Бізнес

Нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю: що зміниться

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5344-д, спрямований на захист і підтримку прав осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує Комерсант український

Законопроєкт підтримали 228 депутатів.

“Ми переконані в тому, що ніякого бізнесу на особах з інвалідністю не може бути, а тому значно демократизуємо та осучаснюємо систему допомоги та підтримки, ломаючи багаторічну монополію”, – написав Гетманцев.

За його словами, законопроєкт:

• у рази розширює кількість робочих місць, які пропонуються особам з інвалідністю, за рахунок включення до відповідного переліку органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
• впроваджує державні стандарти обладнання (облаштування) робочого місця та забезпечення розумним пристосуванням робочих місць на підприємствах та організаціях;
• замінює принизливі штрафи за непрацевлаштованих осіб з інвалідністю на прозорий та чесний платіж підприємців на створення робочих місць.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Що зміниться для осіб з інвалідністю

Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович наголосила, що ухвалений законопроєкт значно наближає умови працевлаштування осіб з інвалідністю до європейських стандартів, де понад 50 % людей з інвалідністю – працевлаштовані. Натомість в Україні ця цифра близько 16 %.

Зокрема, законопроєктом передбачається: зняття законодавчих обмежень ( можна працювати на будь-якій роботі, крім тієї, що прямо протипоказана за станом здоров’я), також будуть застосовані однакові правила щодо працевлаштування людей з інвалідністю для приватного і державного секторів економіки.

Серед норм ухваленого законопроєкту також:

Соціальний супровід на робочому місці: людина з інвалідністю отримує послугу соціального супроводу на робочому місці (у взаємодії з роботодавцем, трудовим колективом), додатково може залучатися персональний асистент, перекладач жестової мови.

Професійна адаптація: закон передбачає залучення приватних агенцій для працевлаштування людей з інвалідністю, фінансування освіти та перепідготовки осіб з інвалідністю.

Фінансування облаштування робочого місця: законом впроваджуються державні стандарти облаштування робочого місця для різних видів втрати функціоналу, роботодавець може отримати компенсацію за застосування розумного пристосування робочого місця для працівника з інвалідністю за рахунок спеціально створеного фонду, що наповнюється з цільових внесків; людина з інвалідністю, яка здійснює діяльність як ФОП, також може отримати компенсацію для облаштування свого робочого місця.

Вибір для роботодавців: працевлаштувати осіб з інвалідністю в межах нормативу або сплатити цільовий внесок, який спрямовується до фонду для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю.

Підтримка соціального підприємництва: пільги та компенсації можуть отримати не лише підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, а й будь-які підприємства, що працевлаштовують визначену в законі кількість людей з інвалідністю; розширюються критерії для створення підприємств трудової інтеграції та захищеного працевлаштування.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Критика законопроєкту

Представники громадських об’єднань осіб з інвалідністю другий рік поспіль критикують законопроєктом. Вони називають його протиправним і деструктивним, оскільки понад 900 поправок, які були внесені за допомогою громадськості у законопроєкт після першого читання були відхилені.

Там вважають, що законопроєкт 5344-д, суперечить чинному законодавству і реальними потребами осіб з інвалідністю.

Зокрема, документ:

• звільняє велику кількість роботодавців приватного сектору від обов’язку працевлаштовувати людей з інвалідністю. До числа таких роботодавців потраплять суб’єкти із найбільшою кількістю нещасних випадків/професійних захворювань на виробництві. Зазначені суб’єкти давно про це мріяли, але тридцять років не могли реалізувати ці протиправні ініціативи через соціально значиму позицію минулих каденцій парламентів України;
• декларує євроінтеграційність, хоча насправді лише імітує впровадження стимулюючих механізмів для роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та розширення можливостей для зайнятості цієї категорії осіб. Більшість того, що подається з цього приводу у якості «новацій» є переформульованими та/або спотвореними нормами чинного законодавства, які вже зараз можна реалізувати, але Мінсоцполітики та Фонд соціального захисту просто на це не виділяють кошти.
• скасовує (з дати набуття чинності) фінансову підтримку, для сотень діючих підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю, в тому числі тих підприємств, які забезпечують своєю продукцією Збройні Сили України;
• скасовує податкові пільги для сотень підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які сьогодні забезпечують роботою тисячі людей з інвалідністю;
• скасовує норми щодо друку літератури шрифтом Брайля для незрячих громадян України та механізму фінансування виробництва такої літератури. При цьому в законопроєкт включено декларативні положення, що держава забезпечуватиме виготовлення аудіокниг та друк літератури шрифтом Брайля. Не вказано ні хто саме відповідатиме за це, ні за рахунок яких коштів то здійснюватиметься;
• створює видимість обов’язковості надання особам з інвалідністю соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою та інші). Відповідні норми виписані таким чином, що не дають чітко зрозуміти хто та яким чином повинен забезпечити обов’язковість надання таких послуг – роботодавці чи держава.
• скасовує фінансування навчання, соціальної, професійної, фізкультурно-спортивної та трудової реабілітації осіб з інвалідністю (виключається визначення трудової реабілітації осіб з інвалідністю та цілу статтю про даний вид реабілітацію). Нонсенс – законопроєктом щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю виключаються із законодавства норми щодо трудової та інших видів реабілітації та їх фінансування, замість того, що б стандартизувати та розвивати ці види реабілітації;
• узаконює звільнення працівників, з якими стався нещасних випадок/професійне захворювання на виробництві. Роботодавець, який не бажає продовжувати трудові відносини з постраждалими на виробництві, може звільнити їх, сплативши таким працівникам трикратний розмір середньої заробітної плати за шість місяців;
• декларує податкові пільги та фінансову підтримку для неіснуючих підприємств трудової інтеграції та підприємств захищеного працевлаштування.

Громадські об’єднання осіб з інвалідністю зазначають, що законопроєкт суперечить Бюджетному та Податковому кодексам України, а також Регламенту Верховної Ради. Його реалізація потребує внесення змін до численних кодексів і законів, що значно ускладнює його впровадження.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко