Інтерв'ю

“Ніхто не може бути спокійним 9 травня”. Віталій Кім — про сигнали з росії, мобілізацію та деокупацію Кінбурнської коси

ІНТЕРВ’Ю

Уже сто днів росія не змінює інтенсивність обстрілів Миколаївщини. Втім, регіон не лише витримує – він прихистив близько 120 тисяч переселенців та готується до масштабного економічного перезапуску.

Чи можливе виведення росіян з Кінбурнської коси в межах переговорів? Що з мобілізацією на Миколаївщині та чи відчувається втома суспільства? Якими очима місцева влада дивиться на обіцянки “перемир’я до 9 травня” від Путіна? Про безпеку, економіку, мобілізацію, гуманітарну ситуацію та нову індустріальну стратегію області – в ексклюзивному інтерв’ю Комерсант український голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма.

• Як змінилась інтенсивність обстрілів Миколаївщини від початку переговорів? Адже саме в березні квітні фіксувалися інтенсивніші обстріли ворога, особливо по цивільним.

  Ні, не змінилося за 100 днів. Було двічі спроби великих масованих обстрілів. Але вони відбулися мінімальними якимись руйнуваннями, і багато чого збили наші сили оборони. У нас на постійній основі обстрілюється Очаківська, Куцурубська громада, яка знаходиться через море, через пролив з Кінбурнською косою — це найближча точка. Вся інша територія області — відносно спокійна. 

• Які типи озброєння росія використовує для атак по області?

Є нові типи БПЛА — вони там намагаються і “Бандеролі”, і “Ланцети” і реактивні безпілотники запускати. Втім, на зараз вони не дуже ефективні через наші Сили Оборони. 

• Росіяни “зручно” з Кінбурнської коси намагаються керувати безпілотниками, що використовуються під різні завдання – ударні, розвідувальні тощо. За словами військового експерта Романа Світлана, тому для української розвідки було дуже важливо визначити розташування штабів керування ворога і знищити їх. Він каже, що така операція була (офіційного підтвердження немає). Чи маєте якісь деталі? 

Я не знаю, про який конкретно випадок каже експерт. У зведеннях воно траплялося, і неодноразово, що були вражені, у тому числі командні пункти росіян там. Але про розміри і важливість я сказати не можу. При цьому дійсно, наші сили оборони на постійній основі працюють. Вони не дають комфортно себе відчувати на Кінбурнській косі.

•  Чи є інформація загалом про чисельність російських військ на Кінбурнській косі, як вони розташовані?

 Так, є загальне розуміння. 

• Наскільки критично важливою для росіян є Кінбурнська коса — з воєнної та логістичної точок зору? Адже за планом США, яке публікує агентство Reuters, Україна може відновити контроль, зокрема, над Каховською греблею. Також Україна отримує контроль над Кінбурнською косою та безперешкодний доступ до Дніпра. Чи могла би росія піти на це добровільно? 

Я не можу сказати достеменно, але точно знаю, що Кінбурнська коса потрібна росіянам виключно для того, щоб контролювати морський вихід з Миколаївських портів. І все. Там її незручно утримувати. Треба знати: це територія заповідника, там не проїжджають навіть джипи на 90% території.

І, скажімо так, навіть у мирний час там пересувалися на спеціалізованому транспорті. Там три маленьких населених пункти, які майже без населення вже зараз — через замінування вони майже непридатні для цивільного життя.

Тому росіяни, якщо і будуть, то триматимуть її і шантажуватимуть лише для того, щоб контролювати вихід з Миколаївських портів. Нам, безумовно, це потрібно, і я вірю, що це може бути в рамках переговорів, що росіяни звільнять цю територію. Тому що адміністративно це – територія Миколаївської області, хоч і нема сполучення по суші з цим анклавом, скажімо так.

• Вихід росії з Кінбурнської коси: що би це змінило для Миколаївщини? 

