Восени минулого року Верховна рада України вилучила “військовий” та “силовий” ПДФО з бюджетів громад на користь центральної влади в спеціальний державний бюджет, ухваливши законопроєкт №10037.
Отож податок, який раніше належав місцевим громадам, вже понад пів року перерозподіляють між Державною службою спеціального зв’язку, Міністерством оборони України, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, військовими та ін.
Як виявилося в результаті, станом на липень цього року держава не спрямувала на потреби ЗСУ більш ніж половину “військового” ПДФО. Про це свідчать дані Мінфіну, які надало міністерство на запит Асоціації міст України.
Комерсант український
вирішив розібратися чому склалася така ситуація й у що ж в результаті перетворився “військовий” ПДФО-2024.
Хто і чому був “За” та “Проти” закону №10037 про “військовий” ПДФО
Закон №10037 одразу після свого ухвалення викликав жваве обговорення серед політиків та експертів. Зокрема проти закону виступала Радниця голови Асоціації міст, колишня нардепка Оксана Продан.
Головний меседж і тих, хто “За” і тих, хто “Проти” заключався у хвилюванні щодо реального перерозподілення коштів та їх цільового призначення.
Представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, яка виступала проти наголошувала, що “кошти з ПДФО будуть безконтрольно витрачати на бруківку, дороги, а не на військових”.
Також проти закону виступав очільник Києва Віталій Кличко, який заявляв, що вилучення “військового” ПДФО у громад зменшить їх спроможність допомагати армії та негативно позначиться на життєзабезпеченні міст, селищ та сіл.
Напротивагу цьому, голова податкового комітету Данило Гетманцев заявляв, що ПДФО, навпаки, не розчинятиметься в загальному держбюджеті.
«Гроші не підуть на дороги (бруківку, барабани), а будуть спрямовані до спецфонду. За рахунок цих коштів будуть профінансовані закупки дронів, військової техніки й обладнання, розвиток програм ОПК, 10% узагалі залишиться безпосередньо у військових частинах».
Що сталося з “військовим” ПДФО у 2024 році
В результаті за понад пів року головні розпорядники бюджетних коштів використали лише 45% фактичних надходжень ПДФО, заявили в Мінфіні на запит Асоціації міст України.
“Загалом у 2024 році здійснено видатків на суму 32 млрд грн із 77,3 млрд грн надходжень. Причому якщо військові підрозділи системно використовують кошти, то Мінстратегпром за цей період з виділених йому 25 млрд гривень, які вилучені в громад на забезпечення військових підрозділів, зміг використати “аж” 529 млн гривень – 2%”, – розповіли у повідомленні Асоціації.
Також виявилося, що у 2023 році вилучені у громад кошти були використані на 65%. І якщо Міністерство оборони використало 100% коштів, то Держспецзв’язку використало 0 гривень, йдеться у публікації.
На думку народного депутата Олексія Гончаренка, ефективніше б було ці кошти повернути назад у керування громадам з деякими уточненнями.
“До того, як ПДФО віддали міністерствам, деякі місцеві громади дійсно витрачали ці гроші на допомогу військовим. Але чому не зобовʼязати громади перенаправляти ці гроші військовим безпосередньо на місцях? Ні, треба було зробити цілу схему, забрати його в міністерства та відомства з істерикою і криками, щоб потім використати нуль. Працівники року”, – написав він у своєму телеграм-каналі.
Водночас не всіх тривожить тема недовикористання ПДФО. До прикладу колишній Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков навпаки вважає, що одного ПДФО для армії недостатньо. І це зрозуміло — війна вимагає коштів. Однак чому б не скористатися спочатку тими грошима, що вже виділені, а лише потім витрачати резервні?
“У січні 2024 я ініціював термінове виділення коштів з резервного державного фонду у розмірі майже 800 млн грн. Так, це були не зовсім повноваження нашого міністерства, але ми розуміли, що ці гроші допоможуть перекрити потребу у фінансуванні нашим бригадам принаймні в перші місяці нового року. Ми просто зробили проєкт постанови й швидко провели її через уряд”, – написав Кубраков на своїй сторінці в Facebook та наголосив, що пізніше він розробив аналогічний законопроєкт і Міністерство оборони України направило його на Міністерство економіки України.
“Далі на засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко зняли з розгляду питання виділення коштів резервного фонду на фінансування бригад, і вже майже пів року це питання так і не вирішується. Основним аргументом Міністра фінансів було те, що незабаром бригади почнуть отримувати частину військового ПДФО і все буде добре”, – зазначив він та наголосив, що сподівається на ухваленні цього законопроєкту.
Однак про недовикористання наявного ПДФО мови у пості Кубракова не йдеться.
Журналісти намагалися зв’язатися з Олександром Кубраковим аби почути його думку з цього приводу, але поки відповіді немає. Натомість нардеп Дмитро Наталуха вважає, що сама концепція закону є правильною, однак він би хотів почути відповіді від установ щодо недовикористання наявних коштів.
“Сама концепція закону виправдала себе. До прикладу, під час останнього спілкування з бригадами на лінії зіткнення, вони чітко сказали, що нарешті побачили як на їх рахунки почали заходити додаткові кошти. Для них це мотиватор та великий стимул і вони бачать, що економіка працює, а держава намагається підвищити їм матеріальне забезпечення. Все це і стало можливе саме внаслідок того, що ми ПДФО почали за певною формулою переводити на військових, на бойові бригади.
Щодо освоєння/неосвоєння коштів мені самому хотілося б почути від них (установ, міністерств, – ред.) відповідь. А Кубракова взагалі мені важко коментувати, бо я не знаю чим саме він керується у своїх дописах”, – зазначив Наталуха в ексклюзивному коментарі
“Недовикористання” ПДФО — законодавча колізія?
Як пояснив журналістам експерт “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин, справа “недовикористання” ПДФО не у так званій “зраді”, а у нормах закону. Мовляв, все має проводитися через тендери відповідно до бюджетного кодексу. А це надзвичайно довгий і складний процес.
“Ми говоримо з вами про головних розпорядників бюджетних коштів. Вони не витратили ті гроші не тому, що не мають куди їх витрачати, атому, що сама процедура передбачає певні кроки, без яких ці відомства будуть звинувачені у нецільовому використанні коштів і в корупції. Як правило, максимальний обсяг виплат з бюджету припадає на листопад-грудень. Бо саме в цей час закриваються всі акти виконаних робіт. Тобто процедура виглядає так: проводиться тендер, потім робиться авансовий платіж і чекають потім надання актів виконаних робіт. А це відбувається як правило під кінець року”, – пояснив експерт.
На його думку, Міністерство оборони, яке чи не єдине використало ПДФО на 100% зробило це через довготермінові контакти.
“У Міноборони величезний обсяг фінансування здійснюється по контрактах, які мають багаторічний період. Тобто уявимо собі ситуацію: ви заключили у 2022 році контракт на постачання, припустимо, воєнної техніки. І весь цей контракт у вас виконується протягом 3-4 років. Приходять гроші — ви проплачуєте, і так постійно. Напротивагу цьому той же Держспецзв’язок має угоди скажімо однорічні. І вони мають проходити всі ці процедури, про які я казав вище”, – додав він.
На думку Олега Пендзина, реальний результат від використання ПДФО можна буде побачити під кінець року. Зі свого боку редакція направила запит до Мінстратегпрому та Держспецзв’язку аби дізнатися реальну причину того, чому кошти “військового” ПДФО майже не були витрачені.
Автор — Альона Капліна