Новий закон про податки на Glovo та OLX: чи подорожчає доставка
21 Травня 16:39
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає нову модель оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як Glovo, OLX, Uber, Bolt, Uklon, Prom, Rozetka та інші. Чи вплине це на здорожчання послуг доставки для українців розповіла директорка Glovo в Україні Марина Павлюк, передає «Комерсант Український».
За її словами, впроваджені документом зміни стануть важливим кроком уперед для індустрії. Так, наприклад, державний бюджет отримає додатково близько 10 мільярдів гривень щороку. Але ще важливіше, що документ дозволить урегулювати економічну роль тих, хто отримує дохід через цифрові платформи, що особливо актуально під час війни.
Ми вітаємо зміни у законодавстві, адже платформна економіка на сьогодні не урегульована і змушена підпорядковуватися застарілим нормам і правилам, — резюмувала Павлюк.
Також вона додала, що поки зарано точно сказати, як нова податкова модель вплине на ринок доставки. Водночас Павлюк переконана: якщо нова система враховуватиме цифрові інструменти та особливості роботи платформ, суттєвих змін у вартості доставки чи умовах роботи курʼєрів не буде. Навпаки: грамотне впровадження нових правил зробить співпрацю з платформами ще зручнішою як для досвідчених працівників, так і для новачків.
Директорка Glovo в Україні підкреслила, що важливо зробити процес реєстрації та подачі заявок для самозайнятих максимально простим та зрозумілим. За її словами, Україна вже має успішний досвід створення цифрових сервісів, які зменшують бюрократію та спрощують життя громадянам. І саме такого ж ефекту очікують від нового законопроєкту.
Glovo — іспанська компанія, яка надає сервіс доставки через мобільний застосунок. Станом на 2021 рік компанія оперує у більш ніж 25 країнах. Із сервісом співпрацює понад 61 000 кур’єрів.
Через мобільний додаток клієнти можуть замовити будь-який товар невеликого розміру (40x40x30см) вагою до 9 кг. Переважно це їжа, ліки, та документи.
Про що йдеться у законопроєкті №13232
Ініціатором цього проєкту закону виступив голова Уряду Денис Шмигаль.
За його словами, Україна готується запровадити нові правила обміну податковою інформацією, щоб відповідати міжнародним зобов’язанням. Йдеться про автоматичний обмін даними про доходи, які українці отримують через цифрові платформи — наприклад, маркетплейси чи сервіси доставки.
Ці зміни — частина угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Національної стратегії доходів, затвердженої урядом наприкінці 2023 року. Згідно з планом співпраці з МВФ, до кінця квітня 2025 року відповідний законопроєкт має бути поданий до Верховної Ради. Це також передбачено в урядовому плані дій на 2025 рік і програмі законотворчої роботи парламенту.
Згідно з новими правилами, податкові органи України зможуть автоматично отримувати інформацію про доходи українців з-за кордону, якщо ці доходи надходили через цифрові платформи, зареєстровані в інших країнах. Водночас Україна надаватиме іншим країнам аналогічну інформацію про їхніх громадян, які заробляли гроші через українські платформи.
Для участі в такому обміні даними Україна має впровадити в своє законодавство спеціальні Модельні правила, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Саме це і стане головною метою нового законопроєкту.
Загалом це нововведення має допомогти зменшити ухилення від сплати податків, зробити оподаткування цифрового бізнесу більш прозорим і наблизити українську систему оподаткування до міжнародних стандартів.
Читайте також: Таксистам і кур’єрам підготуватись: уряд схвалив закон про оподаткування доходів з цифрових платформ
Основні положення проєкту ЗУ Про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи
Законопроєкт передбачає зміни до Податкового кодексу України, які стосуються оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (наприклад, сервіси оренди, доставки, фріланс-платформи тощо). Основна мета — зробити такі доходи більш прозорими та контрольованими для податкових органів.
У документі пропонується додати нову статтю, яка регулюватиме, як саме платформи (на кшталт OLX, Glovo, Airbnb) мають звітувати про доходи своїх користувачів. Закон визначає ключові терміни: хто такий «оператор платформи», «підзвітний продавець», що таке «винагорода», «звіти про доходи» тощо. Ці визначення відповідають міжнародним стандартам, зокрема правилам ОЕСР та директиві ЄС DAC 7.
Що зміниться на практиці
Оператори платформ зобов’язані щороку до 31 січня подавати звіт до Державної податкової служби (ДПС) про доходи користувачів, які заробляють на оренді житла або транспорту, продажі товарів чи наданні особистих послуг.
Платформи повинні проходити реєстрацію в ДПС та зберігати підтверджуючі документи щонайменше 5 років.
Якщо оператор не виконує вимоги — передбачені штрафи.
Звітувати доведеться як про українських продавців, так і про іноземців, які працюють через українські платформи.
Для стимулювання «виходу з тіні» уряд пропонує пільгову ставку податку — лише 5% для тих, хто зареєстрований і працює прозоро. Податки з таких доходів стягуватиме сама платформа, виконуючи роль податкового агента.
Ці нововведення мають на меті зменшити обсяги ухилення від сплати податків і вивести з тіні частину економіки, пов’язану з цифровими сервісами.
Новий законопроєкт в Україні пропонує спростити оподаткування для громадян, які заробляють гроші через цифрові платформи — наприклад, здаючи житло в оренду, продаючи товари чи надаючи послуги онлайн. Якщо людина відповідає кільком критеріям, вона зможе платити податок лише 5% від заробленого.
Хто може отримати таку пільгу
- Повнолітні громадяни України (від 18 років).
- Ті, хто має спеціальний банківський рахунок для такої діяльності та розраховується тільки через нього.
- Люди, проти яких не застосовуються санкції.
- Ті, хто не є ФОП (фізичною особою-підприємцем) і не наймає працівників.
- Річний дохід не перевищує близько 6,7 млн грн (еквівалент 834 мінімальних зарплат).
- Не продають підакцизні товари, як-от алкоголь чи сигарети.
Якщо ж користувач продав через платформу лише до трьох товарів на суму до 2 000 євро на рік — відкривати окремий рахунок не потрібно.
Податки з таких доходів сплачуватимуть не самі користувачі, а платформи, через які здійснюються операції. Це значно спрощує адміністрування податків.
Податкова служба отримає доступ до операцій по спеціальних рахунках таких користувачів. Банки надаватимуть цю інформацію лише щодо рахунків, пов’язаних із пільговим оподаткуванням. Це дозволить перевіряти, чи люди не зловживають заниженими податками.
Водночас ДПС не зможе передавати отриману інформацію іншим органам — ні поліції, ні місцевій владі, ні приватним компаніям — окрім випадків, передбачених міжнародними договорами про обмін податковою інформацією. Це має забезпечити конфіденційність даних платників.
Прийняття законопроєкту дозволить Україні виконати умови, необхідні для набрання чинності Багатосторонньою угодою DPI, та приєднатися до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, — йдеться у тексті пояснювальної записки до проєкту закону.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
