та інших осіб, і стягнув у дохід держави права вимоги за кредитом.
Станом на зараз ТРЦ Ocean Plaza продовжує функціонувати, пропонуючи відвідувачам широкий вибір магазинів, ресторанів та розважальних закладів.
Демурінський ГЗК: юридичні перепони
Демурінський ГЗК, який раніше належав російському мільярдеру Михайлу Шелкову, був переданий у власність держави у 2023 році. Проте підприємство має санкційний кредит, який забороняє виплати до завершення судових процесів. Крім того, активи комбінату були передані ФДМУ окремо: корпоративні права, рухоме та нерухоме майно. Це ускладнило процес підготовки до приватизації, оскільки кожен актив потребує окремої оцінки та зняття арештів.
Читайте також: Україна залишиться без титану? Експерти попереджають про наслідки приватизації для нацбезпеки
Що відбувається з Демурінським ГЗК зараз
Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (ДемГЗК) — стратегічне підприємство України, що спеціалізується на видобутку та збагаченні титано-цирконових руд. Розташований у селі Новоандріївка Дніпропетровської області, комбінат розробляє Вовчанське родовище, запаси якого оцінюються у 5 млн тонн сировини з вмістом важких мінералів близько 9%.
Заснований у 2001 році, ДемГЗК тривалий час перебував під контролем російського олігарха Михайла Шелкова, акціонера корпорації ВСМПО-Авісма. У 2023 році підприємство було націоналізовано за рішенням Вищого антикорупційного суду України в межах санкційної політики проти підсанкційних осіб.
У 2024 році ДемГЗК зазнав чистого збитку в розмірі понад 113,8 млн грн, що майже вдвічі більше, ніж у 2023 році. Попри це, доходи підприємства зросли з 93,3 млн грн до 218,6 млн грн. Станом на кінець 2024 року кредиторська заборгованість комбінату становила 148,5 млн грн, зокрема 53,6 млн грн за товари та послуги, 6,7 млн грн перед бюджетом і 1,8 млн грн по заробітній платі.
Після націоналізації комбінат відновив виробничу діяльність. Зокрема, з кінця травня 2024 року було видобуто 169 тис. куб. м рудного піску та проведено розкривні роботи обсягом 321,5 тис. куб. м. У лютому 2025 року Фонд державного майна України повідомив, що підприємство працює на залишках сировини, зокрема на 100 тис. тонн заскладованих рудних пісків.
У липні 2024 року Кабінет Міністрів України включив ДемГЗК до переліку об’єктів великої приватизації. Однак проведення аукціону було затримано через боргові зобов’язання перед підсанкційними компаніями Limpieza Limited (Кіпр) і ПАТ «Корпорація ВСМПО-АВІСМА» (РФ), які згодом були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС.
Демурінський ГЗК — один із п’яти найбільших об’єктів приватизації, запланованих на 2024 рік. Його максимальна потужність видобутку становить 400–500 тис. куб. м руди на рік. Підприємство може бути цікавим для інвесторів, зокрема з огляду на стратегічне значення титанової сировини для авіаційної та оборонної промисловості.
Миколаївський глиноземний завод: сотні арештів
МГЗ, який був націоналізований у 2023 році, також постав перед труднощами. Підприємство, раніше підконтрольне російському олігарху Олегу Дерипасці, має сотні окремих активів, кожен з яких підлягає окремому судовому розгляду та зняттю арештів. Це значно затягує процес підготовки заводу до приватизації. За словами Іванни Смачило, продаж МГЗ не відбудеться раніше літа 2025 року через тривалі судові процеси.
Читайте також: Україна націоналізувала майже 100 компаній із рф: що з ними тепер?
Миколаївський глиноземний завод: контекст
Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) — ключове підприємство кольорової металургії України та один із найбільших виробників глинозему в Європі. Розташований у селі Галицинове Миколаївської області, завод заснували у 1977 році та розпочав виробництво у 1980 році.
До початку повномасштабної війни МГЗ виробляв до 1,7 млн тонн глинозему на рік, що становило приблизно 20% світового виробництва компанії “Русал”. Глинозем, який виробляє завод, є основною сировиною для виробництва алюмінію, що робить МГЗ стратегічно важливим для металургійної галузі.
У 2000-х роках контроль над заводом отримав російський олігарх Олег Дерипаска через компанію “Русал”. У 2024 році, в рамках санкційної політики України, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про націоналізацію МГЗ. 20 березня 2024 року підприємство було передано під управління Фонду державного майна України.
Після початку війни у 2022 році завод призупинив виробництво через логістичні проблеми та ризики обстрілів. Наразі МГЗ знаходиться під управлінням держави, і розглядається можливість його приватизації. Проте відновлення повноцінної роботи заводу залежить від стабілізації ситуації в регіоні та розв’язання екологічних питань, пов’язаних зі шламосховищами.
МГЗ неодноразово піддавався критиці за екологічні порушення. Зокрема, у 2021 році суд зобов’язав завод виплатити 9,2 млрд грн компенсації за шкоду, завдану навколишньому середовищу та здоров’ю мешканців через забруднення червоним шламом.
Миколаївський глиноземний завод залишається важливим активом для української економіки, і його майбутнє залежить від ефективного управління та розв’язання наявних проблем.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
