Нові правила статусу S: чи втратять українці захист у Швейцарії
25 Червня 21:43
Швейцарія змінює правила для українських біженців. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на Schweizer Radio und Fernsehen.
Медіа пише про те, що у червні 2025 року Держсекретаріат з міграції Швейцарії (SEM) анонсував перегляд підходу до тимчасового захисту громадян України. Нові правила передбачають орієнтацію на норвезьку модель, яка передбачає надання статусу захисту S лише громадянам з територій, охоплених активними бойовими діями або окупованих.
Це рішення має як внутрішньополітичну, так і геополітичну вагу: з одного боку, уряд реагує на зменшення кількості нових звернень і потребу оптимізувати ресурси; з іншого — демонструє перехід до більш селективної моделі гуманітарного реагування.
Контекст змін: навіщо Швейцарії “норвезький сценарій”
Норвегія першою серед країн Західної Європи у 2024 році поділила територію України на “безпечні” та “небезпечні” регіони. Така диференціація дозволила зменшити кількість нових заяв на тимчасовий захист і зосередитися на допомозі тим, хто її дійсно потребує. У 2025 році Швейцарія вирішила впровадити аналогічний підхід, адаптуючи його під власну міграційну систему.
За словами представників SEM, мета — зробити систему більш гнучкою, дієвою та орієнтованою на реальні загрози. Статус S більше не видаватимуть автоматично усім громадянам України, як це було раніше. Замість цього влада перевірятиме, чи проживає особа у регіоні, де існує безпосередній ризик для життя через воєнні дії.
Українські біженці у Швейцарії: статистика
За перші п’ять місяців 2025 року Швейцарія отримала 3 353 заяви на отримання статусу S — на 54% менше, ніж у той самий період попереднього року. Для порівняння, у Норвегії за аналогічний період надійшло 3 570 заяв — на 48% менше.
Цифри свідчать про поступове зниження міграційного тиску, що дозволяє урядам переглядати свою політику. Але рішення Швейцарії водночас викликає суперечливі оцінки серед правозахисних організацій.
Читайте також: Гарантії для біженців з України: всі зміни, умови та нові терміни від Брюсселя
Проблема “безпечних регіонів”
Однією з найгостріших тем у дискусії є визначення так званих “безпечних регіонів”. ACLED (Armed Conflict Location & Event Data Project) зафіксував у 2024–2025 роках десятки ударів навіть по таких містах, як Львів, Івано-Франківськ та Київ. Наприклад, у Київській області за рік відбулося 98 авіаударів і загинуло щонайменше 15 цивільних. З усім тим, частина цих регіонів за норвезькою системою вважається умовно безпечною.
У відповідь на критику, швейцарська влада планує розширити перелік “небезпечних” зон — зокрема, включити в нього майже всю Київську область, на відміну від моделі, яку застосовує Осло.
Юридичні ризики й соціальні наслідки
Головна загроза полягає в юридичній неоднозначності та можливій дискримінації. Як зазначають у Швейцарській службі допомоги біженцям (Schweizerische Flüchtlingshilfe), такий підхід ігнорує динаміку воєнних ризиків. Безпека у воєнній державі — річ мінлива, і регіон, визнаний безпечним сьогодні, завтра може зазнати атаки.
Крім того, зміни зачіпають лише нових заявників. Для понад 65 тисяч українців, які вже мають статус S у Швейцарії, умови не змінюються. Це дозволяє зберегти стабільність для тих, хто вже інтегрувався в місцеві громади, але створює правову нерівність між новими та попередніми біженцями.
Очікується, що остаточне рішення щодо імплементації нової моделі буде ухвалено у другій половині 2025 року. Уряд проводить консультації з кантонами та готує оновлення регламенту й процедур. Також готуються зміни до інформаційних матеріалів для новоприбулих — з урахуванням нового порядку визначення прав на захист.
У перспективі ці зміни можуть стати прецедентом для інших країн Європи, які також стикаються з потребою оновити гуманітарну політику під час затяжної війни Росії з Україною.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