Ну, я думаю, загалом потрібна зупинка бойових дій, а далі — відновлення роботи Миколаївських портів. Так, це дуже важливо для нас, бо це біля 30% економіки регіону. І першочергово це для наших аграріїв, тому що в нас зараз дуже складна логістика, і ми від цього страждаємо, скажімо так. А те, що ми можемо відновити це швидко — це точно.

• Чи залишається Миколаївщина лідером за мобілізацією серед інших областей?

Ми в лідерах, але ми не номер один чи номер два по Україні. Якщо по пам’яті — це Запорізька і Хмельницька області. Але ми виконуємо завдання по максимуму і намагаємося працювати над якістю, щоб були вмотивовані бійці — хлопці та дівчата, які будуть захищати нашу країну. Тому ми працюємо не тільки по параметру кількості, а й по якості. 

• Які настрої в суспільстві щодо мобілізації чи вдається уникати “бусифікації”?  

Ми намагаємося працювати коректно. І скандалів, по суті, немає. Але… Це вже три роки війни. І це те ж саме, що дев’ять або десять років під час Другої світової. У нас час прискорюється. Всі дуже втомилися, тобто мотивація — погана. Але є бригади, в які хлопці йдуть адресно — за командирами.

Кількість людей, які готові захищати нашу країну, плюс-мінус не зменшилася. Багато хлопців вже там. Тому, я думаю, через це і є певні проблеми — на рівні інформаційному. Є незадоволення, бо більшість людей, які хотіли воювати, вже воюють.

• Відомо,що у Миколаївській області перебувають близько 100 тисяч переселенців, переважно з Херсонщини. Чи вистачає житла, гуманітарної допомоги та медичних ресурсів для розміщення людей?

Всього вистачає на 99%. Люди самі — чи у знайомих, чи винаймають житло, знаходять роботу, та інше. По пам’яті — 122 тисячі у нас переселенців, більшість із Херсона та Херсонської області. Частина велика з них працює в Херсоні, але живе в Миколаєві чи в Миколаївській області. Ми з усіма справляємося. Ми це робили з початку повномасштабного вторгнення, тому для нас це вже рутина і звичайна історія. Складнощів особливих немає.

• Україна підписала угоду зі США про створення інвестиційного фонду реконструкції. Чи буде Миколаївщина привабливою для партнерів, чи реалізовуються вже сьогодні якісь програми?

Ми рік тому почали готуватися до цієї історії. Ми створюємо індустріальний парк і робимо ставку на нього як на стратегічний напрямок щодо відновлення регіону. Тому ми в процесі оформлення і підготовки. І я маю надію, що це стане рушієм відновлення нашої економіки.

• Ваше ставлення про пропозиції путіна перемирʼя на 9 травня. Це побоювання насамперед про власну безпеку? Адже Зеленський сказав: “правильно, що переживають за парад“

Я взагалі не приділяю уваги, що каже путін, бо справді це чиста гра, щоб досягнути своєї цілі. А те, що каже президент — це правда. Не може ніхто бути спокійним 9 травня. Тому що якщо їм можна обстрілювати, чому нам не можна?

За три роки війни наші сили безпілотних систем, у тому числі далекого радіусу, значно просунулися. Крім того, були останні удари по заводу, який виробляв “Шахеди”, по оптоволоконному виробництву — цілі досягаються, і російське ППО не справляється. Крім технічних характеристик, які збільшилися в нашій країні, є ще і кількісне зростання. Це виробляється поточно і у великій кількості. Тому я вважаю, що вони переймаються не просто так. Бо останні, щонайменше п’ять, операцій, які планували наші Збройні сили — мали результат. Тобто, я думаю, що росіяни розуміють: якщо ми щось заплануємо, то ми це реалізуємо.

Отже, навіть у період міжнародних переговорів Миколаївщина залишається під ударом. Проте область не лише тримає оборону, а й стратегічно готується до відбудови. Кінбурнська коса — вузловий пункт у військовому протистоянні, а її деокупація може стати переломним моментом для розблокування портів і економічного зростання.