Новий раунд переговорів України та Росії у Ватикані: який шанс на успіх
22 Травня 17:25
РОЗБІР ВІД 
Новий етап переговорів між Україною та США, ймовірно, відбудеться у Ватикані в середині червня. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на свої джерела.
Під час телефонної розмови з європейськими лідерами, президент США Дональд Трамп заявив, що на переговори направить державного секретаря Марко Рубіо та спеціального посланця Кіта Келлога.
У понеділок Трамп не уточнив свою позицію щодо ролі США в цих переговорах, — зазначають співрозмовники видання.
The Wall Street Journal також інформує, що деякі європейські лідери в ході розмови з Трампом наполягали на тому, що метою переговорів у Ватикані має стати беззаперечне припинення вогню.
Однак Трамп ухилився від конкретної відповіді, зазначивши, що не підтримує термін “безумовне”. Він додав, що ніколи не використовував цей вираз, хоча раніше закликав до 30-денного припинення вогню в пості на своїй соціальній платформі Truth 8 травня. Врешті-решт європейці погодились відмовитися від використання цього прикметника, йдеться в матеріалі WSJ.
Коли саме можуть відбутися перемовини, хто буде в складі делегації та чи увінчаються успіхом переговорний процес цього разу – «Комерсант Український» детально розбирався.
Переговори неминучі, якщо не станеться форс-мажору
Політолог Володимир Фесенко в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» наголосив: переговори між Україною та Росією — ймовірніше за все-таки відбудуться. Однак дата, місце та умови залишаються невизначеними.
Переговори відбудуться, майже неминуче, якщо тільки не станеться чогось дуже негативного або форс-мажорного. Це позиція Трампа, яка впливає і на нас, і на Росію — що підтвердила й остання розмова Трампа з Путіним, — зазначив експерт.
Фесенко підкреслює: для реального успіху переговорів необхідно узгодити кілька ключових речей — місце, дату, порядок денний та рівень представництва сторін.
Наразі потрібно визначити, де і коли саме це відбудеться, а також — про що говоритимуть. Швидше за все, йтиметься про меморандум. Але його зміст і компромісний варіант ще належить виробити, — пояснив політолог.
Особливе занепокоєння викликає можливість участі Росії на низькому рівні — без представників, які мають повноваження ухвалювати рішення.
Навіть американці були незадоволені низьким рівнем делегації Росії під час зустрічі у Стамбулі 16 травня. Україна й США наполягатимуть, щоб це були особи, здатні ухвалювати рішення, а не просто обговорювати питання, — додає експерт.
Читайте також: Чотири речі, які Зеленський сказав Трампу у Ватикані. І той погодився з трьома із них
Росія затягує, США прагнуть компромісу, Україна вимагає припинення вогню
Сьогодні, за словами Фесенка, спостерігається лише тактична боротьба навколо самої ідеї переговорів. Сторони переслідують різні цілі:
Американці хочуть вийти на компроміс, хоча іноді це виглядає досить суперечливо, особливо з боку самого Трампа. Росія ж імітує переговорний процес. Україна наполягає на обговоренні припинення вогню в першу чергу, — підкреслює він.
Фесенко стверджує, що наразі переговори — це радше дипломатична гра, ніж реальна спроба домовитися.
Якщо одним реченням описати ситуацію — це тактична боротьба навколо теми переговорів. У Росії немає прагнення домовлятися. Вони просто зберігають можливість для майбутньої домовленості з Трампом — не стільки по Україні, скільки по інших глобальних питаннях, — вважає він.
Фесенко наголошує: головний бар’єр на шляху до результативних переговорів — це впевненість Кремля у власній перевазі. На його думку, лише два чинники можуть змінити ситуацію.
Перший — жорсткіша позиція США. Фесенко вважає, що Вашингтон має послідовно тиснути на Москву, підштовхуючи до компромісу, особливо щодо припинення вогню. Поступки чи коливання навпаки шкодять справі.
Другий — це зміна ситуації на фронті.
Коли Росія зрозуміє, що війну не виграти — лише тоді з’явиться шанс на справжні переговори, — підсумовує політолог.
Фесенко переконаний, що сьогодні перспективи мирних переговорів залежать не стільки від міжнародної ініціативи, скільки від геополітичного тиску та змін на полі бою. Допоки Кремль вірить у можливість перемоги, будь-який дипломатичний процес залишатиметься інструментом затягування часу, а не кроком до миру.
Читайте також: Зеленський розповів про діалог з Трампом у Ватикані та що дасть Україні угода про надра
Реальних шансів на дипломатію до кінця року немає
У розмові з журналістами «Комерсант Український» політолог Олег Саакян також висловив глибокий скепсис щодо результативності можливих мирних переговорів у червні. На його думку, Кремль не шукає миру — він лише тягне час.
Переговорний процес — це лише імітація з боку Росії. Їхня мета — виграти час, а не завершити війну. Тут я дуже скептично налаштований, — наголосив Саакян.
За словами експерта, до кінця 2025 року не варто очікувати жодного реального дипломатичного прориву. Лише після нових провалів Росії — економічних і воєнних — ситуація може змінитися.
Я не бачу до кінця року вікна для дипломатів. Хіба що наприкінці року — після провальної літньо-осінньої кампанії та чергового падіння економіки — Росія змінить позицію. Тоді може “прокинутися” Китай як медіатор, — припускає політолог.
Експерт зазначає, що нинішній момент виглядає вигідним для Кремля — після тривалої паузи Путін вважає, що ситуація знову грає на його користь.
Після півтора року темної смуги у Путіна з’явилось відчуття, що він “на коні”. У нього розв’язані руки — і це не сприяє прагненню до компромісу, — пояснює Саакян.
Саакян підкреслює: Києву зараз важливо не допустити погіршення стосунків зі Сполученими Штатами. Особливо у період, коли позиції Вашингтона коливаються.
Наше завдання — не дати Трампу зіскочити з гачка, принаймні зберегти співпрацю у сфері озброєнь. Ідеально — домогтися реалізації так званого ”’міні-ленд-лізу”, де США передають зброю під інвестиційні гарантії, — пояснив Саакян.
Отже, українські експерти дедалі більше схиляються до думки, що найближчі мирні ініціативи — не більше, ніж дипломатичний театр. Поки Кремль відчуває силу, а Білий дім зайнятий внутрішньою політикою, на реальний мир розраховувати зарано. Україні ж доводиться балансувати — захищати власну позицію та водночас не втратити підтримку головного стратегічного партнера.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
